Потік просторових даних
Потік семантичних даних
Інтеграція
інформації
Паперові карти
-адміністративні; -кадастрові; -агрогруп; -корегування; -тощо.
ДДЗ
-з
літаків; -з
космосу; -з
дельтапланів.
Польові роботи
-топографо-геодезична
зйомка;
-карти обстеження
грунтів; - тощо.
Статистична звітність
Соціально-економічна
інформація
Поземельна книга
Кадастрові
справи
Довідкова(класифікатори,
кодифікатори тощо)
Лабораторні
дослідження
Цифрові карти
Юридичні документи
Систематизація, класифікація і
кодифікація
Генералізація і агрегування
Нормативно-правова
Рис.1.
Потоки земельно-кадастрової інформаціїУправління
Базовий кадастровий план
6.3. Технологія ведення земельно-кадастрової інформації.
Ведення інформації має на меті створення інформаційного поля системи, яке відповідає вимогам точності, актуальності, вірогідності відомостей про об’єкти і суб’єкти земельного кадастру. Технологічно, ведення земельно-кадастрової інформації в інформаційній системі передбачає наявність декількох етапів:
збору інформації;
введення інформації в базу даних;
використання інформації в задачах кадастру;
корегування інформації.
Основну увагу на етапі збору інформації перед її введенням в систему є перевірка коректності просторових даних, достовірності і повноти атрибутивних даних про земельну ділянку.
Процедура введення інформації полягає в переносі інформації, що зберігається у друкованому вигляді або у вигляді електронних файлів в базу даних земельно-кадастрової системи. На початковому етапі особливу увагу необхідно приділити електронній карті. У разі відсутності карти користувач має нагоду створити призначену для користувача карту. В різних ГІС, що можуть використовуватися для задач земельного кадастру певні процедури створення карти можуть різнитися, але в цілому для цього звичайно вводяться:
назва району;
файл ресурсів (тип і назва електронного класифікатора, який буде для неї базовим);
початковий масштаб зображення.
Процес створення об'єкту починається з вибору типу створюваного об'єкту, його характеру локалізації (площадковий, лінійний, векторний, точковий, підпис, шаблон), а також способу створення об'єкту (створення по координатах, введених з клавіатури; імпорт з файлу що містить результати польових робіт, данні GPS зйомки або іншого геодезичного обладнання; сканування та векторизація існуючих паперових картографічних матеріалів.
Після створення просторового об'єкту на карті його можна пов'язати (встановити зв'язок) з карткою земельної ділянки.
Роботу по заповненню бази даних земельного кадастру необхідно починати з настроювання шаблона кадастрового номера ділянки. Ця операція виконується до початку введення в систему яких - або даних про кадастрові утворення. Зміна шаблона після введення карток кадастрових утворень приведе до тому, що вся колишня інформація про може стати не редагованою. Далі здійснюється заповнення адресного класифікатора і проведення структуризації території, тобто виділенні кадастрових облікових одиниць – кадастрова зона – кадастровий квартал. Основне правило при структуризації території – межі кадастрових облікових одиниць не повинні перетинати земельних ділянок, а також повинне дотримуватися правило вкладеності без перекриттів і пропусків облікових одиниць нижнього рівня в облікову одиницю верхнього.
Особливу увагу необхідна приділити заповненню класифікаційних довідників – Класифікаторів і загальних параметрів роботи системи. В класифікаторах міститься різноманітна інформація про типи операцій з землею, її можливі категорії, цільове призначення тощо. В загальних параметрах роботи системи настроюються параметри функціонування звітів, їх зовнішній вигляд, імена робочих директорій і ін.
Далі по мірі надходження даних можна дотримуватися наступного порядку введення інформації (хоча ці операції можуть різнитися для різних ГІС додатків):
заповнення даних про земельну ділянку (картка земельної ділянки);
заповнення даних про об'єкти обліку;
введення облікових даних про землекористувачів;
введення інформації про документ, на підставі якого здійснюється реєстрація операції із земельною ділянкою. На підставі цього документа реєструється нове право на земельну ділянку і анулюється старе;
реєстрація прав на земельну ділянку;
введення правовстановлюючих документів;
друк вихідних форм.
Після закінчення етапу введення земельно-кадастрової інформації, тобто фактично створення моделі земельної ділянки, ця модель є придатною для використання в цілях кадастру.
Користування земельно-кадастровою інформацією може здійснюватись в двох основних режимах:
Читання – користувачам надається доступ тільки на читання інформації в базах даних;
Запис / Читання – користувачам надається доступ як на читання, так і на корегування, оновлення і додавання інформації.
Створена інформаційна модель земельної ділянки може використовуватися декількома групами користувачів , що відіграють різну роль в земельно-кадастровій системі. За роллю користувачів можна поділити на:
споживачів інформації;
джерела інформації;
учасників процедури взаємодії;
ініціаторів процедури взаємодії.
При цьому, одні і ті ж користувачі АС ДЗК, залежно від виду вирішуваних задачі, можуть грати різні ролі. Для визначення ролей, запрошуваної інформації і послуг, користувачів необхідно класифікувати з погляду вирішуваних ними задач.
З погляду участі в інформаційних процесах в кадастровій системі користувачів можна розділити по групам за наступними ознаками:
Внутрішні – користувачі, що забезпечують інформаційне функціонування АС ДЗК, наповнюють бази даних, здійснюють інформаційне супроводження кадастру. До цих користувачів можна віднести органи, що здійснюють державний кадастровий облік земельних ділянок; організації, що забезпечують технічний облік об'єктів нерухомості; установи юстиції по реєстрації прав; органи влади по управлінню державним і муніципальним майном; організації, що здійснюють землевпоряджувальні роботи і технічну інвентаризацію тощо.
Зовнішні – користувачі, що не беруть безпосередньої участі у функціонуванні ЕСД Кадастр, але зацікавлені в інтерактивних транзакціях, пов'язаних з отриманням відомостей про землю і об'єкти і оформленням прав на земельні ділянки і об'єкти нерухомості. До таких користувачів відносяться громадяни, господарюючі суб'єкти, органи державної влади і управління. З погляду доступу до послуг, що надаються ЕСД Кадастр, зовнішні користувачі можуть бути розділений на дві групи:
авторизовані, мають доступ до повного набору послуг;
неавторизовані, мають доступ до відкритої публікації відомостей про земельно-майновий комплекс на сайті порталу ДЗК.
Адміністратори – користувачі системи, що забезпечують підтримку реалізації технологічних процесів в частині настроювання системи, її функціонального і інформаційного розширення, усунення несправностей. Основними функціями адміністраторів системи є:
ведення загальносистемних класифікаторів;
оновлення, настройки і додавання нових процедур електронної взаємодії (ПЕВ);
адміністрування системних баз і сховищ даних;
адміністрування засобів передачі даних, вузлів мережі, прав і повноважень доступу в АС ДЗК, забезпечення безпеки інформації.
Важливим різновидом використання земельно-кадастрової інформації є процедури аналізу кадастрових даних і моделювання.
Блок аналізу даних, будучи одним з трьох крупних модулів ГІС (введення, обробки і виведення), складає ядро геоінформаційних технологій, вся решта операцій яких з деякої точки зору може представлятися сервісними, що дають можливість виконання системою її основних аналітичних і моделюючих функцій. Зміст аналітичного блоку сучасних програмних засобів сформувався в процесі реалізації конкретних ГІС у формі набору операцій або груп операцій,
Узагальнюючи деякі з них, і спираючись на склад і структуру аналітичних модулів, можна виділити наступні їх групи:
операції переструктуризації даних;
трансформація проекцій і зміна систем координат;
операции обчислювальної геометрії;
оверлейные операції (накладення різнойменних і різнотипних шарів даних);
загальні аналітичні, графо-аналітичні і моделюючі функції;
виведення результату і візуалізація даних.
Результати обробки даних, основні процедури якої розглянуті вище, залишаючи свою цифрову оболонку, повинні трансформуватися в “людино-читаний документ”. Програмні засоби ГИС включають достатньо широкий набір засобів генерації вихідних даних, до яких відносяться:
табличні;
графічні;
картографічні.
До технічних засобів, що використовуються для генерації документів, належать засоби машинної графіки, конвертери даних, що дозволяють перетворювати дані з одних форматів в інші без втрат їх геометричних і семантичних атрибутів, графічні пристрої, графічні дисплеї з високою роздільною здатністю.