212Equation Chapter (Next) Section 132Equation Section (Next)43Equation Section (Next)54Equation Section (Next)65Equation Section (Next)76Equation Section (Next)(7.1)

де Ф - світловий потік однієїлампи світильника, лм, (для ЛБ-20 Ф=1060 лм);

n- кількість ламп у світильнику (n = 1);

η- коефіцієнт використання світлового потоку (η=0,7);

S- площа приміщення, що освітлюється, м² (S=49 м²);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1 для люмінесцентних ламп);

К₃- коефіцієнт запасу, що враховуєзниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп, визначається за довідником (для робочих приміщень К₃= 1,5 при освітленні газорозрядними лампами);

Е_р= (1060·12·1·0,7)/(49·1,1·1,5)=110,1 (лк)

Розрахована освітленість не відповідаєнормі (200 лк), отже необхідно встановити додаткові світильники.

Основні шкідливі фактори для людини, при роботі ПЕОМ, єелектромагнітне випромінювання, а такожβ-випромінювання, яке випромінюється монітором. Тривала робота може призвести до захворювань опорно-рухового апарату.Будь-яка поза при тривалій фіксації шкідлива для опорно-рухового апарату, веде до застою крові в органах.Небезпека для здоров'я і психологічна  фіксація на них (утворення стійких вогнищ збудження ЦНС з компенсаторним гальмуванням інших її ділянок).Хоча найбільш шкідливі саме повторювані одноманітні навантаження.Під час роботи за комп'ютером людина сидить кілька годин поспіль в незручному становищі.

Виходячи із перелічених шкідливих факторів персонал, що працює на комп'ютері зобов'язаний дотримуватися вимог інструкції, розробленої на підставі Санітарних норм і правил ДСанПіН 2.2.2.542-96 «Гігієнічні вимоги до відео дисплейним терміналам, персональним  ЕОМ машин і організації робіт», а також нести особисту відповідальність за дотримання вимог безпеки своєї праці і за створення небезпечного чи шкідливого виробничого фактора для інших працюючих і поломку комп'ютера.

На сам кінець розглянемо методи підвищення безпеки роботи за комп'ютером.

Робота з клавіатурою. Неправильне положення рук при друку на клавіатурі призводить до хронічних розтягнень кисті.

Робота з монітором. Верхня межа монітору повинна бути на рівні очей або не нижче 15 см нижче.

Крісло обов'язково має бути з підлокітниками і мати можливість повороту, зміни висоти і кута нахилу сидіння і спинки.

Згідно п. 1.1.2 НПАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці при експлуатаціїелектронно-обчислювальних машин» правила не розповсюджуються на [10]:

- комп’ютерні класи вищих та середніх навчальних закладів, майстерні професійно-технічних навчальних закладів;

- робочі місця операторів ЕОМ, що використовуються у сфері керування та експлуатаціїатомних електростанцій;

- робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, що обладнані ЕОМ, ЕОМ у системах обробки даних на борту засобів сполучення та ЕМО у складі машин та обладнання, що переміщується у процесі роботи;

- портативні системи обробки даних, якщо вони використовуються на робочому місці непостійно;

- мікроЕОМ (калькулятори), касові апарати та прилади з невеликими пристроями відображення інформаціїабо результатів вимірювання;

Лабораторія, у якій проводилась дослідницька робота, в контексті досліджень, що там проводились (робота виключно з ЕОМ) відповідаєодній з перерахованих категорій (комп’ютерний клас ВНЗ), а тому вона не підпадаєпід дію визначених правил.

Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадження контролю», ДСН 239-96 «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випроміню­вань» і ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми та прави­ла під час роботи з джерелами електромагнітних полів».

Основні заходи захисту від ЕМВ - це захист часом, захист відстанню, екранування джерел випромінювання, зменшення випромінювання в самому джерелі випромінювання, виділення зон випромінювання, екранування робочих місць.

Захист часом передбачаєобмеження часу перебування людини в робочій зоні і застосовується, коли немаєможливості знизити інтенсивність випромінювання до допустимих значень.

Захист відстанню застосовується у тому випадку, якщо неможливо ослабити ЕМВ іншими мірами, в тому числі і захистом часом. У цьому випадку звертаються до збільшення відстані між випромінювачем і персоналом. Відстань, відповідна гранично допустимій інтенсивності випромінювання, визначається розрахунком (розрахунки інтенсивності випромінювання ) і перевіряється вимірюванням.

Зменшення потужності випромінювання у самому джерелі випро­мінювання досягається за рахунок застосування спеціальних пристроїв: поглиначів потужності, еквівалентів антен, атенюаторів, спрямованих відгалужувачів, подільників потужності, хвилепровідних послаблювачів, бронзових прокладок між фланцями, дросельних фланців і т. д.

Виділення зон випромінювання. Для кожноїустановки, що випромінюєЕМП вище гранично допустимих значень, повинні виділятися зони, у котрих інтенсивність випромінювання перевищуєнорми. Межі зон визначають експериментально для кожного конкретного випадку розміщення установки чи апаратури під час роботиїх на максимальну потужність випромінювання. Зони розташованих поруч установок не повинні перекриватися або установки повинні працювати на випромінювання у різний час. У відповідності з ГОСТ 12.4.026-76 зони випромінювання обмежуються або установлюються попереджуючі знаки з написом: «Не заходити, небезпечно!». Цю зону можна додатково позначити по границях широкими червоними лініями на підлозі приміщення чи території, а також застосовувати попереджувальну сигналізацію відповідно до ГОСТ 12.1.006-84.

Шум погіршуєумови праціздійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалоїшумовоїдіївипробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, пониження апетиту, болі у вухах і т.д. Такі порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини аж до стресових ситуацій. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуютьсяфізіологічніфункції, з'являється стомленість у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижуєпрацездатність людиниіїїпродуктивність, якість і безпеку праці.

На робочому місці, аудиторіїIV-35, можливими джерелами шуму будуть лише системні блоки комп’ютерів та система вентиляції, колонок для програвання звуку немає.

Джерелом шуму в системному блоці можуть бути:

- вентилятор блока живлення;

- вентилятор кулера центрального процесора;

- вентилятор на потужній видеокарті;

- додаткові вентилятори в корпусі системного блока;

- вентилятори, встановлені на материнскій платі;

- дисковводи;

- жорсткі диски;

- конструкція корпусу системного блока, яка посилює вібрації від компонентів, що обертаються.

Сумарний шум від одного системного блока складаєпорядку 40 дБ, а вентиляції–35 дБ. Розрахуємо сумарний шум під час проектування за допомогою ПЕОМ пульсоксиметру:

_(7.2)

Згідно ДСН 3.3.6.037-99 еквівалентний рівень шуму для робіт, типу інженера проектувальника складає 50 дБ.

2. Заходи щодо полiпшення умов та безпеки праці.

Невиконання вимог щодо забезпечення належних умов праці на комп'ютеризованих робочих місцях може з часом призвести до розладів здоров'я працівників, так званого "комп'ютерного синдрому".

Серед факторів, які можуть несприятливо діяти на самопочуття користувачів ПК, як вважають учені, перше місце посідаєелектромагнітне випромінювання. Основним джерелом йогоєдисплеї(монітори) ПК на електронно-променевих трубках (ЕПТ-монітори).

Якщо у приміщенні єдекілька ПК іїх розміщення не відповідаєнормативним вимогам, то на робочих місцях користувачів може бути весь спектр шкідливих впливів (підвищений рівень електромагнітного випромінювання, наявність пилу, озону, оксидів азоту, аероіонізація та ін.). Можливі шкідливі впливи електричних і магнітних полів моніторів на організм людини вивчено ще недостатньо.

Персональні комп'ютери продукують малоінтенсивні електричні та магнітні змінні поля (у тому числі промисловоїчастоти 50-60Гц), які значно слабші за природні. Однак електромагнітні випромінювання низькоїінтенсивності в поєднанні з іншим впливом ПК та іншими випромінюваннями електроприладів, наявних у приміщенні, різнонаправлено негативно діють на здоров'я користувача.

На робочому місці користувача маєбути перевірений ПК з наявністю монітора, який відповідаєвимогам захисту від електромагнітного випромінювання. Якщо в приміщеннієдекілька ПК, то відстані між ними мають відповідати вимогам нормативних документів, а саме: між бічними поверхнями моніторів - не менше 1,2 м, між тильним боком монітора одного ПК і екраном монітора іншого ПК - не менше 2,5 м. Такі відстані мають бути збережені при розміщенні ПК в суміжних приміщеннях, особливо якщо вони розділені перегородками з фанери, гіпсокартону і т. п. Всі складові ПК мають бути підключені до електророзеток, які знаходяться позаду монітора, системного блоку та інших пристроїв ПК, сполучні кабелі мають проходити якомога далі від робочого крісла користувача. На робочому столі користувача ПК мають бути встановлені прилади захисту від електромагнітного випромінювання. У приміщенні з ПК маєпідтримуватися вологість повітря, зазначена в нормативних документах (40-60 %).

У зв'язку з тим, що природне освітлення не завжди достатнє, на робочому місці повинне застосовуватися також штучне освітлення.

Так як отримане значення Е_рменше нормативного значення необхідна реконструкція системи штучного освітлення, що може полягати у збільшенні кількості світильників або заміниїх типу та потужності ламп, або встановленні додаткових місцевих засобів освітлення.

Так рекомендую замінити лампи ЛБ-20 на лампи більшоїпотужності типу ЛБ-60 зі світловим потоком 4750 лм.

Очікувана освітленість цеху при зміні ламп складе:

Е_р= (4750·12·1·0,7)/(49·1,1·1,5)= 493,5 (лк).

Таким чином заміна ламп веде до збільшення фактичноїосвітленості до нормативних значень.

Будівля учбового корпусу відноситься до ІІ ступеня і добре захищена від можливого розповсюдження вогню.

Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 всі приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на 5 категорій. По вибухопожежній і пожежній небезпеці приміщення і споруди поділяють на категоріїА, Б, В, Г, Д.

Будівля університету відноситься до категоріїД, зона з пожежонебезпеки-П-Па, вибухонебезпечна зона класу 2.

Відповідно до статистичних даних основними причинами пожеж і вибухів на виробництві єтакі:

• Несправність виробничого устаткування і порушення технологічного процесу. Недопускання пожеж, запалення і вибухів через указані причини можна досягти в результаті підвищення відповідальності працівників та обслуговуючого персоналу за якість монтажу, технічного нагляду, своєчасного проведення перевірок і планово-запобіжних ремонтів технологічного устаткування, а також за додержання технологічного регламенту експлуатації.

• Несправність і перевантаження (перегрівання) електричних пристроїв (неправильний вибір перерізу проводів електромереж і підбір електрообладнання, світильників, несправність в електромережі, електрообладнанні, відсутність або несправність заземлення). Уникнути цих причин можна, якщо посилити суворий контроль за дотриманням правил влаштування електроустановок під час монтажу електрообладнання і правильній його експлуатації.

• Необережне поводження з вогнем (паління і застосування відкритого вогню в заборонених місцях, залишення без нагляду електронагрівальних приладів тощо). Для усунення цих причин необхідно підвищувати виробничу дисципліну, встановлювати в приміщеннях суворий протипожежний режим.

Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визнача­ють окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Вибір типу та визначення потрібноїкількості вогнегасників здійснюється згідно з нормами залежно відїх вогнегасноїспроможності, граничноїплощі, класу пожежі горючих речовин та матеріалів у примі­щенні або на об’єкті, що потребуєзахисту.

Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислот­ними вогнегасниками з урахуванням гранично допусти­моїконцентраціївогнегасноїречовини.

Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорій В, Г; 70 м - для приміщень категоріїД.

У місцях наявності великоїкількості ЛЗР, ГР та легкогорючих матеріалів (каучук, гума тощо) доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники. У робочій лабораторіївстановлено вогнегасник типу ВП-100.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї(ДСТУ 2272-93).

Попередження розповсюдження пожеж в основному визначається пожежною безпекою будівель та споруд, тобтоїх вогнестійкості.

Ступінь вогнестійкості залежить від групи горючості будівельних матеріалів, межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межі поширення вогню на цих конструкціях. Найменшу межу вогнестійкості мають незахищені метали, найбільшу - залізобетонні конструкції.

Підвищити межу вогнестійкості можна шляхом просочування деревини, тканин та інших горючих матеріалів антипіренами; застосовуванням наповнювачів пластмас (крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт); нанесення вогнезахисних покриттів (штукатурка, облицювання, обмазки).

Для евакуаціїлюдей із будівель і споруд при пожежі передбачаються евакуаційні виходи. Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох, що розташовані розосереджено.

Допустима відстань від найбільш віддаленого робочого місця до евакуаційного виходу і ширина виходу регламентується ДБН В.1.1-7-2002 в залежності від об’єму приміщення, його вогнестійкості, категоріїприміщення і щільності людських потоків. Максимальна відстань не повинна перевищувати 100м, мінімальна ширина шляхів евакуації- не менше 1 м, дверей - 0,8 м.

Таким чином, можна говороти, що дане приміщення цілком відповідає для даного типу роботи. Для всіх величин, що не являються достатніми, було запропоновано ряд інженерних рішень, а саме внесені поправки до забезпечення пожежної безпеки, поліпшення штучного освітлення та внесені деякі рекомендації щодо уникнення травматизму.

Висновки

Під час виконання бакалаврської роботи були виконані такі типи робіт, а саме: розрахунки понижуючого перетворювача та вибір його компонентів (елементної бази), була створена структурна схема, яка дає змогу більш точно зрозуміти принцип роботи системи. Також моя система була представлена, як замкнута система автоматичного керування, була промодельована програмним шляхом та визначені основні її параметри: час перехідного процесу, перерегулювання, похибка; була також досліджена її стійкість при різних значеннях коефіцієнтів. В процесі роботи було вирішено питання вибору мікроконтролера та створення програми на мові високого рівня, яка дає змогу зчитувати сигнал завдання та сигналу зворотнього зв’язку від давача та формування сигналу керування. Також була приділена увага питанням, пов’язаним охороні праці шляхом розглядання шкідливих факторів, які впливають на нас в процесі роботи в лабораторії та основних методів захисту від них. Отже дана робота далася не зразу, було чимало труднощів під-час її виконання, довелося «відкопувати» конспекти та вести довгі пошуки в інтернеті. В цілому робота виконана.

Перелік скорочень

САК –система автоматичного керування.

БК –блок керування.

ПН –перетворювач напруги.

Е –еталонне значення.

Р –пропорційно регулятор.

ШІП –широтно-імпульсний перетворювач.

ОК –об’єкт керування.

ЗЗ –зворотній зв’язок.

ЕОМ –електронно-обчислювальна машина

ПК-персональний комп’ютер

ЛЗР –легкозаймисті речовини, ГР–горючі речовини

ЕМВ –електро-магнітні випромінювання