Лекція № 2

Тема 2. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей та розвитку надзвичайних ситуацій (НС)

.МЕТА: формувати знання щодо понять „небезпека” та «ризик», визначити класифікацію небезпек, сутність концепції допустимого ризику. Розглянути сутність ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей та розвитку надзвичайних ситуацій; методи визначення ризику та підходи до управління ризиком.

План

1. Загальний аналіз ризику, його види. Концепція допустимого ризику.

2. Кількісний аналіз та оцінка ризику. Методичні підходи до визначення ризику.

3. Управління ризиком.

Основні поняття

- Небезпека - Ризик

- Потенційна небезпека - Реальна небезпека

- Квантифікація небезпек - Таксономія небезпек

- Ідентифікація небезпек - Номенклатура небезпек

- Управління ризиком - Класифікація небезпек

- Концепція допустимого ризику

Зміст лекції

1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ РИЗИКУ, ЙОГО ВИДИ. КОНЦЕПЦІЯ ДОПУСТИМОГО РИЗИКУ.

У вересні 1990 р. у м. Кьольн відбувся Перший Всесвiтнiй конгрес з безпеки життєдіяльності, як навчальної дисципліні. Він проходив під девізом «Життя у безпеці». Спецiалiсти із різних країн у своїх докладах використовували поняття «ризик».

РИЗИК – це частота реалізації небезпек, тобто кiлькiсна оцінка небезпек. Він визначається ймовірністю прояву небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки. Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1.

Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.

Розрізняють індивідуальний та соціальний ризик.

За ступенем припустимості ризик буває:

• знехтуваний;

• прийнятним (який суспільство може прийняти, враховуючи технiко-економiчнi та соцiальнi можливості на даному етап i свого розвитку; це нормований ризик у світовій практиці (10^-6).);

• гранично допустимий;

• надмірний.

Таблиця 6.

Малий ризик			Середній ризик			Високий ризик
10-10	10-9	10-8	10-7	10-6	10-5	10-4	10-³	10-²

Концепція ( прийнятого) допустимого ризику

На практиці досягти нульового ризику, тобто абсолютної безпеки неможливо.

Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і прийшов до концепції прийнятного (допустимого) ризику.

Сутність концепції прийнятого (допустимого) ризику полягає у прагненні створити такий малий ризик, який сприймає суспільство в даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки і техніки.

2. КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РИЗИКУ. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ

Методи визначення ризику:

• інженерний;

• модельний;

• експертний;

• соціологічний.

Ризик визначається ймовірністю прояву небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки.

R = n / N

Ризик (R) визначаться як відношення кiлькостi подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кiлькостi (N) за конкретний період часу.

Згідно з ДСТУ 2293-99 «ризик – це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості». Чисельно ризик визначається як добуток ймовірності виникнення небезпеки на очікуваний розмір збитку, що може завдати реалізована небезпека:

R = PA ·D,

де PА – ймовірність виникнення небезпеки; D – очікуваний розмір збитку, що може завдати реалізована небезпека.

Питання ризику та його оцінки відіграють головну роль в разі прийняття рішень у різних сферах людської діяльності. Оцінка ризику дозволяє визначити дії, що мінімізують його. Такий підхід, який полягає у тому, що прийняття конкретного рішення базується на оцінці ризику, називають ризик-орієнтованим підходом (РОП.)

Концептуально РОП складається з двох елементів:

• оцінки ризику (це аналіз виникнення і масштабів ризику в конкретній ситуації);

• управління ризиком – аналіз ризикованої ситуації і розробка рішень, спрямованих на зведення ризику до мінімуму.

Категорії небезпек встановлюють якісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов.

Таблиця 2