Структура аналiзатора:
РЕЦЕПТОР ---- ЧУТЛИВI НЕЙРОНИ ----- ДIЛЯНКИ КОРИ головного мозку
Види аналiзаторiв та рецепторів:
Психофізіологічні властивостi аналiзаторiв:
надзвичайно висока чутливiсть до адекватних подразникiв;
наявнiсть абсолютної, диференційної та оперативної межi чутливостi до подразника;
спроможнiсть до адаптації;
спроможнiсть тренування;
спроможнiсть певний час зберiгати вiдчуття пiсля припинення дii подразника;
перебування у наступнiй взаємодії один за одним.
Властивості аналізаторів
Зоровий аналізатор. 90% інформації людина отримує через цей аналізатор. Відчуття світла виникає в результаті впливу електромагнітних хвиль завдовжки 380-780 нанометрів (нм). Хвилі, що знаходяться в межах зазначеного вище діапазону і відрізняються за довжиною, створюють відчуття різного кольору.
Таблиця 1.
Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб’єктивним сприйняттям світла
|
Довжина хвилі, нм |
Відчуття кольору, що виникає |
|
380-450 |
Фіолетовий |
|
480 |
Синій |
|
521 |
Зелений |
|
573 |
Жовтий |
|
600-650 |
Жовтогарячій |
|
650-780 |
Червоний |
Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. У техніці встановлено відповідно до ГОСТ 12.04.026-76 чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений і синій.
Слуховий аналізатор. Відбувається трансформація енергії механічних коливань у нервове збудження. Людина відчуває звуки, при яких частота коливань тиску повітря перебуває в діапазоні від 16 Гц до 20 тис. Гц. Інфразвук – нище 16 Гц, ультразвук – вище 20 тис. Гц.
Шкірний (тактильний) аналізатор (дотику). У шкірі розрізняють три прошарки: зовнішній (епідерміс), з’єднувально-тканинний (власне шкіра – дерма); та підшкірна жирова клітковина. Вона містить багато нервових волокон і нервових закінчень. Функції шкіри: захисна; секреторна(сальні та потові залози); обмінна (терморегуляція, обмін речовин).
Вісцелярний (аналізатор внутрішніх органів).
У кожній дії людини виділяють три функціональні частини: мотиваційну; орієнтовну та виконавчу. Порушення у якій-небудь з цих частин тягне за собою порушення вцілому. Таким чином, в психологічній класифікації причин (факторів) виникнення небезпечних ситуацій та нещасних випадків можна виділити три класи:
Порушення мотиваційної частини дії (виявляється у небажанні виконувати визначені дії). Порушення може бути відносно постійним (людина не до оцінює небезпеку) та тимчасовим.
Порушення орієнтовної частини дії (проявляється в незнанні правил безпеки).
Порушення виконавчої частини (проявляється у невиконанні правил внаслідок невідповідальності психічних та фізичних можливостей).)
Соціальні фактори впливу на безпеку життєдіяльності:
- конфлікти;
- наркотики та наркоманія;
- алкоголь та алкоголізм;
- нікотин та нікотиноманія;
- незадовільні умови праці чи побуту.
У оточуючому середовищі індивідуальний захист людини буде залежати від:
Біологічних факторів (несвідоме регулювання людини – безумовні рефлекси);
Психічних факторів людини (сприйняття, пам’ять, мислення та ін.);
Стану людини (втомленість, стрес, відчуття тривоги та ін.), що проявляється у відчутті людини до виявлення небезпеки;
Фактор, що характеризує професійні якості людини (досвід, знання, навички та вміння);
Фактор, що характеризує спрямованість людини (інтереси, мотиви, цілі).
Відомо, що є люди, які частіше ніж інші травмуються. Між такими людьми є суттєві відмінності. Існують кілька теорій щодо цієї проблеми.
Індивідуальні якості – це комплекс психофізіологічних, соціальних та виробничих якостей, що характеризують захищеність людини від НС або її схильність до неї.
Психофізіологічні якості:
емоційні властивості;
темперамент;
особливості уваги (концентрація, розподіл);
спостережливість;
витривалість;
схильність до ризику.
Соціальні якості:
нечутливість до інших людей.
схильність до глузувань;
схильний до суперечок;
не має друзів;
не вміє оцінити ситуацію;
низький інтелект;
вживає алкоголь;
схильний до перцептивної реакції (причиною своїх власних помилок вважає обставини та оточуючих людей).
Виробничі якості:
досвід;
стаж;
вік людини.
ФАКТОРИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ: втома, стрес, помилкові операції, конфлікти.