- •1.3 Типи морських суден
- •1 Будова судна
- •1.1 Назви основних частин судна
- •1.2 Положення судна відносно води
- •1.3 Типи морських суден
- •1.4 Типова форма морських суден
- •Що таке прибуток?
- •1.5 Класифікаційні товариства. Клас судна
- •1.6 Основні елементи корпусу судна
- •1.7 Системи набору корпусу суден
- •1.8 Суднові пристрої
- •1.8 .1 Рульовий пристрій
- •1.8 .2 Якірний пристрій
- •1.8.3 Швартовний пристрій
- •1.8.4 Буксирний пристрій
- •1.8.5 Вантажні пристрої
- •1.8.6 Закриття вантажних люків
- •1.8.7 Рятувальні засоби
- •1.8.8 Суднові щогли
- •1.8.9 Марки заглиблення. Вантажна марка
- •1.9 Суднові енергетичні установки
- •1.9.1 Головна енергетична установка
- •1.9.2 Електроенергетична установка
- •1.9.3 Допоміжна енергетична установка
- •1.10 Суднові системи
- •1.10.1 Загальні положення.
- •1.10.2 Трюмні системи
- •1.10.3 Системи штучного мікроклімату
- •1.10.4 Санітарні системи
- •1.10.5 Протипожежні системи
- •1.10.6 Системи енергетичної установки
- •1.10.7 Спеціальні системи нафтоналивних суден
- •1.10.8 Суднове електрообладнання
- •1.11 Суднобудівні матеріали
- •1.12 Будівництво і випробовування суден
- •2 Теорія судна
- •2.1 Основні площини і координатні вісі судна
- •2.2 Основні розміри судна і їх позначення
- •2.3 Форма корпусу судна
- •2.3.1 Теоретичне креслення судна
- •2.3.2 Елементи теоретичного креслення
- •2.4 Плавучість суден
- •Основні положення
- •2.4.2 Визначення маси судна
- •2.4.3 Визначення посадки судна
- •2.4.4 Запас плавучості судна
- •2.5 Початкова остійність суден
- •2.5.1 Загальні положення
- •2.5.2 Початкова остійність
- •2.6 Остійність суден на великих кутах крену
- •2.6.1 Діаграма статичної остійності
- •Вимоги Міжнародної морської організації (імо)* до діаграми статичної остійності:
- •2.6.2 Критерій погоди
- •2.6.3 Вимоги до остійності суден при перевезенні зерна
- •2.7 Непотоплюваність суден
- •2.8 Ходовість суден
- •2.8.1 Загальні положення
- •2.8.2 Опір руху суден
- •2.8.3 Шляхи зменшення опору руху суден
- •2.9 Керованість суден
- •2.10 Хитавиця суден
- •2.11 Міцність суден
- •Основні характеристики судна “timber navigator”
- •Перелік літератури
2.10 Хитавиця суден
Хитавиця – коливання судна від дії хвиль або інших зовнішніх сил.
Судно. як вільно плаваюче тіло, має шість ступенів свободи. Відповідно до цього розрізняють шість видів хитавиці - три зворотно - поступальні (вертикальна, повздовжня і поперечна) і три обертальні (бортова, кільова і рискання).

Рисунок… - Види хитавиць
1 –повздовжня вісь, 2 – поздовжній рух, 3 – бортова (бокова) хитавиця. 4 – поперечна вісь. 5 – поперечний рух (дрейф), 6 – кильова хитавиця, 7 – вертикальна вісь. 8 – вертикальна хитавиця, 9 – рискання.
Хитавиця, як любий коливальний рух, характеризується періодом Т і амплітудою Θ. яка вимірюється або в градусах, або в метрах.
По мірі впливу на судно ці шість видів хитавиці розташовуються в наступному порядку:
бортова – обертальні коливання навколо повздовжньої осі судна;
кільова - обертальні коливання навколо поперечної осі судна;
вертикальна – зворотно –поступальні коливання вздовж вертикальної осі;
поздовжня - зворотно –поступальні коливання вздовж поздовжньої осі;
поперечна - зворотно –поступальні коливання вздовж поперечної осі;
рискання - обертальні коливання навколо вертикальної осі судна
Три останні види мало впливають на судно і їх майже не вивчають.
Періоди хитавиць:
-
бортової Т =
(капітанська формула),
де с = 0,373 + 0,023B/d - 0,043L/100 – інерційний коефіцієнт,
В – ширина судна в м,
L – довжина судна в м,
d – осадка судна в м.
h – метацентрична висота в м;
- кільової і вертикальної Тφ ≈ Тζ ≈ 2,5√d.
Хитавиця судна із-за опору води дуже швидко затухає, якщо немає збуджуючих факторів.
Основна причина хитавиці суден – хвилювання води від дії вітру.
Хвилі, які спостерігаються на поверхні моря, виникають головним чином від дії вітру.
Катинка из ВМФ портала
Основні параметри морських хвиль:
вершина хвилі – найвища точка гребеня хвилі;
підошва – найнижча точка улоговини хвилі;
висота (h) – відстань по вертикалі між вершиною і підошвою хвилі;
довжина (λ) – відстань по горизонталі між гребенями суміжних хвиль;
період (τ) – час, за який хвиля проходить відстань, рівну її довжині;
крутизна έ =
- відношення висоти хвилі до її довжини;швидкість(с) – швидкість переміщення гребеня хвилі в напрямі її бігу.
Для відкритих районів океану τ = 0,8 √λ , с =1,25√λ.
Відповідно
λ =![]()
Коли судно рухається, то на нього набігають хвилі не з істинним періодом, а з відносним ( який здається). Відносний період залежить від швидкості судна і напряму руху відносно хвиль.
Відносний період набігання хвиль
τв
=
,
де v – швидкість судна в вузлах,
α – курсовий кут до фронту гребенів хвиль( на зустрічному чи попутному хвилюванні α = 90´).
(+) відноситься до руху судна проти хвиль, ( - ) – до руху за хвилями.
На
зустрічному хвилюванні
τв
=
,
При плаванні на судно діє комбінація всіх видів хитавиць. Але в залежності від напряму руху судна відносно хвиль може переважати бортова або кільова хитавиця.
Хитавиця негативно впливає як на саме судно, так і на людей на ньому. До шкідливих наслідків хитавиці відносять:
зменшення швидкості судна через збільшення опору руху;
погіршення режиму роботи двигунів та гребних гвинтів;
поява додаткових зусиль від сил інерції і ударів хвиль;
можливе ослаблення розкріплення вантажів;
шкідливий фізіологічний вплив на людей
Поведінка судна при хвилюванні моря залежить від форми і розмірів корпусу,завантаження, швидкості руху, .характеру хвилювання. курсового кута руху судна відносно руху хвиль, характеристик вітру, глибини моря і рельєфу дна.
Виділяють два режими плавання судна при хвилюванні моря.
Перший – коли судно не змінює курс. Може тільки трохи збавити швидкість, щоб зменшити удари хвиль, заливання палуби і амплітуду хитавиці.
Другий – режим штормування. При ньому для безпеки плавання змінюють курс і швидкість судна.
При русі судна на хвилюванні можуть виникати наступні явища.
Основний/гармонічний резонанс - значне збільшення амплітуд хитавиці судна. яке спостерігається , коли збігаються період хвилювання, і період власних коливань судна. Гармонічний резонанс виникає, коли є поновлююча сила або момент. Найбільш небезпечним вважається резонанс бортової хитавиці. Резонанси кільової і вертикальної хитавиці менш небезпечні, але вони можуть створювати ряд явищ. таких як слемінг, заливання, збільшення навантаження за рахунок сил інерції і параметричний резонанс.
Слемінг – явище гідродинамічного удару в носовій частині судна в результаті взаємодії з хвилею.
Заливання – явище попадання води на палубу, коли хвиля більша за надводний борт судна.
Брочінг – явище захвата судна хвилею, яке супроводжується втратою керованості. розворотом судна лагом до хвиль і перевертанням. Виникає при значній швидкості судна на попутному хвилюванні. Найбільш вірогідний, коли довжина судна близька до довжини хвилі і швидкість судна близька до швидкості бігу хвиль.
Параметричний резонанс - різке збільшення коливань при періодичному прикладенні незначних зусиль з частотою, рівною частоті власних коливань.
Зміною швидкості і напряму руху судна відносно хвиль можна вийти із резонансної зони. Для цього існують спеціальні штормові діаграми. Одна з таких діаграм – універсальна штормова діаграма Ю.В.Ремеза.
Різні судна на хвилюванні ведуть себе по різному. Але є певна закономірність. Ступінь вірогідності виникнення наслідків руху судна на хвилюванні (дуже мала, мала, середня і велика) при різних напрямах руху хвиль по відношенню до курсу судна приведена в таблиці
Таблиця - Вірогідність виникнення наслідків руху судна на хвилюванні
|
Параметр |
Напрям хвиль | ||||
|
Зустрічний 0˚ |
Скуловий 45˚ / 315˚ |
Лагом 9 0˚ |
Раковина 135˚/ 215˚ |
Попутний 180˚ | |
|
Втрата швидкості |
велика |
середня |
мала |
мала |
мала |
|
Вертикальна хитавиця |
середня |
середня |
велика |
середня |
середня |
|
Кільова хитавиця |
велика |
середня |
середня |
середня |
мала |
|
Слємінг |
велика |
велика |
дуже мала |
дуже мала |
дуже мала |
|
Навантаження на корпус |
велика |
велика |
середня |
середня |
середня |
|
Дрейф |
мала |
середня |
велика |
середня |
мала |
|
Бортова хитавиця |
дуже мала |
дуже мала |
велика |
велика |
середня |
|
Основний резонанс бортової хитавиці |
дуже мала |
дуже мала |
середня |
велика |
велика |
|
Параметричний резонанс |
мала |
середня |
середня |
мала |
мала |
|
Втрата остійності |
дуже мала |
дуже мала |
середня |
велика |
велика |
|
Брочінг |
дуже мала |
дуже мала |
дуже мала |
середня |
велика |
|
Заливання |
велика |
велика |
середня |
мала |
мала |
|
Розгін гвинта |
мала |
мала |
мала |
велика |
велика |
|
Рискання |
дуже мала |
середня |
середня |
велика |
мала |
Приклад 2.11. Визначити періоди власних коливань при бортовій , кільовій і вертикальній хитавицях суховантажного судна “TIMBER NAVIGATOR” з однорідним вантажем щільністю 0,685т/м³ і 100% запасів.
В суховантажного судна “TIMBER NAVIGATOR” з однорідним вантажем щільністю 0,685т/м³ і 100% запасів осадка d = 7,22 м, метацентрична висота h = 0,38 м. (див. приклад 2.2 ).
Період
бортової хитавиці Т
=
=![]()
де с= 0,373+0,023B/d-0,043L/100=0,373+0,023·15,9/7,22–0,043·112,29/100 = = 0,375 - інерційний коефіцієнт.
Періоди кільової і вертикальної хитавиць Тφ ≈ Тζ ≈2,5√d =2,5√7,22=6,7 с.
Приклад 2.12. Визначити довжину резонансних хвиль при бортовій , кільовій і вертикальній хитавицях суховантажного судна “TIMBER NAVIGATOR” з однорідним вантажем щільністю 0,685т/м³ і 100% запасів при стоянці .
Довжина резонансної хвилі при бортовій хитавиці при стоянці судна
λ
=
м.
Довжина резонансної хвилі при кільовій і вертикальній хитавицях при стоянці судна
λ
=
м.
