5. Співвідношення фактів і теорії в курсах основної школи

Органічні зв'язки між фактичним і теоретичним компонентами змісту навчального історичного матеріалу показані на схемі 3 двосто­ронньою стрілкою.

Історичні знання учнів є засвоєним історичним змістом, у якому поєднуються фактичний і теоретичний компоненти⁵¹. У зв'язку з тим пізнавальна діяльність школярів у навчанні історії може бути охарак­теризована як процес формування у свідомості учнів історичних об­разів і уявлень, а також понять, узагальнень, ідей і закономірностей, які створюються на основі представлень про події минулого⁵².

Проте зазначимо, що, з одного боку, теоретичні знання відіграють важливу роль як засіб формування світогляду, особистісного підходу до оцінки подій і явищ минулого і сучасності, розвитку пізнавальної самостійності й критичного мислення школярів у пізнанні суспільних явищ тощо, тобто їх засвоєння виступає як передумова досягнення го­ловної мети викладання історії - розвитку особистості дитини засоба­ми історії. З іншого боку, теоретичні знання можливо засвоїти тільки у зв'язку і на основі фактичних, на ґрунті їх аналізу й узагальнення, Інакше нас очікує перетворення реальної багатоманітної у проявах іс­торії людства на абстрактну схему. Тому проблема відбору оптималь­ної кількості й співвідношення фактів і теорії у навчальному історич­ному матеріалі є однією з найважливіших і найскладніших у методиці історії. Вона особливо актуальна для викладання історії в старших класах, оскільки ці курси потребують від учнів засвоєння не тільки важливих подій і явищ історії людства, а й відповідних теоретичних узагальнень. Однак проявляється вона й у середній ланці.

⁵¹ Боголюбов Л.Н. Применение ранее усвоенньїх теоретических знаний при изучении новейшей истории // Преподавание истории в школе. - 1976. -№ 1. - С. 38-48, С. 38; Боголюбов Л.Н. ФактьІ й теория в обучении новейшей истории // Преподавание истории в школе. - 1975. - № 1. - С. 58-68.

⁵² Психология усвоения истории учащимися: Сб. статей / Под ред. Редь­ко А.З. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 8.

69

Історія як наука має справу з конкретними проявами загальної за­кономірності у визначеній країні, у визначеного народу, із проявом загального у формі типового, з його індивідуальними рисами й особ­ливостями. Тому засвоєння фактів для навчання історії не тільки фун­дамент для побудови теорії, але й мета, досягнення якої дозволяє до­стовірно відобразити у свідомості учня історичний процес.

Проблема аналізу й узагальнення фактів була достатньо повно висвітлена за радянських часів у методичній літературі, зокрема в робо­тах Л. Боголюбова, О. Вагіна, П. Гори, Н. Дайрі, Ф. Коровкіна, П. Лейбенгруба, М. Лисенка, О. Стражева й ін. У цих роботах науко­ве пояснення фактів відображено через їхній аналіз і узагальнення. При цьому підкреслюється, що узагальнені знання про одні факти висту­пають як засіб вивчення інших, тобто виявляється така послідовність у вивченні матеріалу: від фактів до узагальнень, від узагальнень до інших фактів⁵³. Формування системи теоретичних знань учнів не може обмежу­ватися формулюванням і запам'ятовуванням абстрактних висновків, а у поєднанні з емпіричними даними про явище, теоретичні знання повинні перетворюватися з абстрактних теоретичних у конкретно-історичні. Л. Боголюбов, наприклад, підкреслював, що в процесі аналізу й узагаль­нення фактів, почавши з розгляду зовнішньої сторони подій, ми розкри­ваємо їхню сутність, а потім повертаємось до зовнішньої сторони, але на­че «зсередини» пояснюючи те, що ми спостерігали «ззовні», отримуючи при цьому конкретне знання на теоретичному рівні⁵⁴.

Таким чином, вирішення завдань повноцінного засвоєння змісту історичного навчального матеріалу, виховання і розвитку пізнаваль­ної діяльності учнів на уроках історії може бути досягнуте за умови оптимального визначення співвідношення фактичного і теоретичного матеріалу для кожного уроку і курсу в цілому, виділення на основі цьо­го відбору груп фактів, які підлягають вивченню шляхом теоретично­го аналізу й емпіричним шляхом. Зміст навчального історичного ма­теріалу має забезпечити формування в учнів такої системи фактичних і теоретичних знань, що дозволяє, при опорі на ці знання і сформовані відповідні уміння, самостійно проаналізувати новий факт, явище в історичному процесі.

Об'єктивною основою для визначення оптимального співвідно­шення фактичного і теоретичного змісту в шкільних курсах історії на різних етапах навчання повинні бути: рівень розвитку вікових пізна­вальних можливостей учнів і специфіка цілей історичної освіти в ос­новній і середній школі. Необхідний баланс ніколи не буде виражений

⁵³ Боголюбов Л.Н. Применение ранее усвоенннх теоретических знаний при изучении новейшей истории // Преподавание истории в школе. - 1976. -№ 1.-С. 38.

⁵⁴ Боголюбов Л.Н. Фактн й теория в обучении новейшей истории // Пре­подавание истории в школе. - 1975. - № 1. - С. 58-68.

70

математично точно, але примірне співвідношення фактів і теорії пред­ставляється таким: в основній школі - перевага фактичного матеріалу над теоретичним, з поступовим вирівнюванням цих пропорцій до 9 кла­су; в старшій школі - перевага теоретичного компонента над фактич­ним, вивчення історичного минулого на проблемно-теоретичному рівні.

' Подумайте __________________________

Працюючи в парах, проілюструйте па прикладі пункту будь-якого параграфа з підручника історії для основної школи співвідношення фактів і теорії. Чи є воно, на вашу думку, оптимальним? Свою по­зицію обгрунтуйте та представте групі.

Перевірте свої знання з теми

1. Як пов'язані між собою основні компоненти змісту освіти? Яким чином, у якій формі вони реально перетворюються на результати на­вчання (на навчальні досягнення учнів)?

2. Запропонуйте свої визначення понять «історичний факт» й «історич­на теорія», які відбивають їх специфіку в процесі історичного пізнання.

3. Чому вчителю важливо уміти дати розгорнуту історико-методичну характеристику факту, що підлягає вивченню?

4. Яку роль відіграють факти у навчанні історії? Якою є методика формування в учнів знань про історичні факти?

5. Яку роль відіграє теоретичний матеріал у навчанні історії? Якою є методика формування теоретичних знань учнів?

6. Як пов'язані між собою вивчення фактів і теорії? Як проводиться відбір фактів і теорії для засвоєння учнями? Наведіть власні приклади.

7. Якими є основні етапи формування емпіричних та теоретичних знань учнів?

8. Чому проблема відбору, структурування змісту є складною і зав­жди актуальною проблемою методики? Яким має бути, на вашу дум­ку, співвідношення фактів і теорії у практиці навчання?

Як провести практичне заняття з теми

/ варіант

Часто молодий учитель, намагаючись зробити навчання більш цікавим і зрозумілим, відбирає для уроку безліч фактів, що описують події що­до теми уроку. Він свідомо залишає учням самим узагальнювати ви­вчені явища та процеси, основні тенденції історичного розвитку. Інші вчителі, навпаки, розповідають учням про причини і сутність події, явища, процесу щодо теми уроку, використовуючи мінімум фактів і тільки ті з них, які відповідають пропонованій ними інтерпретації історії. Як ви думаєте, хто з учителів правий? Підготуйтесь і проведіть у групі дискусію з цього питання.