Тема 3. Аналізатори (2г.)

Предмет вивчення загальної сенсорної фізіології. Об’єктивна та суб’єктивна сенсорна фізіологія. Моністична та дуалістична точка зору на зв’язок психічного та фізичного. Парапсихологія. Загальні закономірності функцій аналізаторів. Допавловський, суб’єктивний характер фізіології органів чуття. Уявлення І.Мюллера про діяльність органів чуття. “Закон специфічної енергії органів чуття”. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Аналізатори як єдина система, що забезпечує аналіз подразнень. Органи чуття як джерело інформації про подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Специфічність сенсорних органів. Визначення рецептора, класифікація рецепторів, властивості рецепторних потенціалів. Тимчасовий і просторовий аспекти сенсорного збудження. Роль гальмівних синапсів. Різні типи реакцій на включення, продовження дії і виключення подразників. Взаємодія рецептивних полів і його значення в аналізі подразників. Збудливість рецепторів. Механізм збудження рецепторів. Закон Вебера-Фехнера. Адаптація до безперервного подразнення і до змін сили подразнення. Взаємодія аналізаторів. Зоровий аналізатор. Фоторецептори і їх мікроструктура. Відмінності функцій паличок та колбочок. Кольоровий зір. Явище адаптації в зоровому аналізаторі, її периферичні та коркові механізми. Побудова зображення, заломлююча сила ока. Акомодація, її механізм. Рефракція ока та її порушення: короткозорість та далекозорість, астигматизм. Гострота зору. Бінокулярний зір. Послідовні зорові образи. Слуховий аналізатор. Звукові хвилі і їх характеристика. Периферичний відділ слухового аналізатору. Функції звукопровідного апарату. Механізм рецепції звуків різної частоти. Електричні явища у завитці. Сучасні теорії слуху. Провідні шляхи і корковий відділ слухового аналізатору. Аналіз і синтез звукових подразників. Фактори, що визначають чутливість слухового аналізатору. Будова та функції присінкового аналізатору. Нюховий аналізатор, його периферичний і корковий відділи, провідні шляхи. Сучасні теорії сприйняття нюхових подразнень. Смаковий аналізатор, його периферичний і корковий відділи, провідні шляхи. Фактори, що визначають чутливість смакового аналізатору. Шкіряний аналізатор. Класифікація і структура рецепторів шкіри. Провідні шляхи та корковий кінець шкіряного аналізатору. Функційні властивості шкіряних рецепторів. Адаптація. Руховий аналізатор. Рецепторний апарат м’язів і сухожилків. Пропріорецептори: м’язове веретено як рецептор розтягнення. Тільця Гольджі – сухожильні рецептори, їх будова та значення.Соматовісцеральна сенсорна система.

Тема 4. Фізіологія нервової системи (4г.)

Способи зв’язку організму з середовищем. Значення нервової системи. Еволюція типів зв’язку, за допомогою яких передається інформація та здійснюється об’єднання частин організму в єдине ціле. Гуморальний і нервовий тип зв’язку. Рефлекс як морфофункціональна основа одного з досконалих типів зв’язку в організмі. Принципи будови рефлекторної дуги. Характеристика структури та функцій основних ланок рефлекторного шляху. Загальна характеристика рецепторів, їх функцій і принципу трансформації рецепторами впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища в нервовий імпульс. Класифікація рецепторів, їх властивості. Характеристика нейронів, нейроглії, аферентних і еферентних шляхів, синапсів та ефекторів. Будова синапсу. Різні види синапсів. Принципи зв’язку рефлекторних шляхів між собою. Медіатори збудження, механізми їх утворення, виділення і дії на постсинаптичну мембрану. Поняття про моно- і полісинаптичні рефлекторні шляхи. Особливості проведення збудження в рефлекторному шляху: орто- та антидромне проведення. Принципи класифікації рефлексів.

Нервова система - спеціалізована система зв’язку, регуляції та керування в живому організмі. Функції центральної нервової системи: рефлекторна, інтегративна і координаційна. Поняття про нервовий центр. Методи визначення локалізації нервових центрів. Сучасні уявлення про основні загальні властивості нервових центрів. Однобічне та уповільнене проведення збудження у нервовому центрі. Трансформація ритму збудження, фонова ритмічна активність клітин нервових центрів. Сумація збуджень: послідовна (тимчасова та просторова). Явище рефлекторної післядії та постактиваційного полегшення. Втомленість нервових центрів та підвищена чутливість до нестачі кисню. Пластичність і тонус нервових центрів. Специфічний характер реагування нервових центрів на дію різних фармакологічних речовин.

Гальмування в центральній нервовій системі. Поняття про фізіологічне гальмування. Відкриття гальмування в ЦНС І.М. Сєченовим. Сучасні уявлення про природу, локалізацію і механізми центрального гальмування. Характеристика гіперполяризаційного постсинаптичного і деполяризаційного пресинаптичного гальмування. Механізми їх виникнення. Роль гальмівних нейронів, медіатори гальмування. Зміни іонної проникливості, що лежить в основі виникнення гальмівного постсинаптичного потенціалу. Характеристика песимального гальмування по М.Є. Введенському.

Принципи координації рефлекторної діяльності організму. Поняття координації рефлексів і її значення. Принципи координації рефлексів: конвергенція і оклюзія, іррадіація і індукція. Взаємодія і рух збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Принципи зворотного зв’язку та кінцевого шляху. Роль прямого, зворотного і аутогенного гальмування в організації координованої реакції на подразнення. Вчення А.А. Ухтомського про домінанту, принцип домінанти і її значення. Функційне значення різних відділів головного і спинного мозку. Методи вивчення функцій ЦНС. Функції спинного мозку. Функції довгастого мозку і Варолієвого мосту. Функції середнього та проміжного мозку. Специфічні і неспецифічні ядра таламуса. Гіпоталамус - центр нейрогуморальної регуляції організму. Функції ретикулярної формації і базальних гангліїв (смугастого тіла, що складається з двох ядер - хвостатого і сечовицеподібного). Ретикулогіпоталомічний вплив на вісцеральні функції. Функції мозочку. Його зв’язки зі спинним мозком та корою великих півкуль. Наслідки видалення мозочку.

Фізіологія вегетативної нервової системи. Основні морфофункціональні відмінності автономної (вегетативної) іннервації від соматичної (анімальної). Будова симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Особливості її рефлекторних дуг. Механізм передачі збудження в вегетативних гангліях. Функції симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, співвідношення між ними. Адаптаційно-трофічна роль симпатичної нервової системи (Л.О. Орбелі).

Принципи будови і функціонування великих півкуль головного мозку як вищого відділу керування і зв’язку в організмі. Загальний план будови та походження великих півкуль та їх коркового відділу. Методи дослідження функцій кори головного мозку. Філогенетичний розвиток функцій кори великих півкуль. Давня, стара та нова кора. Еволюція рецепторних і моторних функцій кори. Цитоархітектоніка. Локалізація функцій в корі головного мозку, локалізація асоціативної кори. Функційне значення основних типів коркових нейронів. Лімбічна система мозку. Її структурна організація і функційне значення. Роль лімбічної системи в виникненні різних емоційних станів (почуття тревоги, ярості, агресивності, задоволення) і мотиваційних реакцій. Електричні явища в корі головного мозку. Фонова електрична активність кори. Основні ритми електроенцефалограми, їх діагностичне значення. Сенсорні зони. Моторні зони. Взаємодія кори і підкоркових структур.