- •1. Визначте методологічні засади (предмет, методи, функції) історії української культури.
- •2. Розкрийте сутність поняття «культура». Визначте основні періоди в історії світової культури.
- •3. Охарактеризуйте функції та типологію культури.
- •4. Розкрийте співвідношення понять «культура», «субкультура та «контркультура». Наведіть приклади.
- •5. Проаналізуйте співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •6. Проаналізуйте співвідношення понять «культура» та «природа».
- •7. Охарактеризуйте сутність поняття «бароко». Визначте особливості українського бароко.
- •8.Охарактеризуйте сутність поняття «бароко». Наведіть приклади пам’яток у цьому стилі в Україні.
- •9.Охарактеризуйте художній стиль «ампір». Наведіть приклади пам’яток у цьому стилі в Україні.
- •10.Охарактеризуйте художній стиль «класицизм». Наведіть приклади пам’яток у цьому стилі в Україні.
- •11.Охарактеризуйте художній стиль «рококо». Наведіть приклади пам’яток у цьому стилі в Україні.
- •12.Розкрийте сутність поняття «діалог культур». Наведіть приклади такого діалогу в історії української культури.
- •13.Охарактеризуйте русько-візантійський діалог культур у іх – хіі ст.
- •14.Охарактеризуйте античну культуру в Північному Причорномор’ї.
- •15.Охарактеризуйте трипільську археологічну культуру.
- •16.Охарактеризуйте культуру кочових племен Північного Причорномор’я.
- •17.Охарактеризуйте теорії походження, розселення, побут, традиції і вірування давніх слов’ян.
- •18.Охарактеризуйте традиційну народну культуру давніх русів.
- •19.Охарактеризуйте розвиток архітектури та будівництва в Київській Русі.
- •20.Охарактеризуйте розвиток літератури та літописання в Київській Русі.
11.Охарактеризуйте художній стиль «рококо». Наведіть приклади пам’яток у цьому стилі в Україні.
Рококо́ — реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині 18 століття дійшов (з Франції і Австрії) в Україну — до Києва, Львова, а звідси у 1760 — 1770-их pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі на противагу чуттєвості бароко чи рації класицизму.
Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її смаків і примх. Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мист. ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени.
Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам повині були сприяти розкішні інтер'єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонах влітку, а взимку в палацах. Надміру використовувалась косметика — білила, пудра, рум'яна, чорна фарба(сурма)для брів, мушки. Косметику рясно використовували як жінки, так і чоловіки. Особливого поширення набуло використання мушок на обличчі — розташування мушок мало своє значення для обізнаних в куртуазних іграх вельмож.
В живописі доби рококо переважали свята і театральні вистави, безкінечні закохані пари міфологічних персон. В портретах — всі підкреслено усміхнені, люб'язні, витончені, але це була маска, що приховувала числені недоліки і надзвичайно складні проблеми.
Найкращі зразки архітектури доби рококо в Україні: Покровська і Набережно-Миколаївська церкви на Подолі, Лаврська дзвіниця, Андріївський собор — у Києві, ратуша в Бучачі і катедра св. Юра у Львові , собор Успіння Почаївської Лаври, Римо-Католицький костьол Домініканів у Тернополі.
Центром розвитку скульптури рококо був Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, автори численних статуй, що прикрашали Римо-Католицькі костьоли: Т. Гуттер, К. Кученратнер (костьол Бернардинів у Львові), Т. Фершер та ін. З 1740-их pp. переважно у палацовій скульптурі працювали майстри-французи (Лябен) або франц. школи (палаци у Підгірцях, Рівному, Олеську, Жовкві й ін.).
12.Розкрийте сутність поняття «діалог культур». Наведіть приклади такого діалогу в історії української культури.
Діалог культур є однією з важливих форм культурної динаміки. В наш час неможливо віднайти жодної країни, народу або нації, які в тій чи іншій мірі не були залучені до системи міжнародних взаємозв’язків та не відчували б впливу інших культур. Поєднання універсального досвіду економічного, соціального і культурного розвитку з національними традиціями і особливостями – обов’язкова умова поступу кожної країни. Значущість діалогу культур і досягнення взаємопорозуміння зумовлена наступними чинниками: зміною системи міжнародних відносин після розпаду Радянського Союзу та виникненням (чи загостренням) багатьох загроз для поступу людства; інтернаціоналізацією світогосподарських зв’язків та культурного життя; зростанням культурних контактів та розвитком інтеграційних процесів; збільшенням ролі культури у формуванні інформаційного суспільства і збалансованого сталого розвитку. Діалог культур – сукупність безпосередніх відношень та зв’язків, які формуються між різними культурами, а також результатів, взаємовпливів культур та культурних запозичень. В широкому значенні діалог культур передбачає також сукупність опосередкованих впливів, оскільки в сучасному світі неможливо уявити взаємодію лише двох культур різних народів, характер якої б визначався спрямованістю культурних політик акторів міжнародних відносин і не враховував би роль загальних тенденцій соціокультурних процесів в регіоні та світі, діяльність міжнародних урядових і неурядових організацій в сфері культури.