- •1. Предмет диференціальної психології.
- •2. Сфери перетину диференціальної психології з соціально., порівняльною, віковою, етнічною психологією.
- •3. Передумови виникнення психології індивідуальних відмінностейяк наукової дисципліни
- •4. Характеристика донаукового , природничого та гуманітарного етапів розвитку диференціальної психології.
- •5. Графологія , фізіогноміка, френологія у системі сучасних наук
- •6. Джерела формування поняття “психологічна норма”
- •7. Специфіка психічних феноменів та методологічні труднощі повязані з їх вивченням.
- •8. Трансформація загальнонаукових методів у фиференціальній психології.
- •9. Недоліки та переваги методів диференціальної психології
- •10. Аналіз ідеографічного та номотетичного підходів (їх відповідність предмету диференціальнії психології)
- •11.Джерела індивідуальних відмінностей психіки
- •12. Характеристика двох факторних теорій розвитку . Співвідношення факторів середовища та спадковості у концепції л.С. Виготського
- •13. Співвідношення та відмінності між поняттями індивід, індивідуальність, особистість.
- •14. Психологічний смисл спеціальної теорії інтегральної індивідуальності
- •15. Розуміння біологічної обумовленості психіки людини у ракурсі останніх розробок диференціальної психології
- •16. Співвідношення диференційної психофізіології та диференційної психології
- •17. Типологічні властивості нервової системи , ії вплив на поведінку людини
- •18. Характеристика формально- динамічних та структурно- змістових особливостей індивідуальної психіки
- •Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу:
- •19. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку
- •21. Роль темпераменту у поведінці та ждиттідіяльності людини. Адаптивна функція темпераменту
- •22. Характер людини
- •2.2. Вчення про характер
- •23. Співвідношення характеру і темпераменту
- •24. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку
- •25. Акцентуації характеру : сутність, історія виникнення, короткий аналіз
- •26. Основні психологічні класифікації характеру
- •27. Основні відмінності міє нервозами та психозами
- •28. Основні напрямки патохарактерологічного розвитку особистості
- •29. Аналіз поняття нормальний характер
- •30. Задатки, здібності, обдарованість, геніальність
- •31. Здібності, поняття, структура, основні види
- •13.2. Види здібностей
- •32. Фактори теорії інтелекту
- •33. Множинні теорії інтелекту
- •35. Классификация теорий гениальности по Анне Анастази
- •36.Поняття про наукову класифікацію
- •Экстраверты и интроверты
- •Иррационалы и рационалы
- •Этики и логики
- •Интуиты и сенсорики
- •Типы конфликтных личностей
- •Человек-демонстратор
- •Ригидная личность
- •Неуправляемая личность
- •Сверхточная личность
- •38. Интроверсия - Экстраверсия по Юнгу
- •39.Ядро личности (информ. Из психол. Сайта)
- •40. Уровни развития организации личности
- •13.2. Невротический уровень организации личности
- •13.3. Пограничный уровень организации личности
- •13.4. Психотический уровень организации личности
- •41. Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості
- •42. Понятие личностных черт
- •43. Интроверсия - экстраверсия
- •44. Близнюковий метод
- •45. Р.Кеттел
- •46. Стать у структурі індивідуальності
- •47. Теорії і концепції розвитку статевої ідентичності
- •48. Програми поведінки , що дозволяють визначити динаміку та зміст життідіяльності людини –
- •49.Статево-рольова поведінка
- •Гендерні стереотипи та їх вплив на міжособистісне спілкування
- •50. Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
- •51. Личности типология, по Шпрангеру
- •52. Евристичні можливості індивідуального стилю діяльності – когнітивні, професійні, життєві
- •53. Основні засади для побудови пррофесійних типологій-
- •54. Характеристика статевого дипсихізму в галузі проф. Діяльності-
- •55. Стилі життя зА.Адлеру
- •56.Стратегії Психологічне подолання,види Копінг-поведінка як предмет психологічних досліджень
- •58.Когнітивний стиль
- •60.Креативність і творчість
- •61. Критерии креативности:
- •62.Загальні уявлення про дивергентне й конвергентне мислення
- •63. Творчество как показатель самоактуализации
Гендерні стереотипи та їх вплив на міжособистісне спілкування
Гендерний стереотип — це спрощений, стійкий, емоційно забарвлений вид поведінки й рис характеру чоловіків або жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, у міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії. Вони дуже стійкі. Гендерні стереотипи набагато сильніше расових.
У сучасному світі в суспільній свідомості й практиках взаємодії гендерні стереотипи розглядаються як «щирі», як якийсь соціальний консенсус, застосовуваний при вирішенні проблем, для яких немає однозначних підтверджень й об'єктивних критеріїв. Гендерні стереотипи трансформуються в цінності й формують нормативні образи «істинної» фемінінності, маскулінності. Таким чином, існуюча норма поведінки перетворюється в приписання. Гендерні стереотипи визначають статусні характеристики чоловіків і жінок, закріплюючи домінуюче положення чоловіків і дискримінаційної практики відносно жінок.
Виділяють кілька груп гендерних стереотипів.
Перша група — стереотипи маскулінності-фемінінності. У стереотипному уявленні маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, упевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінинність, навпаки, розглядається як «пасивно-репродуктивний початок», що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулинні характеристики зазвичай протиставляються фемінінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі [25, 189].
Друга група гендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками й жінками. Для жінки найбільш значимою соціальною роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці пропонується знаходження в приватній сфері життя — дім, народження дітей, на неї покладають відповідальність за взаємини в родині. У німецькій мові існує приказка про чотири «К», що відбиває стереотипне уявлення про соціальну роль жінки. Переводиться вона як: «кухня, церква, дитина, плаття». Чоловікам пропонується включеність у громадське життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення родини. Найбільш значимими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні ролі [25, 190-191].
Третя група стереотипів визначається специфікою змісту праці. Відповідно до традиційного уявлення передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, охорони здоров'я, освіти. Для чоловіків можлива творча й керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності [25, 193].
Гендерні стереотипи сформувалися на підставі сприйняття й тлумачення статевих розходжень у різні історичні періоди, у різних культурах, а також у результаті століттями існуючого розділу праці. У суспільстві існувало «табу на подобу», що затверджувало й підтверджувало існування статевих розходжень, а також розходжень у соціальних ролях чоловіків і жінок, детермінувало гендерну нерівність.
Гендерні стереотипи виступають генеральними угодами про взаємодію «чоловічого» і «жіночого». Позитивним у дії гендерних стереотипів вважають підтримку міжособистісного й міжгрупового взаєморозуміння й співробітництва. Культурні стереотипи повинні бути одночасно ригідні й гнучкі, щоб, з однієї сторони забезпечувати стійкість уявлень, з іншого боку — не зупиняти розвиток суспільства.
У чому негативний вплив гендерних стереотипів? Гендерні стереотипи можуть негативно позначатися на самореалізації чоловіків і жінок, виступати бар'єром у розвитку індивідуальності. Дотримання гендерних стереотипів часто пов'язане з механізмами повинності, тобто самореалізація й самовираження неможливе, якщо діяльність виконується на підставі почуття обов’язку. У подібній ситуації не враховуються особисті інтереси, губиться почуття «Я», формується покірність і залежність. Подібне самовідчуття й самосприйняття не відповідає ідеям самореалізації й вільного вибору [26, 154].
Але навіть індивід, який визнає свою незалежність від гендерних стереотипів, може їх дотримуватись на несвідомому рівні. Так гендерні уявлення перетворюються в пророцтва, які самовиконуються