
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •1. Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт.
- •Техніка безпеки при роботі з електричними установками. Небезпека поразки електричним струмом
- •Правила електробезпечності під час лабораторних занять
- •Описання лабораторного стенду та обладнання
- •Умовні графічні зображення, які використовуються
- •Лабораторна робота № 2 дослідження елемента електричного кола – котушки індуктивності без осердя
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № з послідовне з'єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 4 паралельне з’єднання елементів r, l, c на синусоїдальному змінному струмі
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 дослідження трифазної системи змінного струму при з’єднанні навантажень за схемою «зіркою»
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження трифазної системи змінного струму при з’єднанні навантажень за схемою «трикутник»
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7 дослідження активної і реактивної потужностей у трифазних електричних колах
- •Порядок виконання роботи
- •Метод трьох ватметрів
- •Лабораторна робота № 8
- •В електричних колах за допомогою конденсатора
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 дослідження чотириполюсника
- •Порядок виконання роботи
- •Дослід пхх
- •Дослід пкз
- •Дослід зхх
- •Лабораторна робота № 10
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 11. Ознайомлення з лабораторним стендом, лабораторними приладами та правилами роботи у лабораторії електроніки. Вимірювання напруг, що надходять на блок живлення стенда.
- •Лабораторна робота № 12. Вивчення осцилогрофа і звукового генератора
- •1. Призначення та будова осцилографа с1-67.
- •Підсилювач y
- •2. Підготовка до вимірювання.
- •3. Призначення та будова генератора г3-33 і г3-34.
- •4. Підготовка генератора до роботи.
- •Лабораторна робота № 13. Дослідження схем випрямлячів
- •Завдання й порядок їхнього виконання
4. Підготовка генератора до роботи.
Включіть прилад Г3-33 тумблером «СЕТЬ» і прогрійте на протязі 15 хвилин.
Встановіть ступінчастий і плавний регулятор напруги, а також частотну шкалу у відповідності зі значеннями, зазначеними в таб.12.1.
ЗАВДАННЯ Й ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
Для проведення досліджень вихід генератора з'єднати кабелем із входом осцилографа.
Визначення діючого значення напруги дійсного сигналу.
Встановити ручку «ВОЛЬТ/ДЕЛ.» в положення, при якому на екрані осцилографа буде зображення сигналу, зазначене на рис. 12.1 , де А - подвоєна амплітуда сигналу, Т- його період.
рис. 12.1
Діюче значення напруги визначається по формулі:
А - виміряється по сітці на екрані осцилографа в великих поділках;
m1 - масштабний множник, визначається по положенню ручки «ВОЛЬТ/ДЕЛ.»
Обчислені значення записати в табл. 12.1.
Таблиця 12.1
№ п/п |
Установлено на генераторі |
Показники з осцилографа |
Обчислено по формулі | |||||||
|
Напруга, В |
Частота, Гц |
А, под. |
m1, В/под. |
Т, под. |
m2, С/под. |
Напруга, В |
Частота, Гц | ||
1 |
1 |
500 |
|
|
|
|
|
| ||
2 |
3 |
1000 |
|
|
|
|
|
| ||
3 |
10 |
2000 |
|
|
|
|
|
|
Визначення частоти досліджуваного сигналу.
Частота синусоїдального сигналу є величина, зворотна його періоду.
Отже
f
= 1
Т - виміряється по сітці екрана осцилографа в великих поділках;
m2 - масштабний множник, визначається по положенню ручки «ВРЕМЯ/ДЕЛ.».
ПРИМІТКА: звернути увагу на розмірність маштабного множника m2 .
Контрольні питання
1. Призначення і технічні характеристики осцилографа С1-67.
2. Принцип дії та будова осцилографа.
3. Підготовка осцилографа до роботи.
4. Призначення та основні характеристики генераторів звукової і ультразвукової частоти Г3-33 і Г3-34.
5. Підготовка генератора до роботи і робота з ним.
Лабораторна робота № 13. Дослідження схем випрямлячів
Мета роботи:
- ознайомиться із принципом дії й схемами включення однофазних і трифазних випрямлячів.
- визначити дослідним шляхом основні величини, що характеризують ці схеми.
ОПИС СХЕМ ВИПРЯМЛЯЧІВ
Випрямлячами називаються пристрої, у яких за допомогою діодів відбувається перетворення змінного струму в пульсуючий постійний.
Основними елементами, що входять у схему випрямляча, є: один або декілька діодів, що пропускають струм в одному напрямку; силовий трансформатор, що узгоджує величину випрямленої напруги з напругою мережі U1 і згладжувальний фільтр, що зменшує пульсації. Деякі випрямлячі працюють без фільтрів, деякі без трансформаторів, якщо випрямлена напруга повинна бути такою за величиною, як напруга в мережі змінного струму.
По кількості фаз розрізняють однофазні й багатофазні випрямлячі. По проходженню струму через вторинну обмотку трансформатора - однотактні й двотактні. По проходженню струму через навантаження - одно - і двопівперіодні. В однопівперіодних випрямлячах струм через навантаження проходить один раз за період, прикладеної до випрямляча напруги, а у двопівперіодних - двічі. В однотактних схемах струм у вторинній обмотці трансформатора протікає тільки один раз за період, у двотактних - двічі.
Випрямлені схеми характеризуються коефіцієнтом пульсації Kn , що представляє собою відношення амплітуди першої гармоніки випрямленої напруги на навантаженні Um до постійної складової U0 (мал.1).
Kn = Um/ U0 (1)
Для різних схем випрямлячів (див. мал. 2,3,4,5) Kn має певну величину. Теоретично коефіцієнт пульсацій можна розрахувати по наступних формулах:
для однофазної однонапівперіодної однотактної схеми
Kn
=
/2
(2),
а для інших схем
Kn
=
2
(3),
де m - число фаз.
Числові значення Kn зазначені в табл. 13.1. Між випрямленною напругою U0, тобто постійної складовою і напругою на вторинній обмотці трансформатора U2 також існують певні співвідношення, наведені в таблиці 13.1.
Таблиця 13.1.
|
Схеми випрямлячів | |||
|
Однофазний однопів-періодний однотактний |
Однофазний двопів-періодний двотактний (мостова схема) |
Трифазний однопів-періодний однотактний |
Трифазний двопів-періодний двотактний |
Um U0 |
1,57 |
0,667 |
0,25 |
0,057 |
U0 U2 |
0,45 |
0,9 |
1,17 |
2,34 |