Хід роботи
1. Проаналізувати причини і механізми цілеспрямованої поведінки людини.
2. Скласти власний поведінковий акт, використовуючи всі стадії, позначені на рис. 1.
Зміст звіту
Текст власного поведінкового акту.
Рекомендована література
1. Анохин П.К. Избранные труды: Кибернетика функциональных систем / П.К. Анохин ; под ред. К.В. Судакова. Сост. В.А. Макаров. – М. : Медицина, 1998. – 400 с.
2. Данилова Н.Н. Психофизиология / Н.Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373 с.
3. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности / Н.Н. Данилова, А.Л. Крылова. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 480 с.
4. Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков / В.М. Смирнов. – М. : Академия, 2000. – 100 с.
5. Черенкова Л.В. Психофизиология в схемах и комментариях / Черенкова Л.В., Краснощекова Е.И., Соколова Л.В. ; под ред. А.С. Батуева. – Спб. : Питер, 2006. – 240 с.
Лабораторне заняття № 1
Вимірювання величини ілюзії зорового сприйняття
Мета роботи: виміряти величину ілюзії зорового сприйняття.
Основні положення: Предметом вивчення загальної сенсорної фізіології є принципи, що складають основу сенсорних здібностей, які забезпечують роботу окремих сенсорних систем організму та їх результату – суб’єктивного сприйняття людиною. Об’єктивна сенсорна фізіологія вивчає фізико-хімічні зміни в аналізаторах, реєструючи їх спеціальними вимірювальними приладами, при дії різних подразників. Суб’єктивна сенсорна фізіологія у своїх висновках ґрунтується тільки на чуттєвих суб’єктивних відчуттях і сприйнятті, які описує людина після дії на неї подразника.
Рис. 1. Схема структурної організації сенсорних систем: 1) зорової, 2) слухової, 3) шкірної, 4) центри спинного мозку або стовбура головного мозку, 5) смакової, 6) м’язевої, 7) рецепторні органи, 8) центри проміжного мозку, 9) центри кори півкуль кінцевого мозку [5].
Процес сприйняття поділяється на три етапи, кожен з яких триває 100 мс:
1. Надходження сенсорної інформації в проекційну область кори великих півкуль (ВП) і аналіз фізичних параметрів подразника.
2. Зчитуванняна корковому рівні сенсорної та несенсорної інформації на основі актуалізації відбитку, який знаходиться у пам’яті, активації гіпоталамо-лімбичної системи і синхронізації активності різних відділів кори.
3.Створення перцептивного рішенняна основі зіставлення об’єктивних і суб’єктивних параметрів подразника.
Сприйняття носить цілісний предметний та розумовий характер. Воно має свою внутрішню структуру, де роль кожного окремого елементу визначається місцем, яке він займає в цілому, або функціональним навантаженням, яке він несе. Частини у сприйнятті об’єкта завжди підпорядковані цілому. Внаслідок цього можуть виникати ілюзії сприйняття. Права півкуля мозку пов’язана з лівою половиною поля зору (тобто зліва від тієї точки, на якій сфокусований наш погляд), а ліва півкуля – з правою половиною поля зору. В нижній половині поля зору краще сприймаються ілюзорні контури, ніж у верхній, не зважаючи на те, що ані верхня, ані нижня половини не мають переваг у сприйнятті зображення в цілому. Явище ілюзорних контурів виникає тоді, коли людський мозок створює границю там, де її насправді не існує. В окремий момент часу мозок здатний сприймати тільки одну інтерпретацію зображення. Знайдено ідентифікаційний ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення – наприклад, побудова макету чи складання конструкції із різнокольорових кубиків. Це перша ідентифікація гена, пов’язаного з когнітивною функцією.
Матеріали та обладнання:два аркуші паперу з накресленими на них відрізками прямої (а, б), лінійка, олівець.