Самостійна робота ”Центральна Азія та Закавказзя у Середні віки”:

• Держави Закавказзя ІV – Х ст. (Вірменія, Іберія, Лазіка, Кавказька Албанія).

• Вірменське князівство.

• Грузинське царство.

• Центральноазіатські держави під владою Саманідів (Хіва, Самарканд, Бухара).

• Піднесення Хорезму.

• Держава Тимуридів.

Рекомендовані джерела:

Алексеев А.К. Политическая история Тукай-Тимуридов: По материалам персидского исторического сочинения Бахр ал-асрар. – СПб.: Издательство: С.-Петербургского университета, 2006. – 229 с.

Клавихо Руи де Гонсалес. Дневник путешествия в Самарканд ко двору Тимура (1403-1406). – М., 1990.

Никитин А. Хожение за три моря Афанасия Никитина. – М.: Издательство: АН СССР, 1958. – 289 с.

Руи Гонсалес де Клавихо. Дневник путешествия в Самарканд ко двору Тимура (1403-1406). – М.: Издательство: Наука, 1990.

Тер - Мкртичян Л.Х. Армянские источники о Средней Азии V-VІІ вв. – М., 1979.

Тер -Мкртичян Л.Х. Армянские источники о Средней Азии VІІІ-ХVІІІ вв. – М., 1985.

Фирдоуси. Шахнамэ. – М., 1984-1989. – Т.5-6.

Рекомендована література:

Агаджанов С.Г. Государство Сельджукидов и Средняя Азия в ХІ-ХІІ вв. – М., 1991.

Агаев С.Л. Иран в прошлом и настоящем. – М., 1981.

Акимушкин О.Ф. Средневековый Иран. Культура, история, филология. – СПб.: Наука, 2004. – 404 с.

Ахинжанов С.М. Кыпчаки в истории средневекового Казахстана – Алматы, Гылым, 1995. – 296 с.

Бартольд В.В. Работы по исторической географии и истории Ирана. – М.: Издательство: Восточная литература, 2003. – 661 с.

Бартольд В.В. Туркестан в эпоху монгольского нашествия / Сочинения – М., 1963. – Т.1.

Бартольд В.В. Тюрки. Двенадцать лекций по истории турецких народов Средней Азии. – Алматы: Жалын, 1998. – 194 с.

Бертельс Е.Э. История литературы и культуры Ирана. Избр. труды. – М., 1988. – 557 с.

Веймарн Б.В. Искусство арабских стран и Ирана VII-XVII веков. –М., 1974. – 188 с., 88 л. илл.

Восточный Туркестан и Средняя Азия в системе культур древнего и средневекового Востока / под редакцией Б.А. Литвинского. – М.: Наука, 1986.

Гарольд Лэмб. Тамерлан. Потрясатель вселенной. – М.: Вече, 2008. – 336 с.

Гафуров Б.Г., Литвинский Б.А. Средняя Азия в древности и средневековье (история и культура). – М.: Наука, 1977. – 223 с.

Гордлевский, В. Государство сельджукидов Малой Азии. – М.: АН СССР, 1941

Григорян С.Н. Из истории философии Средней Азии и Ирана VII-XII вв. – М., 1960, 330 с.

Джастин Мароцци. Тамерлан. Завоеватель мира. – М.: АСТ Москва, Полиграфиздат, 2010. – 464 с.

Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии. – М., 1985.

Дэвид Лэнг. Грузины. Хранители святынь. – М.: Центрполиграф, 2008. – 224 с.

Жирмунский В.М. Избранные труды. Тюркский героический эпос. – М.: Наука, 1974. – 727 с.

Иванов М.С. Очерки истории Ирана. – М., 1959.

Иран: история и современность. – М., 1989.

История Азербайджана. – Баку, 1958-1960. – Т.1-2.

История армянского народа. – Ереван, 1967-1978. – Т.1-3.

История Грузии. – Тбилиси, 1962-1973. – Т.1.

История Ирана. – М., 1991.

История народов Восточной и Центральной Азии с древнейших времен до наших дней. – М., 1986.

История Самарканда. В 2-х т. – Душанбе: Издательство ФАН Узбекской ССР, 1969. - Т.1.

История таджикского народа. – М., 1963-1965. – Т.1-2.

Кляшторный С.Г. Памятники древнетюркской письменности и этнокультурная история Центральной Азии. – М.: Наука, 2006

Колесников А.И. Завоевание Ирана арабами: Иран при "праведных" халифах. – М., 1982, 269 с.

Миргалеев И.М. и др. Средневековые тюрко-татарские государства. – Казань. Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2009. – 235 с.

Муртаза Мутаххари. Ислам и Иран: история взаимоотношений. – СПб.: Петербургское Востоковедение, 2008. – 480 с.

Нагель Тильман. Тимур-завоеватель и исламский мир позднего средневековья. – М.: Издательство: Феникс, 1997

Новосельцев А.П. Генезис феодализма в странах Закавказзя: Опыт сравнительно-исторического исследования. – М., 1980.

Новосельцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В. Пути развития феодализма: Закавказье, Средняя Азия, Русь, Прибалтика. – М., 1972.

Петрушевский, И. П.  Ислам в Иране в VII-ХV веках  : Курс лекций. – Л.  : Изд. Ленингр. ун-та, 1966. – 400с.

Проблемы возникновения феодализма у народов СССР. – М., 1969.

Прозоров С.М. Арабская историческая литература в Ираке, Иране и Средней Азии в VII - середине X в.: Шиитская историография. – М., 1980, 247 с.

Сагадеев А.В. Ибн Сина (Авиценна). 2-е изд. – М., 1985, 222 с.

Струве В.В., Орбели И.А., Петрушевский И.П. История Ирана с древнейших времен до конца XVIII века. – Ленинград: изд-во ЛГУ, 1958. – 391 с.

Торкаман Э., Бурыгин С.М., Непомнящий Н.Н. Загадки старой Персии. – М.: Издательство: Вече, 2010. – 320 с.

Шидфар Б.Я. Ибн Сина. – М., 1981, 184 с.

Шукуров Ш.М. Искусство средневекового Ирана. –М., 1989, 248 с.

Якубовский А Тамерлан. Эпоха. Личность. Деяния. – М.: Гураш, 1992. – 544 с.

Семінар 4

Османська імперія

(2 год.)

1. Утворення Османської імперії у ХІІІ-ХІV ст.

2. Соціально-економічні відносини:

а) військово-адміністративний устрій;

б) ремесло та торгівля;

в) аграрні відносини.

3. Причини кризи імперії наприкінці ХVІ – ХVII ст.

 Методичні рекомендації:

1. Розпад імперії Сельджуків. Правління Османа. Виникнення держави турків-османів. Яку дату можна вважати датою заснування імперії. Окремо розглянути боротьбу із Візантією та турецькі завоювання ХІV ст.

2. Розглянути систему управління державою, її адміністративний устрій (санджаки, еялети, тимари).

Окремо розглянути військову організацію: утворення постійної армії, її структуру та специфіку. Сіпаґи. Закони імперії – “Канун-наме”.

Розвиток ремісництва та поява торгівельних та ремісничих корпорацій (еснафи). Роль торгівлі та зростання міського населення.

З’ясувати основні види земельних володінь в Османській імперії (мюльки, вакфи, зіамети та хасси). Суть тимарної системи. Податкова політика. Становище немусульман. Джизія. Доведіть, що у Османській імперії не було приватної власності на землю.

3. Розкрити причини кризи Османської імперії. Правління Селіма ІІ. Зовнішні поразки, війна з сефевідською Персією. Занепад сіпаґської системи.

 Рекомендовані джерела:

Аграрный строй Османской империи ХV – XVII вв. Документы и материалы / Составление, перевод и комментарии А.С. Тверитиновой. – М., 1963.

Джелаль Эссад. Констинтинополь. От Византии до Стамбула. – М.: изд-во Сабашниковых, 1919. – 348 с.

Записки янычара. Написанные Константином Михайловичем из Островицы / Пер. А.И. Рогова. – М., 1987.

Карпов Г.Ф., Штендман Г.Ф. Памятники дипломатических сношений Московского государства с азиатскими народами: Крымом, Казанью, Ногайцами и Турцией (1474-1521). Ч.1-2. – СПБ, 1884. – 1417 с.

Книга законов султана Селима І / Пер. со старотур. А.С.Тверитиновой. – М., 1969.

Львов Л. Отношения между Запорожьем и Крымом. – Одесса: Типография Штаба Округа, 1895. – 60 с.

Османская империя в первой четверти ХVII века: Сборник документов и материалов. – М., 1984.

 Рекомендована література:

Гарольд Лэмб. Сулейман Великолепный. Величайший султан Османской империи. 1520-1566. – М.: Центрполиграф, 2010. – 384 с.

Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

Дмитриева О. Тайная жизнь гаремов. – М.: Феникс, Неоглори, 2010. – 320 с.

Еремеев Д.Е. На стыке Азии и Европы: Очерки о Турции и турках. – М., 1980.

Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в средние века и новое время. – М., 1992.

Зайцев И. Между Москвой и Стамбулом. Джучидские государства, Москва и Османская империя (начало XV – первая половина XVI вв.). – М.: Рудомино, 2004. – 219 с.

Иванов Н.А. Османское завоевание арабских стран (1516-1574). – М., 1984.

Ирмияева Т. Ю. История мусульманского мира. От Халифата до Блистательной Порты. – Свердловск: Урал ЛТД, 2000.

История Османского государства, общества и цивилизации / Под ред. Э.Ихсаноглу. Пер. с тур. В.Б.Феоновой. – М.: "Восточная литература" РАН., 2006. – Том I. – 367 с. – Т.2. – 587 с.

Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300-1600 / Пер. з англ. О.Галенка. – К., 1998.

Кинросс Лорд. Расцвет и упадок Османской империи / Под редакцией М.С. Мейера. – М.: Крон-Пресс, 1999. – 696 с.

Кримський А. Історія Туреччини. – Київ; Львів, 1996.

Крисаченко В. Історія Криму. Кримське ханство: Навч. посіб. – К.: Твім інтер, 2000. – 334 с.

Кэролайн Финкель. История Османской империи. Видение Османа. – М.: АСТ, 2010. – 829 с.

_{Льюис Р. Османская Туриця: Быт, религия, культура. – М., 2004.}

Мантран Робер. Повседневная жизнь Стамбула в эпоху Сулеймана Великолепного. – М.: Молодая гвардия, 2006. – 400 с.

Новичев А.Д. Турция. Краткая история. – М., 1965.

Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV-XVI вв. – М.: Наука, 1984.

Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. – М., 1990.

Петросян Ю. А. Древний город на берегах Босфора. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1986.

Петросян Ю.А. Османская империя. Могущество и гибель. – М.: Наука, 1990. – 187 с. (від заснування до Селіма ІІІ).

Проблемы истории Турции. – М., 1978.

Рафаэла Льюис. Османская Турция. Быт, религия, культура. – М.: Центрполиграф, 2004. – 240 с.

Робер Де Клари. Завоевание Константинополя. – М.: Наука, 1986.

Тунманн И.Э. Крымское ханство. – Симферополь: Таврия, 1991.

Феномен восточного деспотизма. Структура управления и власти. – М., 1993.

Фрили Дж. Тайны османского двора. – Смоленск, 2004.

Хитцель Ф. Османская империя. – М.: Издательский дом «Вече», 2006. – 384 с.

Чухліб Т. Козаки та яничари. України в християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 рр. – К.: К.-М. академія, 2010. – 448с.

Alan W. Fisher The Crimean Tatars. – Stanford: Hoover Institution Press, 1987. – 266 s.

Claude Cahen. Formation of Turkey, The: The Seljukid Sultanate of Rum, Eleventh to Fourteenth Century. – London: Longman, 2001. – 320 с.

Faroqhi Suraiya. The Ottoman Empire and the World Around It. – London: I.B. Tauris & Co Ltd, 2004. – 304 с.

Kent М. The Great Powers and the End of the Ottoman Empire. – London: Taylor & Francis, 2005.

Quataert D . The Ottoman Empire, 1700-1922. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005.