Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Агресивність у дітей молодшого шкільного віку.docx
Скачиваний:
160
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
113.36 Кб
Скачать

2.3 Аналіз і опис результатів дослідження прояву агресивності у молодших школярів.

Аналіз результатів, отриманих в дослідженні, дозволив виділити три групи серед учнів з проявами агресивних тенденцій в поведінці.

Характеристика випробуваних була складена на основі узагальнення спостереження за дітьми, індивідуальних бесід з ними і даних, отриманих за допомогою методики «Малюнок неіснуючого тварини».

Для оцінки агресивності дитини можна використовувати таблицю «Симптомокомплекси тесту Неіснуюче тварина»: 10-18 балів - максимальне значення; 5-9 - середнє значення; 0-4 - низьке значення

Результати дослідження агресивності за методикою «Неіснуюче тварина» на констатирующем етапі.

Таблица

Ф.И.

Елементи малюнка, що свідчать про агресивності

Бал

Рівень

1

Трегуб. К

1. Загроз. вираз; 2.верх.розм.кутів; 3.загроз. пост.; 4.зуби.

8

Ср.

2

Свирид. А

1.наяв. гостр. кутів; 2.Велике. зобр.

4

Н.

3

Ртіщева. Я

1.наяв; гост. Кут. 2.велик. зобр.

3.хвіст піднятий вверх.

8

Ср.

4

Алійник. Д

1.гост.кут

2

Н.

5

Білик. Д

1.гост.кут

8

Ср.

6

Матвієнко.А

1.велик. К-сть гост. кутів; 2.велике зобр;

8

Ср.

7

Власенко. Д

1.загрозл. погляд;

10

Вис.

8

Скопич. Ю

1.рога; 2.велике зобр; 3.загроз.пост.

6

Ср.

9

Семенцова. І

1.гост. кути; 2.хвіст піднятий, пишний;

6

Ср.

10

Пархомець. А

1.загроз. погляд;

4

Н.

11

Липлянська. А

1.хвіс; 2. Загроз погляд.

4

Н.

12

Козир. Я

1.загроз. поза; 2.зуби, роги.

4

Н.

13

Ремедовський.

1.гост. кути; 2.Велике зобр.; 3.загроз.погляд.

4

Н.

14

Павлов.А

1.загроз.погляд; 2.ріг; 3.гост. кути.

4

Н.

15

Король. О

1.гост. кути; 2.велике зобр; 3.роги, зуби.

5

Ср.

Средний балл=4,85

З таблиці видно, що кількість дітей з низьким рівнем агресивності виявлено 7 осіб (47%).

Кількість дітей із середнім рівнем агресивності складає 7 осіб (47%).

З високим рівнем агресивності - 1 чоловік (6 %).

Наявність гострих кутів, зокрема рогу, луска, ікла у малюнках випробуваних свідчать про захисної агресії на випадок нападу.

Наступний етап дослідження - результати, якого представлені в Таблиці 2.

Результати дослідження агресивності за методикою Басса-Дарки

Ф.И

Фіз.

агр

Непр.агр.

Розд.

Негатив.

образа

Підозр.

Верб. Агр

Почуття пров.

Серед.бал

1

Трегуб. К

3

5

5

3

2

7

6

3

4,3

2

Свирид. А

10

7

9

4

7

9

10

11

8,4

3

Ртіщева. Я

9

7

7

3

6

8

9

8

7,1

4

Алійник. Д

5

4

5

2

2

9

4

6

4,6

5

Білик. Д

5

8

6

3

5

7

8

7

6,0

6

Матвієнко.А

4

3

7

4

5

7

5

5

5,0

7

Власенко. Д

4

3

7

4

5

7

5

5

5,0

8

Скопич. Ю

7

5

4

3

8

9

5

10

5,9

9

Семенцова. І

7

2

3

-

2

5

4

7

3,7

10

Пархомець. А

5

-

2

2

6

7

7

9

4,7

11

Липлянська. А

4

3

4

1

3

7

5

7

4,3

12

Козир. Я

5

3

4

1

3

6

6

8

4,5

13

Ремедовський.

5

3

4

2

4

5

6

6

4.4

14

Павлов.А

4

3

3

1

2

6

4

8

3,9

15

Король. О

4

2

-

3

3

3

3

6

3,0

Средній бал

5,2

3,7

4,5

1,9

4,1

6,2

5,7

6,9

Згідно з даними методики Басса-Дарки, можна сказати, що високий рівень агресивності мають 2 людини (13,2%).

Середній рівень агресивності у 5 чоловік, що становить 33%.

Отже, низький рівень агресивності у 8 учнів (53,8%).

Згідно з результатами дослідження агресивності учнів у групі переважають особи з високим рівнем підозрілості, вербальної агресії і підвищеним почуттям провини.

Це говорить про те, що випробовувані висловлюють більшою мірою негативні почуття у формі крику, вереску, загроз;

- дуже обережні по відношенню до людей, не довірливі, часом вважають, що інші люди планують і приносять шкоду;

- підвищене почуття провини висловлює можливе переконання суб ’ єкта, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуває докори сумління.

Фіксованість на собі, очікування ворожості з боку оточуючих не дозволяє такій дитині побачити іншого у всій його повноті й цілісності, пережити почуття зв'язку та спільності з ним. Тому для таких дітей вiдсутнiй співчуття, співпереживання або сприяння.

Ступінь сприйняття ворожості різна, але її психологічна природа залишається тією ж - внутрішня ізоляція, приписування ворожих намірів навколишнім і неможливість бачити світ іншої людини.

Для того щоб виділити групу, з якої належить працювати, потрібно зіставити результати 2-х проведених методик: Басса - Дарки і «Неіснуюче тварина». Сукупні результати за методикою Басса - Дарки і «Неіснуюче тварина»

Таблица 3

Ф.И.

Неіснуюча тварина

Басса -Даркі

Рівень агресії

Рівень агр.

Рівень ворож.

Мал.

Розпов.

Трегуб. К

Середній

Середній

Низький

Середній

Свирид. А

Низький

Низький

Високий

Високий

Ртіщева. Я

Середній

Середній

Високий

Високий

Алійник. Д

Низький

Низький

Низький

Високий

Білик. Д

Середній

Середній

Середній

Високий

Матвієнко.А

Середній

Середній

Низький

Високий

Власенко. Д

Високий

Високий

Середній

Високий

Скопич. Ю

низький

Низький

Низький

Середній

Семенцова. І

Низький

Низький

Низький

Середній

Пархомець. А

Низький

Низький

Низький

Середній

Липлянська. А

Низькй

Низький

Низький

Середній

Отже, результати який констатує етапу експерименту дозволили нам сформувати групу дітей з 7 чоловік, які потребують психолого-педагогічної допомоги подолання агресивності.

У більшості цих дітей високий показник ворожості (образа і підозрілість). Середній бал індексу ворожості становить 10,3.

Внаслідок цього була спланована спеціальна психологічна діяльність по зниженню агресивності. Ця робота відображена в описі формуючого етапу експерименту.

Формуючий етап експерименту здійснювався в період з березня по травень 2011 року.

Мета: створення спеціальних психолого-педагогічних умов у формі програми з подолання агресивності.

На даній стадії експерименту були розроблені і апробовані деякі форми і методи психолого-педагогічної роботи з учнями, які були відібрані за результатами проведених методик на констатирующем етапі дослідження. Дана робота будувалася з урахуванням загальних психологічних і індивідуальних особливостей дітей, реально існуючих умов їх життя. Здійснювалося це в рамках програми групової роботи в учнів 3 класу.

Основні завдання програми:

1. Розвиток у дітей навичок спілкування в різних життєвих ситуаціях (з однолітками, педагогами, батьками) з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки.

2. Розвиток адекватної оціночної діяльності, спрямованої на аналіз власної поведінки і вчинків оточуючих людей.

3. Підвищення рівня самоконтролю.

4. Корекція у дітей небажаних рис характеру і поведінки.

5. Формування емоційної стабільності і позитивної самооцінки.

6. Формування здатності до довіри, співчуття, співпереживання.

Основні методи навчання

1. Елементи спостереження;

2. Розглядання малюнків;

3. Вільне і тематичне малювання;

4. Аналіз життєвих ситуацій;

5. Групові дискусії;

6. Бесіди;

7. Творчі ігри: сюжетно-рольових ігор-драматизації;

8. Ігри з правилами: сюжетно-рольових, словесні, рухливі.

9. Твір історій;

10. Міні-конкурси;

11. Розповідь педагога і розповіді дітей

Особливості проведення занять

Заняття включають в себе проведення соціально-психологічного тренінгу, тому проводяться в приміщенні, в якому учасники можуть вільно розташовуватися і пересуватися.

Тривалість заняття 40 хвилин (час одного шкільного уроку).

Періодичність зустрічей учасників програми - 2 рази в тиждень.

Програма розрахована на роботу в групі з 7 осіб.

Відбувається робота над створенням довірчої обстановки в класі під час занять, щоб кожна дитина мала можливість проявити себе, бути відкритим і не боятися помилок.

Принципи роботи:

1. Принцип добровільної участі.

2. Принцип постійного зворотного зв ’ язку, тобто всі учасники, можуть розповідати один одному, хто як поводився в грі, що робив добре і що можна було робити краще.

3. Принцип закритості групи, тобто можна розповідати, що відбувається в групі, але, не називаючи імен і прізвищ учасників.

4. Принцип «Тут і тепер».

На заключительном этапе исследования был проведён итоговый эксперимент.

Цель данного эксперимента: диагностика влияния социально - психологического тренинга на снижение агрессивности младших школьников.

Для реализации цели исследования были проведены повторно следующие исследования:

1. Методика «Несуществующее животное».

2. Вопросник А. Басса–А. Дарки.

Результаты сравнительного исследования соотношения показателей констатирующего и контрольного экспериментов по методике «Несуществующее животное» представлены в диаграмме 1.

Рис.1 Порівняльний аналіз результатів який констатує і контрольного експерименту за методикою «Неіснуюче тварина»

Умовні позначення (рис.1)

1 - високий рівень

2 - середній рівень

3 - низький рівень

Виходячи з даних діаграми «Порівняльний аналіз результатів який констатує і контрольного експерименту» видно, що кількість дітей з високим рівнем агресивності не виявлено.

Кількість дітей із середнім рівнем агресивності становить 5 осіб (33%), а з низьким рівнем 8 осіб (53,8%)

Результати « Динаміки рівня агресивності за опитуванням Басса - Дарки»

Представлені в діаграмі 2

Рис. 2. Динаміка рівня агресивності за опитуванням Басса-Дарки.

Умовні позначення (мал. 2.)

1 - високий рівень

2 - середній рівень

3 - низький рівень

Виходячи з даних діаграми « Динаміка рівня агресивності за опитуванням Басса - Дарки» видно, що кількість дітей з високим рівнем агресивності не виявлено. Кількість дітей із середнім рівнем агресивності становить 3 людини (19,8%), а з низьким рівнем агресивності 12 осіб (79,2%)

Було проведено дослідження впливу агресивної поведінки в ЗМІ на рівень агресивності учнів у віці 8 - 10 років.

У ході дослідження були перевірені гіпотези:

1. збільшення агресивності школярів, які захоплюються переглядом мультиплікаційних фільмів зі сценами насильства;

2. збільшення агресивності школярів, які захоплюються комп'ютерними іграми зі сценами агресії;

3. збільшення агресії з інших причин.

Результати гіпотези прояви агресивності показали, що після перегляду мультиплікаційних фільмів з агресивним змістом, комп'ютерних ігор з бійками, вбивствами іт.д. в учнів 3 класу відбулося підвищення тривожності і агресії.

Більшість дітей швидко можуть скопіювати будь-якого кіногероя.

ЗМІ пропонують матеріали на будь-який смак: спорт, розваги,

культура і т.д. Вони є невід'ємною частиною нашого життя та багато нас вчать, у тому числі і агресивним моделей поведінки.

Проведено тестування з виявлення агресивності учнів 3 класу.

(Додаток 2)

Висновок

У корекційно-педагогічній програмі тренінгу використані наступні прийоми: елементи спостереження; розглядання малюнків; вільне і тематичне малювання; аналіз життєвих ситуацій; групові дискусії; бесіди; творчі ігри: сюжетно-рольових ігор-драматизації; ігри; твір історій.

Після корекційної роботи була проведена повторна діагностика учнів з використанням тих же методик, що і на першому (діагностичному) етапі. Порівнюючи отримані результати, переконуємося, що відбулися зміни.

Змінилися показники агресивності у всіх випробуваних. Проведена робота сприяла розвитку у молодших школярів: довіри до інших людей, розвитку навичок колективної роботи і навичок самоконтролю; зняття тілесного напруги, вмінню виражати свої емоції, уміння знаходити вихід з проблемних ситуацій.

Загальний висновок

Агресія - досить складний і суперечливий явище. Вона з'являється у безлічі форм і проявів. В основі агресивної поведінки лежать інстинктивні стимули, проте способи їх реалізації визначаються соціальними факторами; фрустрація значущих потреб також може служити джерелом агресивних намірів, але далеко не завжди призводить до агресивної поведінки; агресивність може бути не тільки жорстокою, але і нормальною реакцією на індивіда в ході боротьби за виживання. Агресивні дії можуть бути ослаблені або направлені на соціальні рамки з допомогою позитивного підкріплення неагресивного поведінки, орієнтація людини на позитивну модель поведінки, зміни умов, що сприяють прояву агресії.

В даній роботі проводилося психологічне дослідження агресивності, були сформовані групи дітей з різними агресивними проявами в поведінці і проведена робота по зниженню агресивності.

За результатами проведеної роботи підтверджується гіпотеза про те, що соціально-психологічний тренінг є ефективним методом корекції і сприяє зниженню динаміки агресивності молодшого школяра.