108

Тема 5. Правові засади організації та діяльності з торгівлі цінними паперами та з управління активами

1. Торгівля цінними паперами та управління активами серед інших видів професійної діяльності на ринку цінних паперів

2. Загальні вимоги до торговців цінними паперами та їхньої діяльності

3. Лі­цензійні вимоги до здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами

4. Порядок видачі, зупинення дії та анулювання лі­цензії на здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами

5. Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами

6. Правові засади організації та діяльності з управління активами інституційних інвесто­рів. Управління активами ІСІ

7. Управління активами НПФ

1. Торгівля цінними паперами та управління активами серед інших видів професійної діяльності на ринку цінних паперів

Діяльність торговців цінними паперами та компаній з управління активами належать до професійних видів діяльності на ринку цінних паперів. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок” професійною діяльністю на фондовому ринку є діяльність юридичних осіб з надання фінансових та ін­ших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої дія­льності цим Законом та іншим за­конодавством. Поєднання професійної діяльності на фондово­му ринку з іншими видами професійної діяльності, за винят­ком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Ознаки професійної діяльності на фондовому ринку: 1) вона є видом господарської діяльності; 2) для неї характерне спеціальне коло суб’єктів – її здійснюють господарські організації – суб’єкти господарювання; 3) вона має виключний характер (крім банків), тобто не може по­єднуватися з іншими видами професійної діяльності за виклю­ченням випадків, передбачених законом; 4) здійснюється на підставі ліцензії та у відповідності з ви­могами, встановленими до такої діяльності законодавством; 5) зміст цієї діяльності – надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінни­ми паперами, управління активами інституційних інвесторів.

Особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, визнаються професійними учасниками цього ринку (ст. 1 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів”, ст. 2 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок”).

Види професійної діяльності на ринку цінних паперів згідно з ч. 2 ст. 16 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок”: 1) діяльність з торгівлі цінними паперами; 2) діяльність з управління активами інституційних інвесторів; 3) депозитарна діяльність; 4) діяльність з організації торгівлі на вказаному ринку.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними папера­ми – господарськими товариствами, для яких операції з цін­ними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Ця діяльність вклю­чає: брокерську діяльність, дилерську діяльність, андеррайтинг, діяльність з управління цінними паперами.

Діяльність з управління активами інституційних інвес­торів – професійна діяльність учасника фондового ринку – КУА, що провадиться нею за вина­городу від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів.

Депозитарна діяльність – надання послуг щодо зберіган­ня цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкрит­тя та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування опе­рацій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емі­тента щодо випущених ним цінних паперів (ч. 8 ст. 1 Закону „Про Національну депозитар­ну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р.).

Діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів – це діяльність професійного учасника цього ринку (організато­ра торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інфор­маційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регуляр­них торгів фінансовими інструментами за встановленими пра­вилами, централізованого укладення і виконання договорів що­до фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами ор­ганізатора торгівлі (ч. 1 ст. 2 Закону „Про цінні папери та фондовий ринок”).

Ст. 4 Закону „Про державне регулю­вання ринку цінних паперів в Україні” більш докладно визначає види професійної діяльності на ринку цінних паперів в аспекті їх ліцензування, окремо виділяючи брокерську, дилерську діяльність, андеррайтинг, діяльність з управління цінними паперами, діяльність з управління активами, діяльність з управління іпотечним покриттям, депозитарну діяльність депозитарію цінних паперів, депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних па­перів, діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, розрахунково-клірингову діяльність.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів здійснюється на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її ви­дачі та анулювання встановлюються НКЦПФР. Вказана діяльність учасників фондового ринку, крім де­позитаріїв та фондових бірж, здійснюється за умови членства щонайменше в одній саморегулівній організації. У процесі здійснення професійної діяльності суб’єкти, які здійснюють таку діяльність, зобов’язані додер­жуватися встановлених законодавством обов’язкових нор­мативів достатності власних коштів та інших показників і ви­мог, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами.

Питання визначення критеріїв професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме діяльності з торгівлі цінними папера­ми, залишається одним з найбільш дискусійних в наукових та практичних дослідженнях такої діяльності. Це обумовлено недосконалістю законодавства, що не дозволяє однозначно визначити коло операцій, які підпада­ють під визначення професійної діяльності на ринку цінних па­перів та вимагають наявності у суб’єкта господарювання відпо­відної ліцензії.

Згідно ч. 8, 9 ст. 17 Закону „Про цінні папе­ри та фондовий ринок” не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами: 1) розміщення емітентом власних цінних паперів; 2) викуп емітентом власних цінних паперів; 3) проведення юридичними особами та фізичними особами – підприємцями розрахунків з використанням векселів та/або за­ставних; 4) провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цін­них паперів через торговця цінними паперами, який має ліцен­зію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами; 5) внесення цінних паперів до статутного капіталу юридич­них осіб. Без участі торговця цінними паперами можуть здійснюва­тися такі операції: 1) дарування та спадкування цінних паперів; 2) операції, пов’язані з виконанням рішення суду; 3) придбання акцій відповідно до законодавства про прива­тизацію. Тобто, законодавець роз­межовує види діяльності, що не вважаються професійною ді­яльністю з торгівлі цінними паперами та операції, що можуть здійснюватись без участі торговця цінними паперами. Перелік цих видів діяльності та операцій за вказаним Законом є вичерпним.

На підзаконному рівні вказаний перелік конкретизовано у рішенні ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 р. № 321 „Про ви­значення операцій, що відносяться до торгівлі цінними папе­рами як виду професійної діяльності”. Згідно цього Рішення не належать до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності операції: розміщення емітентом власних цінних паперів; викупу емітентом власних цінних паперів для їх наступ­ного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання; проведення суб’єктами господарської діяльності розрахун­ків з використанням векселів, а саме: видача (передача) векселя за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послу­ги, а також погашення векселів (в тому числі дострокове та/або авалістом); проведення суб’єктами господарської діяльності розрахун­ків з використанням заставної, а саме: видача (передача) застав­ної, а також видача її дублікатів та анулювання; здійснення суб’єктами господарської діяльності на підста­ві договорів комісії або доручення купівлі-продажу (обміну) цін­них паперів через торговця цінними паперами, який має ліцен­зію на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, які укладені безпосередньо з торговцем; дарування та успадкування цінних паперів; пов’язані з виконанням рішення суду; які не потребують участі торговця цінними паперам у випадках, передбачених законами України. Усі інші операції суб’єктів господарської діяльності, пов’язані з купівлею-продажем цінних паперів, вважаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів та потребують отримання ліцензії на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів.

Такий порядок встановлено з метою підвищення ефективності та безпеки операцій купівлі-продажу цінних паперів на фондовому ринку України з урахуванням світової практики. У всіх розвинених країнах купівля та про­даж цінних паперів з комерційною метою здійснюється ви­ключно через професійних учасників фондового ринку – тор­говців цінними паперами. Підставою цього є висока ефектив­ність проведення операцій через професійного посередника, який володіє повною інформацією про стан ринку, а також значним досвідом, що дозволяє звести ризики, пов’язані з про­цесом купівлі-продажу цінних паперів, до мінімуму. Ще однією причиною встановлення контролю НКЦПФР над усіма операціями з цін­ними паперами є запобігання неконтрольованому скуповуванню підпри­ємств неліцензованими юридичними особами та пов’язані з цим афери.