6. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

Згідно закону України «Про охорону праці», який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено в дію з 24 жовтня 1992 року.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головними напрямками формування здорових та безпечних умов праці є наступні:

1. безпека виробничого обладнання;

2. безпека виробничого процесу;

3. безпека трудового процесу.

Основні задачі безпеки праці:

1. підвищення рівня безпеки діючого обладнання і технологічного процесу за рахунок ліквідації небезпечних та шкідливих факторів;

2. розробка і впровадження високопродуктивних технологій;

3. підвищення оснащеності підприємств сучасними технологічними засобами безпеки і виробничої санітарії;

4. підвищення кваліфікації працівників, ІТР;

5. укріплення технологічної і трудової дисципліни;

6. підвищення культури виробництва, промислової етики і організації виробництва праці;

7. впровадження стандартів ССБП;

8. здійснення комплексу соціальних і санітарно-оздоровчих заходів.

7.1 Аналiз та оцінка потенцiйно небезпечних та шкiдливих виробничих чинникiв при виконаннi науково-дослiдної роботи.

Об'єм приміщень, в яких розміщені студенти, навчальноїаудиторіїне повинен бути меншим 19,5 м³на людину з урахуванням максимального числа одночасно працюючих. У наведеній робочій аудиторіїмаємо 24,5 м³ на людину.

При виконанні бакалаврськоїроботи виконувались науково-теоретична праця. Цей тип роботи характеризується легкими фізичними роботами, які відносяться до категоріїIa, при яких витрата енергіїдорівнює105-140 Вт (90-120 ккал/год.). Також це виконувалось в теплий період року - який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище. Характер виду робочого місця - постійний. Оскільки продуктивність та здоров’я залежать від зовнішніх чинників, тоїх потрібно вимірювати та жорстко контролювати.

Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносноївологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення

Для робочоїзони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваноїроботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різноїкатегоріїважкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельноїгрупи працівників.

Вимірювання величин показників мікроклімату проводились відповідно вимогам ДСН 3.3.6.042-99. Температуру та відносну вологість вимірювалась за допомогою аспіраційного психометра МВ-4М, М-34. Швидкість руху повітря вимірювалась електроанемометром, оскільки швидкість повітря не перевищувала 0,1 м/с.

Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря вимірювались на висоті один метр від підлоги, для сидячого положення виконання роботи. Кількість ділянок вимірювань параметрів мікроклімату дорівнює4, щоєдостатнім для приміщення площею менше 100 м². В приміщенні відсутні потужні джерела теплового випромінювання, цей чинник не вимірювався згідно ДСН 3.3.6.042-99.

Таблиця 7.1 - Виміряні параметри робочого місця

Вимірюваний параметр	Значення
Температура	24
Відносна вологість	70 %
Швидкість руху повітря	Не більше 0,1 м/c

Наведені виміряні параметри робочого приміщення в таблиці 7.1 Вони відповідають оптимальним мікрокліматичним умовам, при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізаціїмеханізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також протягом робочоїзміни відповідають межі нормованих величин оптимальноїтемператури для даноїкатегоріїробіт.

В приміщенні євитяжна вентиляція, яка передбачуєвідсутність шкідливих парів у повітрі. Вонаєдостатньою. Планові огляди вентиляційних систем в приміщенні проводяться згідно з графіком затвердженим адміністрацією об’єкта. Система вентиляціївідповідаєГОСТ 12.4.021-75.

Так як для даноїдипломноїроботи ми працюємо тільки з комп’ютером, то на робочому місці крім монітору, миші і клавіатури не повинно бути нічого зайвого, що приносило б дискомфорт і погіршувало продуктивність праці. Наше робоче місце в аудиторіїповністю відповідаєвимогам ергономіки робочого місця.

При організаціїпраці, пов'язаноїз використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудовоїдіяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займаєне менше 50 % робочого часу. Впродовж робочоїзміни мають передбачатися:

• перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

• перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

• додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудовоїдіяльності.

За характером трудовоїдіяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна N1 до ДК-003-95) ми належимо до розробників програм (інженерів-програмістів)

Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервноїроботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлювання зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98.

Аудиторія для проектування маєрозміри 7х7х3м, маєдва великих вікна, а також оснащена трьома рядами по чотири світильники, що містять по одній люмінісцентній лампі.

Згідно з ДБН В.2.5-28-99, маємо такі дані щодо нашого робочого місця[8]:

-Характеристика зоровоїроботи - середньоїточності;

-Найменший або еквівалентний розмір об’єкта розрізнення - 0,5-1 мм;

-Розряд зоровоїроботи -IV;

-Підрозряд зорових робіт - в;

-Нормована освітленість при комбінованому освітленні (у тому числі і загальне) – 400 лк;

-Нормована освітленість при загальному освітленні – 200 лк.

Проведемо прогнозований розрахунок штучного освітлення за формулою 8.1.