
- •1. Навчальна програма і тематичний план 7
- •2. Лабораторний практикум ______________________14
- •3. Критерії оцінювання та форми контролю 70
- •4. Вказівки для самостійної роботи студентів 71
- •5. Питання до заліку 2
- •1. Навчальна програма
- •Тема 1. Вступ. Завдання та методологічні проблеми психофізіології (4 год.)
- •Тема 2. Когнітивні пізнавальні процеси (10 год.)
- •Тема 3. Нові напрями прикладної психофізіології (4 год.)
- •Тематичний план курсу "психофізіологія"
- •2. Лабораторний практикум
- •Складання цілеспрямованого поведінкового акту за п. К. Анохіним
- •Хід роботи
- •Вимірювання величини ілюзії зорового сприйняття
- •Хід роботи
- •Визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками. Тепінг-тест. Хронорефлексометрія.
- •Хід роботи
- •Аналіз результатів
- •Час рефлексу на світові та звукові подразнення
- •Формування диференціювального гальмування
- •Дослідження переключення уваги за умов активного вибору корисної інформації
- •Хід роботи
- •Вивчення стану мовної функції
- •Хід роботи
- •Діагностика інтелекту
- •Хід роботи
- •Стимульний матеріал
- •Стимульний матеріал
- •Бланк для заповнення
- •Стимульний матеріал
- •Визначення функцій лобної частини великих півкуль, Функція зорово-просторового мислення
- •Хід роботи
- •7.1. Міркування типу "якщо – то".
- •7.2. Все швидше і швидше.
- •Дослідження різних видів пам’яті
- •Хід роботи
- •Додаток
- •Вивчення образного невербального, просторового мислення; математичних здібностей
- •Хід роботи
- •3. Критерії оцінювання та форми контролю з дисципліни "психофізіологія"
- •4. Вказівки для самостійної роботи студентів
- •1 Модуль
- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •5. Питання до заліку
- •Жиденко Алла Олександрівна психофізіологія
Додаток
Лабораторне заняття № 8
Вивчення образного невербального, просторового мислення; математичних здібностей
Мета роботи:вивчити у піддослідних здібність до концентрації, візуального осмислення просторових конфігурацій.
Основні положення: Мислення представляє собою процес пізнавальної діяльності, при якому суб’єкт оперує різними видами узагальнень, включаючи образи, поняття і категорії. У людини відрізняють два основних види мислення: наочно-образне і словесно-логічне. Останнє функціонує на базі мовних засобів і представляє собою найбільш пізній період філогенетичного і онтогенетичного розвитку мислення. Зіставлення показників співвідношення першої і другої сигнальних систем (по М. Н. Борисовій) і тесту Д. Векслера, що вимірює вербальний і невербальний інтелект, засвідчив зв’язок невербального інтелекту із перевагою у піддослідних зорового способу запам’ятовування (кращі показники у процесі пізнання, ніж опису), а вербального інтелекту – зі словесним описом об’єктів. Функціональна асиметрія мозку виникла в процесі еволюції перш за все для покращення орієнтації у просторі й часі, а також для аналізу предметів за їхніми абсолютними чи відносними ознаками. Асиметрія мозку давніх гомінід була тією необхідною передумовою, без якої розвиток трудових навичок і мови був би дуже утруднений. В еволюційному розвитку чоловіки – це мисливці та керівники переселень, тому у них внаслідок природного відбору сформувались більш визначні, ніж у жінок зорово-просторові здібності. Жінки ж зазнавали більшого тиску з боку відбору по відношенню до вербальних навиків, що було важливим для виховання дітей, тому в них більш розвинені соціалізація та комунікативні функції. Окрім кращого розвитку мовних навичок, жінки, як правило, мають перевагу у швидкості ідентифікації подібних предметів та в арифметичному розрахунку, вони швидше справляються з деякими мануальними завданнями там, де потрібна точність і ювелірність рухів. Здатність жінок формувати більш тонкі рухові навички пояснюється тим, що у жінок система "праксису", яка забезпечує вибір належних рухів руки, знаходиться в топографічній близькості (40 поле Бродмана тім’яна частка ) до моторної кори (лобова частка). І навпаки , у чоловіків краще формуються рухи типу прицілювання, тобто спрямування уваги на об’єкти, що знаходяться на деякій відстані. Для цих навичок необхідною є тісна взаємодія із зоровою системою, яка локалізована в потиличній частці півкуль (17, 18 поля Бродмана). Також чоловіки краще за жінок вирішують просторові завдання. Вони краще виконують тести, в яких потрібно подумки обертати предмет або яким-небудь чином маніпулювати ним. У чоловіків виявляються значні здібності до формування точних рухових навичок метання або перехоплення різних снарядів. Чоловіки краще орієнтуються в дорозі, рухаючись певним маршрутом, вони роблять менше помилок. Але після того як маршрут вивчено, жінки пам’ятають більшу кількість дорожніх орієнтирів. Вони більшою мірою схильні користуватися наочними орієнтирами й у повсякденному житті. Є дані про те, що задня частина мозолистого тіла у жінок має більші розміри, тому у них спостерігається більш повна взаємодія півкуль і менш вираженою є їхня асиметрія. Пошкодження однієї мозкової півкулі у жінок викликає менший дефект, ніж у чоловіків. Відповідно до наведених даних, організація головного мозку у чоловіків і жінок з самого раннього віку йде різними шляхами. Таке диференціювання розвитку обумовлюють статеві гормони, внаслідок чого формуються різні когнітивні здібності у представників різної статі. Когнітивні операції зберігають свою чутливість до дії статевих гормонів і протягом усього життя. Високий рівень естрогенів поєднується з відносним погіршенням просторових здібностей і поліпшенням рухових і артикуляційних навичок. У чоловіків же існують сезонні коливання тестостерону. Найкращі результати до вирішення просторових завдань у них відзначаються навесні, коли рівень тестостерону нижче.
Матеріали та обладнання:тести для самоперевірки, таблиці чисел.