- •1. Предмет диференціальної психології.
- •2. Сфери перетину диференціальної психології з соціально., порівняльною, віковою, етнічною психологією.
- •3. Передумови виникнення психології індивідуальних відмінностейяк наукової дисципліни
- •4. Характеристика донаукового , природничого та гуманітарного етапів розвитку диференціальної психології.
- •5. Графологія , фізіогноміка, френологія у системі сучасних наук
- •6. Джерела формування поняття “психологічна норма”
- •7. Специфіка психічних феноменів та методологічні труднощі повязані з їх вивченням.
- •8. Трансформація загальнонаукових методів у фиференціальній психології.
- •9. Недоліки та переваги методів диференціальної психології
- •10. Аналіз ідеографічного та номотетичного підходів (їх відповідність предмету диференціальнії психології)
- •11.Джерела індивідуальних відмінностей психіки
- •12. Характеристика двох факторних теорій розвитку . Співвідношення факторів середовища та спадковості у концепції л.С. Виготського
- •13. Співвідношення та відмінності між поняттями індивід, індивідуальність, особистість.
- •14. Психологічний смисл спеціальної теорії інтегральної індивідуальності
- •15. Розуміння біологічної обумовленості психіки людини у ракурсі останніх розробок диференціальної психології
- •16. Співвідношення диференційної психофізіології та диференційної психології
- •17. Типологічні властивості нервової системи , ії вплив на поведінку людини
- •18. Характеристика формально- динамічних та структурно- змістових особливостей індивідуальної психіки
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу:
- •19. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку
- •21. Роль темпераменту у поведінці та ждиттідіяльності людини. Адаптивна функція темпераменту
- •22. Характер людини
- •2.2. Вчення про характер
- •23. Співвідношення характеру і темпераменту
- •24. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку
- •25. Акцентуації характеру : сутність, історія виникнення, короткий аналіз
- •26. Основні психологічні класифікації характеру
- •27. Основні відмінності міє нервозами та психозами
- •28. Основні напрямки патохарактерологічного розвитку особистості
- •29. Аналіз поняття нормальний характер
- •30. Задатки, здібності, обдарованість, геніальність
- •31. Здібності, поняття, структура, основні види
- •13.2. Види здібностей
- •32. Фактори теорії інтелекту
- •33. Множинні теорії інтелекту
- •35. Классификация теорий гениальности по Анне Анастази
- •36.Поняття про наукову класифікацію
- •Экстраверты и интроверты
- •Иррационалы и рационалы
- •Этики и логики
- •Интуиты и сенсорики
- •Типы конфликтных личностей
- •Человек-демонстратор
- •Ригидная личность
- •Неуправляемая личность
- •Сверхточная личность
- •38. Интроверсия - Экстраверсия по Юнгу
- •39.Ядро личности (информ. Из психол. Сайта)
- •40. Уровни развития организации личности
- •13.2. Невротический уровень организации личности
- •13.3. Пограничный уровень организации личности
- •13.4. Психотический уровень организации личности
- •41. Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості
- •42. Понятие личностных черт
- •43. Интроверсия - экстраверсия
- •44. Близнюковий метод
- •45. Р.Кеттел
- •46. Стать у структурі індивідуальності
- •47. Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- •48. Програми поведінки , що дозволяють визначити динаміку та зміст життідіяльності людини –
- •49.Статево-рольова поведінка
- •Гендерні стереотипи та їх вплив на міжособистісне спілкування
- •50. Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •51. Личности типология, по Шпрангеру
- •52. Евристичні можливості індивідуального стилю діяльності – когнітивні, професійні, життєві
- •53. Основні засади для побудови пррофесійних типологій-
- •54. Характеристика статевого дипсихізму в галузі проф. Діяльності-
- •55. Стилі життя зА.Адлеру
- •56.Стратегії Психологічне подолання,види Копінг-поведінка як предмет психологічних досліджень
- •58.Когнітивний стиль
- •60.Креативність і творчість
- •61. Критерии креативности:
- •62.Загальні уявлення про дивергентне й конвергентне мислення
- •63. Творчество как показатель самоактуализации
60.Креативність і творчість
Креативність (від лат. creatio — творення, створення)— цеособистісна якість, яка базується на розвитку вищих психічних фун-кцій. Якості креативності виявляються в творчій і новаторській дія-льності. Ці якості приблизно на 95 % формуються за рахунок впливусоціального середовища, її ціннісної орієнтації, вимог, що пред'яв-ляються до людини, організації інформаційного потоку і цільовоїспрямованості всіх видів діяльності, починаючи з учбової.
Критерии креативности
беглость — количество идей, возникающих в единицу времени;
оригинальность — способность производить необычные идеи, отличающиеся от общепринятых;
гибкость. Как отмечает Ранко, важность этого параметра обуславливается двумя обстоятельствами: во-первых, данный параметр позволяет отличать индивидов, которые проявляют гибкость в процессе решения проблемы, от тех, кто проявляет ригидность в их решении, и во-вторых, позволяет отличать индивидов, которые оригинально решают проблемы, от тех, кто демонстрирует ложную оригинальность.
восприимчивость — чувствительность к необычным деталям, противоречиям и неопределенности, готовность быстро переключаться с одной идеи на другую;
метафоричность — готовность работать в совершенно необычном контексте, склонность к символическому, ассоциативному мышлению, умение увидеть в простом сложное, а в сложном — простое.
удовлетворенность — итог проявления креативности. При негативном результате теряется смысл и дальнейшее развитие чувства.
Критерии креативности по Торренсу
Беглость — способность продуцировать большое количество идей;
Гибкость — способность применять разнообразные стратегии при решении проблем;
Оригинальность — способность продуцировать необычные, нестандартные идеи;
Разработанность — способность детально разрабатывать возникшие идеи.
Сопротивление замыканию — это способность не следовать стереотипам и длительное время «оставаться открытым» для разнообразной поступающей информации при решении проблем.
Абстрактность названия — это понимание сути проблемы того, что действительно существенно. Процесс называния отражает способность к трансформации образной информации в словесную форму.
Творча особистість - особистість, яка характеризується високим рівнем розвитку творчих здібностей, незвичайним творчим потенціалом і схильністю до творчої діяльності.
Творець - людина вільна. Вона вільно орієнтується у доступному їй ціннісному спектрі духовної культури, виокремлює для себе особистісно значущі цінності, створює з них діалектично суперечливі системи.
Виокремлюють такі основні риси творчої особистості:
-творчій особистості не властивий конформізм, їй досить складно «проживати» у соціумі;
-творча людина еклектична, у неї високий рівень зацікавленості у навколишньому, всьому тому, до чого вона причетна і прагне бути причетною, постійне прагне обєднати дані із різних галузей знань;
-творча особистість зберігає дитячу здатність дивуватись та захоплюватись;
-творчі люди віддають перевагу більш складним речам, ніж звичним і простим. Їх сприйняття світу безперервно оновлюється (Ж. Годфруа).
Гаррі Алдер, беручи за основу дослідження Дж. Гілфорда, виокремлює такі риси креативної особистості:
1. Швидкість мислення, яке протікає без видимих зусиль для особистості і характеризується:
-швидкістю на рівні ізольованого слова, коли особа легко відшукує слова, що містять ту чи іншу букву або поєднання букв;
-швидкістю асоціювання: особа з легкістю підбирає синоніми до заданого слова;
-швидкістю мови: особа пише відшліфованими фразами в рамках заданої теми;
-ідеомоторною швидкістю: довільне продукування ідей, рішень.
2. Гнучкість мислення сприяє легкому засвоєнню нових підходів і характеризується:
-спонтанною гнучкістю: здатність бачити декілька ідей, що мають прикладне значення (наприклад, знайти якомога більше прикладів застосування певному предмету);
-адаптивна гнучкість: здатність виходити за рамки, долати інерційність мислення, підніматись на вищий рівень аналізу умов задачі і знаходити рішення.
3. Оригінальність, що проявляється у неординарних ідеях (наприклад, мислення за асоціаціями, аналогіями).
4. Проникливість як уміння особи визначати «вузькі» місця у більшому масштабі, обєктивно оцінювати, наскільки успішною виявилась певна стратегія.
5. Винахідливість, реактивність розуму, дотепність, що проявляються у здатності особи до спостережливості, парадоксальності мислення.
6. Пере формулювання, введення у новий «формат» - відмова від старих схем, звичних способів, коли добре знайоме перетворюється у добре відоме.
7. Вміння добудовувати як уміння відновлювати ланки, яких не вистачає, деталі, за умови, що особі відомий загальний принцип, ідея або замисел. Наприклад, людина відновлює алгоритм розвязання задачі, яка формулюється досить узагальнено, або за двома лініями добудовує більш складну фігуру.
8. Принциповий допуск відомої невизначеності проявляється як готовність не наполягати на абсолютності висновків, відмовитись від надто жорстких концептуальних схем і класифікаційних рамок.
9. Прагнення до конвергентного мислення спрямоване на пошук єдино правильної відповіді.
10. Здатність до дивергентного мислення, нічим не обмеженого, коли єдино правильної відповіді не існує. За цією характеристикою закріплений статус іманентної (внутрішньо присутньої) ознаки творчого мислення. Саме на неї опираються психометричні методи вимірювання творчих здібностей.
11. Бажання не бути схожим, усвідомлений виклик традиції. Креативним особистостям властива гостра неприязнь до всього, в чому втілений дух офіційного авторитету - від обєктивних наукових законів, принципів до інституціоналізованої, ієрархічної системи.
12. Висока самодисципліна як прояв усвідомлення творчого мислення. Проте навіть самодисципліна підкріплюється інтересом, захопленням, повним зануренням у роботу.
13. Прагнення до досконалості. Чим складніші перепони, тим більше піднімається планка можливого. Прагнення до вдосконалення, росту - важлива складова мотивації креативної особистості.
14. Готовність до ризику, що проявляється у розвязанні найважчих задач з невідомим прогнозом.
Відмінності між креативністю і творчими здібностями полягають в наступному.
Перш за все, творчість це процес, який може включатися увсі види діяльності і разом з тим бути відсутнім навіть у такому видідіяльності, який вимагає такого включення.
Творчі потенції закладені в мозку кожної людини, оскількимозок є тим органом, в якому продовжується творчість самої приро-ди. Проте на мозок покладена задача пристосовування, пристосу-вання до існуючого середовища, яке вимагає формування великоїкількості стандартних навичок, що базуються на досвіді людства, ак-сіоматичних знаннях.
Творчий процес базується на роботі несвідомого і підсвідо-мості. «Продукти» такої творчості яскравіше всього виявляються успонтан своїми механізмами ідентична природному розвитку, щовідбувається в живій природі, яка створила людину і його мозок. Удорослої людини вона переміщається в підсвідомість, яка включаєйого індивідуальний життєвий досвід. В підсвідомості для творчостііснують найсприятливіші умови, за рахунок зрівнювання по силі ізначущості всіх відображених об'єктів і подій, зсуву тимчасових ін-тервалів, що не може відбуватися в свідомості. Тому вирішення про-блем, відкриття закономірностей, народження задуму частіше за всепроходить на рівні підсвідомості. Результати такої роботи приходятьу свідомість людини раптово, у вигляді готового рішення, «магічногосинтезу», осяяння, евристики.
При формуванні креативності відбувається злиття свідомості іпідсвідомості в деяку нову форму— надсвідомість. Надсвідомість ін-тегрує у собі самі узагальнені механізми протікання творчого проце-су в згорнутому вигляді, коли в самому акті сприйняття відбуваєтьсятрансформація об'єкту, відкриття закономірності або вирішенняпроблеми.
Процес творчості протікає в трьох основних фазах — підго-товчій, пошуковій, виконавчій. Кожна з фаз повернута до різнихпсихічних процесів і особистісних утворень і має свій «продукт».
Креативність виявляється в успішному здійсненні всіх трьохфаз — умінні самостійно бачити і ставити проблеми, знаходити їхрішення і творчо утілювати їх в конкретний продукт.
Кожний вид творчості має свій, специфічний об'єкт пошуку,процес і продукт.
Креативність як особистісна характеристика проявляється, го-ловним чином, в тому, що людина творчий початок вкладає у всі ви-ди діяльності.
Таким чином, креативність — це особистісна якість, яка базу-ється на потенційних можливостях кожної людини, актуалізації не-усвідомлюваної потреби бути неповторною індивідуальністю, віль-ної, але такої, що приєднується до загального через продукти своєїтворчості, гармонійно поєднує індивідуальні і соціально-значущіінтереси.
Структуру креативності можна визначити як оптимальнийрозвиток всіх потенційних можливостей індивідуальності і особисто-сті.