2011 - Buh_obl_avto_Baziluk

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

81

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

У разі застосування одночасно декількох коригувальних коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, що дорівнює сумі цих надбавок (зменшувальні коригувальні коефіцієнти віднімаються): Кс = К1 + К2 + К3 +...+ Кn.

Наприклад, автомобілю за роботу в гірській місцевості збільшили витрату палива на 5% (надбавка К1 дорівнює 5%), а за роботу

взимовий час — ще на 13% (надбавка К2 дорівнює 13%). Виходячи

зцього Кс = 5% +13% = 18%.

Крім нормативних витрат палива, дозволяється додаткове його споживання:

–на міжгаражні роз’їзди і технічні потреби (технічні огляди, регулювальні роботи, приробляння деталей двигунів і автомобіля після ремонту і т.ін.) — не більше ніж 1% загальної кількості палива, спожитого підприємством;

–не більше ніж 10 л палива на місяць на один газобалонний (газодизельний) автомобіль для його запуску в холодний період року (температура навколишнього середовища нижче від 0°С). Зазначена надбавка не застосовується при експлуатації газобалонних (газодизельних) автомобілів на рідкому паливі;

–при тривалих простоях автомобілів під навантаженням/розвантаженням у пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виключати двигун (нафтобази, спеціальні склади і т. ін.), а також при тривалих простоях автомобілів у зимовий і холодний час року з працюючим двигуном (чекання хворих, інвалідів, клієнтів, нічліг у дорожніх умовах і т. ін.) чи під час перевезення спеціальних вантажів, що мають потребу в постійному обігріві салону (кузова) автомобіля, дозволяється

82

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

додаткова витрата палива з розрахунку: одна година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля.

Для легкових автомобілів і автобусів нормативну витрату палива розраховують за формулою:

Qн = 0,01 × Нs × S × (1 + 0,01 × Кс),

де Qн — нормативна витрата палива, літри (м куб.); Нs — базова лінійна норма витрати палива, л/100 км; S — пробіг автомобіля, км;

Кс — сумарний коригувальний коефіцієнт, %; 0,01 — число для переведення коефіцієнтів, зазначених у від-

сотках, у цифрові показники.

Увипадку використання на легкових автомобілях чи автобусах

узимовий період незалежних обігрівачів витрата палива на роботу обігрівача враховується в загальній нормативній витраті палива в такий спосіб:

Qн = 0,01 × Нs × S × (1 + 0,01 × Кс) + Нон × Тон,

де Нон — норма витрати палива на роботу незалежного обігрівача л/год.;

Розглянемо приклади розрахунку нормативної витрати палива у певних ситуаціях і для певних автомобілів.

Приклад 1. Розрахунок нормативної витрати пального на автобус.

Вихідні дані для розрахунку нормативної витрати палива для пасажирського автобуса «Ікарус-280.33»:

1.Базова лінійна норма витрати палива для пасажирського автобуса становить Нs = 43,0 л/ 100 км;

2.Надбавказароботупритемпературінижче10°С— ДО1 = 10%.;

3.Надбавка за роботу, що потребує частих технологічних зупинок, пов’язаних з посадкою і висаджуванням пасажирів, — ДО2 = 8%.

4.Надбавка за роботу в умовах міста з населенням до 0,5 млн чол. — ДО3 = 4%.

5.Норма витрати палива на роботу обігрівача Sirоkko-268 — Нон = 3,5 л/год.

6.Пробіг автобуса за час роботи, за який розраховується норматив витрати палива: по маршруту — 200 км; пробіг від місця стоянки (гаража) до місця початку маршруту плюс пробіг від місця закінчення маршруту до місця стоянки (гаража) автобуса — 20 км.

83

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

7. Тривалість роботи обігрівача — 8 год.

Нормативна витрата палива за 8-годинну зміну при пробігу 200 км по маршруту становить:

Qн = 0,01 × Нs × S × (1 + 0,01 × Кс) + Нон × Тон = 0,01 × 43 × 200 × × (1 + 0,01 × (10 + 8 + 4)) + 3,5 × 8 = 132,9 л.

Нормативна витрата палива за період пробігу автобуса від місця стоянки (гаража) до місця початку маршруту і пробіг від місця закінчення маршруту до місця стоянки (гаража) автобуса протягом 30 хв і пробігу 20 км становить:

Qн = 0,01 × Нs × S × (1 + 0,01 × Кс) + Нон × Тон = 0,01 × 43 × 20 × × (1 + 0,01 × (10 + 4)) + 3,5 × 0,5 = 11,55 л.

Приклад 2. Розрахунок нормативної витрати пального на легковий автомобіль.

Вихідні дані для легкового автомобіля: З дорожнього листа встановлено, що легкове таксі ГАЗ-24-10, що працювало в гірській місцевості на висоті 600 м над рівнем моря (Карпати, Крим) за межами приміської зони на дорозі з бітумомінеральним покриттям, здійснив пробіг у 300 км. Виходячи з цього:

1.Базова лінійна норма витрати палива для легкового автомобіля ГАЗ-2410 становить Нs = 13,0 л/км.

2.Надбавка за роботу в гірській місцевості на висоті над рівнем моря від 500 до 1500 метрів — ДО1 = 5 %.

3.Зниження за роботу за межами приміської зони на дорозі з бітумомінеральним покриттям ДО2 = -5 %:

Qн = 0,01 × Нs × S × (1 + 0,01 × Кс) = 0,01 × 13,0 × 300 × × (1 + 0,01 × (5 — 5)) = 39 л.

Нормативи витрати палива доцільно закріпити наказом по підприємству і використовувати для контролю за його витратою. Це важливо і з точки зору оподаткування, оскільки податковий орган приймає до бази оподаткування прибутку витрати в межах типових норм.

Якщо для якогось автомобіля базова норма не встановлена, то, за заявою підприємств, інститут Міністерства транспорту України Державтотранс НДІпроект на договірних умовах може розробити тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрати палива (пп. 2.1.5 Норм № 43). Але для розробки і затвердження потрібен час.

84

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Постає питання: за якими нормами підприємству списувати паливо, якщо автомобіль уже перебуває в експлуатації? У таких випадках підприємство використовує дані техпаспорту авто або ж самостійно розробляє норму й оформляє її актом.

Розробляючи норми, комісія може використовувати таку методику вимірів:

1.Бак автомобіля заправляється паливом повністю.

2.На автомобілі проїжджають за спідометром визначену кількість кілометрів (наприклад — 100).

3.Знову бак доливають паливом з мірної ємності. Таким чином, обсяг палива, що помістився в бак після доливання, і є витратою на

100 км.

Таких вимірів роблять декілька і на підставі отриманих даних розраховують середню величину витрати палива на 100 км.

Поряд з рідким паливом автомобілі використовують і газове паливо. Лінійна норма витрати газового палива визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрати рідкого палива із застосуванням перевідних коефіцієнтів: бензин — зріджений природний газ — 1:1; бензин — зріджений нафтовий газ — 1:1,25.

3.2.2.Первинний, аналітичний та синтетичний облік

Первинний облік. Визначення нормативної та фактичної витрати ПММ, зокрема пального, здійснюється на підставі даних дорожнього листа автомобіля. З дорожнього листа бухгалтерія отримує таку інформацію:

–наявність пального в баку автомобіля на початок зміни (рейсу) за даними вимірювальних приладів автомобіля;

–кількість залитого пального (на автозаправній станції (АЗС) чи з автозаправника автотранспортного підприємства, за безготівковим розрахунком, у тому числі по картках чи за готівку на АЗС сторонніх підприємств та ін.) під час зміни (виконання рейсу);

–пробіг автомобіля за час зміни (рейсу).

Маючи дані про залишок пального в баку автомобіля на початок зміни (рейсу), кількість залитого пального в бак протягом зміни (рейсу) і витрату пального за нормою, можна визначити залишок пального на момент закінчення зміни (рейсу), виконавши нескладні розрахунки. Такий залишок можна розрахувати за такою формулою:

85

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Zkr = Zn + R — Qн,

де Zn — залишок пального в баку автомобіля на момент початку зміни (рейсу);

R — залито пального в бак протягом зміни (рейсу);

Qн — витрата пального протягом зміни (рейсу) за нормою; Zkr — залишок пального в баку автомобіля на момент закін-

чення зміни (рейсу), визначений розрахунковим шляхом (по нормі). Для визначення фактичної витрати пального необхідно по закінченню зміни (рейсу) визначити залишок пального в баку авто-

мобіля. Його можна визначити двома способами:

–за даними вимірювальних приладів автомобіля;

–за фактичною наявністю пального в баку.

Другий спосіб використовується у виняткових випадках, наприклад при інвентаризації.

Приклад. Припустимо, що по автомобілю ГАЗ-5307 є такі

дані:

1)залишок пального в баку на початок зміни — 23,00 л (Zn);

2)протягом зміни водієм було здійснено два дозаправлення

обсягом 45,00 і 50,00 л (R);

3) витрата пального за зміну за нормою становить 80,00 л (Qн). Розрахуємо залишок пального в баку автомобіля на момент

закінчення зміни:

Zkr = 23,00 л + (45,00 л + 50,00 л) — 80,00 л = 38,00 л.

Аналітичний облік. Нагромадження даних про витрату пального за нормою і фактично на пробіг проводиться у відомостях аналітичного обліку, які можуть мати різні форми побудови. Один з варі-

антів — «Щомісячна відомість обліку витрат пального» (у

натуральних показниках — літри; табл. 3.6). Як видно з наведеного прикладу, водій отримав економію бензину А-76 об’ємом 13 л: при нормі 886 л фактично витрачено 873 л. При цьому у розрахунку на 100 км пробігу витрати по нормі становили:

886 л × 100 км : 2550 км = 37,74 л.

Витрати за фактом становили: 873 л х 100 км : 2550 км = 34,23 л.

86

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Таблиця 3.6

Щомісячна відомість обліку витрат пального

по ТОВ АТП 15929 за грудень 20ХХ р.

Водій Латишев В.У. Державний номер автобуса 019-07СВ

Кількість витраченого пального автобусом у фактичних величинах (863 л) множиться на ціну за 1 л, наприклад 7,00 грн, і отриману вартість фактично витраченого пального включають у собівартість автомобільних перевезень АТП — 6041,00 грн (863 х 7,00).

Відомо, що бухгалтерський фінансовий облік списання ПММ може здійснюватися із застосуванням одного з методів обліку вибуття запасів, передбачених у п. 16 П(С)БУ 9:

–ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

–середньозваженої собівартості;

–ФІФО;

–нормативних витрат;

–ціни продажу.

Підприємство обирає один з методів для списання ПММ, фіксує його в наказі про облікову політику та застосовує в обліку вибуття палива і матеріалів (в операціях по кредиту субрахунка 203).

Процес переведення натуральних показників у вартісні називається таксування. Величина ціни може бути різною залежно від обраного методу списання запасів. Технічно ціну списання розраховують за кожним найменуванням палива. Наприклад, по бензину А- 95 — за методом ФІФО (за методом першої ціни; табл. 3.7).

87

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Пояснення до розрахунку. Списання 80 л бензину (гр.4) проводиться за ціною першого надходження — 7,80 грн: 80 л × 7,80 = 624,00 грн. Сальдо на кінець місяця визначається послідовно так. З початку за кількістю: 10 + 300 – 80 = 230 л; потім по вартості: 8,0 + 2365,00 –

– 624,00 = 1821,00 грн; нарешті, за ціною: 1821,00 грн : 230 л = 8,00

грн. Зазначена ціна перевіряється по рядку 2: сальдо на початок (8,00) + отримано-дебет (7,80) — списано-кредит (7,80) = сальдо на кінець

(8,00).

Операція списання пального на роботу автобусів, вантажних автомобілів АТП відображається в бухгалтерському фінансовому обліку за кредитом субрахунка 203 і дебетом рахунка 23 «Виробни-

цтво». В автотранспортних підприємствах, як правило, цей рахунок розбитий на субрахунки, наприклад: 231 «Автобусні перевезення», 232 «Перевезення мікроавтобусами», 233 «Вантажні перевезення» і т.ін.

Вартість витраченого пального легковими авто включається, як правило, до складу адміністративних або загальновиробничих витрат — у дебет рахунків 92, 91.

На інших підприємствах (неспеціалізованих) бухгалтерія обирає дебет того рахунка, який найбільш доречний у конкретних умовах використання автотранспорту: 23, 91,92,93,94, 99.

Облік мастильних матеріалів. ПММ — це не лише пальне, а

й мастильні матеріали. Нормативи витрат мастильних матеріалів наведені в додатку «В» Норм № 43, і вони встановлюються на 100 л (100 м3 розріджені природні гази (РПГ)) нормативних витрат пального (Qн), розрахованих для кожного конкретного автомобіля:

88

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ПАЛИВА І МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

1)нормативи витрат моторного мастила — у літрах на 100 л нормативної витрати пального (Qн) або в літрах на 100 м3 РПГ — (Qн);

2)нормативи витрат мастильних речовин (змазки) — у кг/100 або літрах у кг/100 м3 РПГ (Qн).

Приклад. Продовжимо наш приклад для вантажного автомобіля ГАЗ-53-07 і розрахуємо витрати моторного мастила. Для цього потрібні дані про витрати пального (Gн) — 80,00 л бензину та мастил за нормативом.

Зробивши невеликі розрахунки, зможемо визначити фактичну витрату моторного мастила за такою формулою:

Gмас = (Gн × Wкм) / 100 км,

де Gн — нормативні витрати мастила в літрах на 100 л або 100 м3; Wкм — фактичний пробіг автомобіля.

У нашому випадку нормативні витрати моторного мастила становитимуть: (1,8 × 80)/100 = 1,44 л. Проте на практиці списання моторних мастил проводиться не тільки за нормою витрат пального, а від фактичного пробігу автомобіля (автобуса) відповідно до вимог сервісної книжки виробника. Наприклад, для автомобіля «ЛАДАКалина» після пробігу 8 тис. км необхідно замінити моторне мастило в кількості 4,5 л. Документальною підставою для списання мастил є товарна накладна продавця або акт виконаних робіт СТО.

3.2.3. Контроль наявності палива на складах

Крім облікових даних про залишки палива, які відображаються в картках складського обліку і сальдових відомостях, регулярно проводиться фактичне зняття залишків товару. Специфіка виміру кількості бензину, солярки та інших наливних видів палива має свою специфіку. Вона полягає в тому, що спочатку визначається об’єм рідини в ємностях (баках) у кубічних метрах або літрах. Для визначення об’єму палива використовують мірний шток (довга палиця, на якій нанесено поділки через кожен сантиметр), за допомогою якого визначається висота наповнення ємності. Такі заміри проводять, як правило, матеріально-відповідальні особи (комірник) (далі — МВО) на початку зміни. Після заміру записують показники висоти наповнення рідини по кожній ємності. Потім за допомогою ареометра (прилад для виміру густини нафтопродуктів) визначають густину (пи-

89

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК АВТОТРАНСПОРТУ ТА АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

тому вагу) нафтопродуктів на даний момент часу. Після цього розраховують кількість палива по кожній ємності в кілограмах залежно від густини за формулою:

К = V × Y,

де К — маса палива, в кг; V — об’єм палива, м куб.;

Y — густина нафтопродуктів, кг/ м куб.

Використовуючи дані спеціальних замірних таблиць, знаходять об’єм палива в ємності. Для резервуарів різних об’ємів повинні бути свої замірні таблиці (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Замірна таблиця резервуара 5,4 м куб. 7-02-61, повний обсяг 5,432 + 00,27

Зазвичай такі таблиці розробляють заводами-виготовлювача- ми ємностей і входять у комплект постачання. Якщо ж таблиці з якоїсь причини відсутня, то її розробляє і затверджує «Український центр сертифікації і метрології».

Перевірка наявності палива в обов’язковому порядку проводиться також при зміні МВО, яка відповідає за збереження ПММ. В такому випадку та при проведенні планових або позапланових інвентаризацій створюється комісія, члени якої складають і підписують акт.

90