- •46. Роль матері і батька у розвитку особистості дитини
- •47. Типи неправильного сімейного виховання. Характеристика основних його помилок.
- •48. Профілактика та корекція девіантної пведінки
- •50. Фактори девіантної поведінки.
- •53. Девіантна поведінка та її психологічні прояви.
- •54. Емоційно – вольова сфера учнів с девіантною поведінкою.
- •60.Пізнавальні потреби як рушійна сила розвитку здібностей
- •59.Здібності задатки пізнавальні потреби
- •57.Суїцидальна поведінка
- •56.Психологічна характеристика адиктивної поведінки
- •55.Аутодеструктивна поведінка та її види
- •51. Поняття «важковихованості» та «важкі діти». Причини відхилення в поведінці.
55.Аутодеструктивна поведінка та її види
Аутодеструктивні (саморуйнівна поведінка) - це поведінка, що відхиляється від медичних і психологічних норм, що загрожує цілісності та розвитку самої особистості. Саморуйнівна поведінка у сучасному світі виступає у наступних основних формах: суїцидальна поведінка, харчова залежність, хімічна залежність (зловживання психоактивними речовинами), фанатична поведінка (наприклад, залученість в деструктивно-релігійний культ), аутична поведінка, віктимна поведінка (поведінка жертви), діяльність з вираженим ризиком для життя (екстремальні види спорту, істотне перевищення швидкості при їзді на автомобіліта ін.)
Специфікою аутодеструктивної поведінки (аналогічно попереднім формам) у підлітковому віці є її опосередкованість груповими цінностями. Група, до якої включений підліток, може породжувати такі форми аутодеструкціі: наркозалежна поведінка, самопорези, комп'ютерна залежність, харчові адикції, рідше - суїцидальна поведінка.
У дитячому віці мають місце куріння і токсикоманія, але в цілому для даного вікового періоду аутодеструкція малохарактерна.
Ми бачимо, що різні види поведінки, як відхилення особистості розташовуються на єдиній осі "деструктивна поведінка", з двома протилежними напрямками - на себе або на інших.
По спрямованості та ступеню вираженості деструктивності можна уявити таку шкалу відхилень: антисоціальне (активно-деструктивне), просоціальне (деструктивне, адаптоване до норми антисоціальної групи), асоціальне (пасивно-деструктивне), саморуйнівне (пасивно-аутодеструктивне), самовбиваюче (активно -аутодеструктивне).
Виділення окремих видів, що відхиляються та їх систематизація за схожими ознаками є умовними, хоча і виправданими з метою наукового аналізу. У реальному житті окремі форми нерідко поєднуються чи перетинаються.
А які ж причини виникнення відхилень у поведінці дітей та підлітків.
Виділяють 3 групи причин важковиховуваності:
соціальні причини:
1) місце проживання (чим більше місто, тим вище рівень злочинності)
2) шкільні причини:
а) часта зміна вчителів;
б) конфлікти між учителями;
в) неуспіх дитини в навчанні;
г) відкидання однокласниками;
д) зловживання санкціями;
е) "приклеювання ярликів";
ж) характер самої школи й ін. причини.
3) сімейні причини:
а) багатодітні родини;
б) низький матеріальний рівень родини;
в) родини з неправильним типом виховання;
г) злочинні родини;
д) родини що розпалися, чи розпадаються
е) елітарні родини.
біологічні причини:
1) перекручена біологічна потреба (наприклад, потреба в алкоголі та наркотиках);
2) нерівномірне статеве дозрівання:
а) випередження (акселерація);
б) затримка (ретардація).
психологічні причини:
утрата сенсу життя;
внутрішній конфлікт;
дефінзивні риси характеру (боязкість, сором'язливість);
поведінка, що відхиляється - як спосіб самоствердження;
поведінка, що відхиляється - як спосіб залучення уваги;
поведінка, що відхиляється - як елемент про допомогу;
перекручена пошукова потреба.
51. Поняття «важковихованості» та «важкі діти». Причини відхилення в поведінці.
Трудные дети – это дети, которые не только не воспринимают воспитательные действия, но и действуют противоположно.
Для жизни трудных детей характерны:
• Пренебрежительность к учебной деятельности
• Наличие большого количества свободного времени
• Неумение проводить свободное время
• Отсутствие индивидуальных увлечений
• Употребление различных веществ.
Трудовоспитуемость обусловлена:
1. Психофизиологические основы личности.
2. Недостаточное развитие для данного возраста эмоционально-волевой и мотивационной сферы.
3. Недостатки социально-психологического развития.
4. Неправильное воспитательное воздействие.
Причины отклонения в поведении:
- деформация в развитии и удовлетворении своих потребностей.
- безответственность, отсутствие чувства долга.
- психологическая патология.
- цинизм окружающих, душевная глухота.