Теоретичні основи застосування методів і моделей прийняття рішень Лекція 3.

Модель як метод наукового пізнання і обґрунтування управлінських рішень у виробничо – фінансовій діяльності підприємства.

1.3.1.Модель процесу формування підготовки і прийняття рішень.

1.3.2.Процес побудови , вивчення і застосування моделей.

1.3.3.Види і типи моделей та прийоми моделювання чинникових систем.

1.3.4Методи моделювання складних ймовірних систем..

1.3.1.Модель процесу формування підготовки і прийняття рішень.

Модель є інструментом пізнання практики роботи підприємства, а також надає можливість відображення виробничо-фінансової діяльності на перспективу у вигляді схем, математичних співвідношень, взірців, що характеризують ознаки досліджуваного об'єкта. Модель, відображаючи реальні події, обставини тощо, сприяє спрощенню конкретної управлінської ситуації.

Для формування управлінських рішень доцільно застосовувати математичні моделі, головною характеристикою якої є спрощення реальної виробничо-фінансової ситуації, до якої модель застосовується. Завдяки цьому модель підвищує здатність аналітика до розуміння та розв'язання конкретних економічних проблем.

Орієнтація управління на майбутнє від досягнутого зумовлює використання моделей як інструмента, за допомогою якого можна передбачити варіанти майбутнього визначення наслідків альтернативних управлінських рішень, об'єктивно їх порівнювати, і на підставі цього обґрунтовувати оптимальні управлінські рішення. У процесі економічного аналізу аналітик повинен мати повне і чітке уявлення про об'єкти, що досліджуються.

Необхідність застосування моделей зумовлюється такими причинами:

-складністю виробничо-господарської діяльності;

-наявністю багатофакторних залежностей у процесі розв'язання управлінських завдань;

-потребою експериментальної перевірки багатьох альтернативних управлінських рішень;

-необхідністю орієнтувати управління на майбутнє;

-необхідністю врахування всіх чинників динаміки зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство.

Важливою причиною, що зумовлює використання моделей, є необхідність передбачення й орієнтації керівництва в майбутньому. Модель у цьому випадку є єдиним способом відчути варіанти майбутнього, визначити потенціальні наслідки альтернативних рішень, об'єктивно їх порівняти і на підставі цього приймати рішення. Головна функція наукової моделі полягає не в тому, щоб описати явище, а в тому, щоб їх пам'ятати і використовувати в практичній діяльності. Модель допомагає з'ясувати, яким чином деякі сторони явища впливають на інші або на явища в цілому. Якщо модель побудовано достатньо правильно, то ці питання можна з'ясувати, провівши відповідні досліди на моделі, не змінюючи характеристик об'єкта, що вивчався. Моделі використовуються у тих випадках, якщо досліди на самому об'єкті неможливі, або в реальній дійсності дуже дорогі. Тобто, моделі дозволяють раціонально формувати і приймати об'єктивні управлінські рішення в ситуаціях, занадто складних для простої причинно-наслідкової оцінки альтернатив.

Головною характеристикою моделі є спрощення реальної життєвої ситуації, до якої вона застосовується. Завдяки цьому модель підвищує здатність керівника до пояснення, розуміння і розв'язання проблем, що виникають у процесі підготовки, формування і прийняття управлінських рішень. За допомогою моделей:

-описуються економічні явища, господарські процеси;

-надається можливість наукового отримання нових теоретичних висновків щодо пізнання економічних явищ, господарських процесів і операцій;

-забезпечуються врахування всіх чинників і альтернатив, що виникають у процесі формування й обґрунтування управлінських рішень щодо визначення виробничо-фінансової діяльності в умовах невизначеності і ризику;

-відбувається вивчення економічних закономірностей;

-відбувається пошук, розробка і вибір свідомих управлінських рішень;

-контроль за їх виконанням та визначення їх ефективності й оптимальності.

Отже, за допомогою моделей описуються та вивчаються економічні явища, господарські процеси і операції, економічні закономірності; можуть бути отримані нові теоретичні висновки щодо пізнання економічних явищ, господарських процесів; забезпечується використання чинників і альтернатив, що необхідно в умовах невизначеності і ризику.