Художня культура україни хvіі – хvііі ст План

1. Художня культура козацької доби. Загальні риси.

2. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво.

3. Архітектура українського бароко.

4. Скульптура (Й.Пінзель). Іконопис (І.Руткович, І.Кондзелевич та ін.).

5. Портретний живопис.

6. Хоровий концерт та його творці (М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський).

7. Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики. Вертеп.

Література:

1. Гриценко Т.Б. Культурологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007.

2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. Видання 2-ге. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

3. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібн. У 3 ч. – Львів: Світ, 2005.

4. Художня культура. Підручник для 10 класу. За загальною редакцією Л. М. Масол. – Х., 2010.

1. Художня культура козацької доби. Загальні риси.

XVII—XVIII ст. — виключно складний і важливий період у житті українського народу. У політичній історії він охоплює такі процеси, як перехід всіх українських земель під владу Речі Посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку.

Ці роки Україна жила як самостійна держава: обраний гетьман правив із радою старшини й військовою радою всім краєм. Україна поділялась на полки, які в свою чергу на сотні. Козацтво протягом півтора століть відігравало не тільки визначну політичну роль доблесного захисника волі і прав українського народу, а й сили, що яскраво виявила себе у культурній розбудові держави. Саме з козацького середовища вийшла нова провідна верства, нова національна аристократія, нова інтелігенція, яка взяла на себе і утвердження власної державності, і розвиток освіти, спорудження та реконструкцію храмів, будівництво громадських споруд, опікування мистецтвом тощо.

Це Михайло Дорошенко, Кшиштоф Косинський, Іван Сулима, Пилип Орлик, Петро Могила, Іван Мазепа та інші. Саме козацькі часи в історії України називають добою Бароко, маючи на увазі не лише мистецький стиль, а значно ширше духовне поняття: світовідчуття.

1.Саме козацтво того часу було носієм нового художнього смаку.

2. Воно виступало в ролі основного і багатого замовника.

3. Козацтво мало власне творче середовище.

4. Воно виступало творцем художніх цінностей ( думи, поеми, танок, портрет, ікони, собори ).

Не дивно, що й істориками цієї доби стали її безпосередні творці. Звичайно, більшість літописів писалася в монастирях, там вони й переписувалися. Густинський, Самовидця, «Сказанія» Граб’янки, Самійло Величко, «Синопсис» невідомого автора.

Лише з 20-х років ХVІІІ ст.. починається повільний «процес забування» воєнних часів, починаються роздуми і висновки про війну як справу нехристиянську, згубну. Російський уряд починає робити все для знищення свого недавнього союзника – козацтва – перед закріпаченням українських селян: 1720 – з’являється перший указ проти української мови, 1764 р. касують гетьманство, 1775 – зруйнування Січі, 1783 – жалувана грамота дворянству і запровадження панщини.