Тема 4. Угорщина між I і II світовими війнами (2 год)

1. Проголошення Угорської народної республіки, її внутрішня і зовнішня політика

2. Доба Угорської радянської республіки.

3. Угорщина за режиму М. Хорті (Горті).

Мета: розкрити основні чинники, що сприяли розвалу Австро-Угорської імперії та створенню Угорської держави, причини постійних змін режимів та форм правління на початковому етапі державотворення, еволюцію політичного устрою та зовнішньополітичних орієнтирів режиму Хорті.

Дати визначення термінам і пояснити поняття: сепаратний договір, Тріанонський договір, Тріанонська трагедія, персональна унія, меморандум Вікса, світова революція, ревтрибунал, націоналізація, диктатура пролетаріату, реквізиції, «біла» валюта, «блакитна» валюта, червоний терор, білий терор, регент королівства, реваншизм, «ера Бетлена», Велика депресія, антисемітські закони, Антикомінтернівський пакт, Троїстий пакт.

Методичні поради:

Вивчаючи дану проблему необхідно:

1. Розкрити обставини, при яких було утворено Угорську народну республіку. Сформулювати причини розпаду Австро-Угорської імперії та наслідки цього явища для угорців. Виявити, які проблеми виникли під час визначення кордонів Угорщини, яким державам мали поступитись угорці власними територіями, яку позицію при цьому зайняла Антанта. Визначити основні прогалини у внутрішній та зовнішній політиці Угорської народної республіки та причини її падіння, визначити роль західних держав у даних подіях.

2. Охарактеризувати добу Угорської радянської республіки, чинники, що сприяли приходу до влади комуністів та основні засади їх правління. Виявити, на яку державу орієнтувалися угорські комуністи у своїй внутрішній та зовнішній політиці, чиї закони брали за взірець власної законотворчості. З’ясувати, чому, на відміну від Радянської Росії, комуністичний експеримент в Угорщині зазнав краху через 133 дні. Визначити, як намагалися комуністи розширити кордони своєї держави, наскільки це було ефективним. Прокоментувати ставлення Антанти до приходу комуністичного режиму в Європі та її дії щодо Угорщини. Виявити соціальну опору комуністів в Угорщині. Охарактеризувати методи повалення комуністичного режиму Бели Куна.

3. Проаналізувати, які форми правління державою обговорювалися серед еліти Угорщини у 1920 р., яка з них була обрана, які чинники вплинули на цей вибір. З’ясувати, як нація сприйняла умови Тріанонського миру, який вплив вони мали на подальший шлях державотворення Угорщини. Виявити позитивні та негативні сторони перебування при владі графа Іштвана Бетлена на посаді прем’єр міністра, особливості «ери Бетлена».

Проаналізувати геополітичну ситуацію в Центрально-Східній Європі всередині 30-х рр., стосунки між державами регіону. Розглянути, як зміни на міжнародній арені в другій половині 30-х рр. позначилися на внутрішній політиці Угорщини. Виявити, в який бік еволюціонував режим Хорті з часів Бетлена до часів Гьомбьоша. Простежити еволюцію зовнішньої політики Угорщини, виявити причини її переорієнтації.

• Джерела

Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). – Львів, 1999. – С.10.

Год кризиса. 1938 – 1939 гг.: Документы и материалы в 2-х тт. – Т.1. – М., Политиздат, 1990.

Документы и материалы кануна Второй мировой войны 1937 – 1939 гг.: В 2-х тт. – М., 1981.

Конституции буржуазных стран. – Москва, 1936. – Т. 2. Средние и малые европейские страны.

Ленин В. И. Речь при закрытии съезда. Приветствие по радио правительству Венгерской советской республики. Радиограмма с Б. Куном. – ПСС. – T.38. –Стр. 213-233.

Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918-2000. Отв. ред. А.Д. Богатуров. Том второй. Документы 1910-1940-х годов. Сост. А.В. Мальгин. – М., «Московский рабочий», 2000.

Советская Россия – Венгерская Советская Республика. 1919 г. Документы и материалы. – М., 1990.

Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х тт. – Т. І. 1917 – 1939. Документы и материалы. – Москва, 1960.

Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х тт. – Т. ІІ. 1939 – 1945. Документы и материалы. – Москва, 1960.

Література:

Айрапетов А.Г. От Габсбургов к идее Дунайской конфедерации. // Вопросы истории. – 2004. - №2. – С. 129 – 136.

Балканські та Дунайські країни: Угорщина // Історія в школі. – 1997. - №9.

Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. – К., 2004.

Волков В. К. Узловые проблемы новейшей истории стран Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1992.

Газін В.П., Копилов С.А. Новітня історія країн Європи і Америки 1918 – 1945 рр.: Підручник. – К., 2003. – С. 311–333.

Держалюк М.С. Угорські демократи проти тоталітаризму, 20-30 рр. – К,: Либідь, 1993.

Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. – Львів, 2002.

Історія Центрально-Східної Європи: Посібник / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів, 2001.

История Венгрии в 3т. / Отв. Ред. Т.М. Исламом, – М., 1972.

Краткая история Венгрии / / Отв. Ред. Т.М. Исламом, – М., 1991.

Липтан Э. Венгерская Советская республика 1919 года. – М., 1970.

Нежинский Л.Н. 133 дня 1919 года: Советская Россия и Венгерская Советская республика. М, 1989.

Маркуш Л. О характере господствующей элиты хортистского режима. // Кризис политической системы капитализма в странах Центральной и Юго-Восточной Европы (Межвоенный период). – Москва, 1982. – С.81-82.

Нежинский Л.Н. Революционная борьба в Венгрии за Советскую республикув 1919 г. // Новая и новейшая история. – 1988. - №1.

Очерки новой и новейшей истории Венгрии / Отв. Ред.. А.И. Пушкаш. – М., 1963.

Полянський П.Б. Угорщина // Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл. – К., 2003. – С. 174 –177.

Пушкаш А.И. Внешняя политика Венгрии. Ноябрь 1918 – апрель 1927 г. –Москва, 1981.

Чизмадиа А., Ковач К., Асталош Л. История венгерского государства и права. – М., 1986.

Ротшильд Д. Угорщина // Ротшильд Д. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. – К., 2001. – С. 171–247.

Яровий В. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн. XX ст. – К., 2005.

Дискусійні проблеми:

1. В чому полягали причини падіння Угорської народної республіки: у помилках її керівництва, перемозі світової комуністичної революції чи прорахунках політики Антанти щодо Угорщини?

2. Який терор в Угорщині був страшнішим: червоний чи білий?

3. Чим пояснити форму правління Угорщини – королівство без короля?

4. Як можна охарактеризувати режим Хорті: консерватизм, авторитаризм чи тоталітаризм?

5. Які позитиви і негативи отримала Угорщина від зближення з Німеччиною у 30-х роках ХХ ст.?

Контрольні питання:

1. Чому в Угорщині після закінчення Першої світової війни продовжувалася громадянська війна?

2. Чому комуністи протрималися в Угорщині лише 133 дні?

3. Чим пояснити явище угорського реваншизму?

4. Чим відрізняється внутрішня і зовнішня політика Угорщини у 20-х та 30-х роках ХХ ст.?

Теми усних доповідей:

1. Бела Кун: особистість і політик.

2. Карл IV Габсбург: особистість і політик.

3. Міклош Хорті: особистість і політик.