Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
геодезія , 3 рівень.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
1.47 Mб
Скачать

2.7 Інтерполяція висот

У топографії зустрічається два види задач, пов'язаних з інтерполяцією висот:

визначення висоти в заданій точці;

визначення точки з заданою висотою,

які будемо називати прямою і зворотною інтерполяційною задачею відповідно

Рис.2.13. Зображення основних форм рельєфу горизонталями

а – пагорб; б – улоговина; в– хребет; г – лощина; д – сідловина; 1,2 – напівгоризонталі.

Рис. 2.14 – Схема інтерполяції висот

Пряма задача це коли відомі висоти точок HA, HB і відстані dAB і dAM (Рис 2.14). Потрібно визначити висоту HM. З подоби трикутників АВВ´ і АММ´ можемо записати

, (2.1)

звідки знаходимо

(2.2)

або з урахуванням (2.1)

Обернена задача – це коли відомі висоти HA, HB, HM і відстань dAB. Треба визначити відстань d . На підставі (2.2) і (2.3) одержуємо

(2.4)

2.8 Характерні точки і характерні лінії рельєфу

Серед безлічі точок і ліній земної поверхні є точки і лінії, що одержали назву характерних

Вертикальні переріз, що проходять через яку-небудь точку земної поверхні S, можна розділити на дві групи:

  1. Тривіальні перетини (Рис 2.15а), якщо відношення приросту ухилу ∆і в точці S до довжини досить малої околиці цієї точки менше деякої додатньої величинитобто

Нетривіальні перетини (Рис 2.15б), якщо

,

що, в свою чергу, можуть бути:

перетином перегину угнутого схилу (Рис 2.15б–1);

перетином перегину опуклого схилу (Рис 2.15б–2);

перетином водозливу (Рис 2.15б–3)

перетином вододілу (Рис 2.15б–4).

Рис. 2.15 - Характерні перетини рельєфу

Блок – схема алгоритму розпізнавання перетину на ЕОМ представлена рис 2.16.

Рис. 2.16 - Блок – схема алгоритму розпізнавання перетину

Характерними точками рельєфу будемо називати точки поверхні, в яких серед безлічі вертикальних перетинів є хоча б один нетривіальний.

Види характерних точок:

  1. Точка перегину схилу (опуклого й угнутого) – характерна точка, в якої серед безлічі вертикальних перетинів є хоча б один перетин перегину схилу і відсутні перетини вододілу і водозливу.

  2. Точка водозливу (тальвегу) – характерна точка, в якій є хоча б один перетин водозливу і хоча б один тривіальний перетин перетин чи перегину схилу.

  3. Точка вододілу – характерна точка, в якій серед безлічі вертикальних перетинів є хоча б один перетин вододілу і хоча б один тривіальний перетин чи перетин перегину схилу.

  4. Вершина – характерна точка, в якій всі перетини – перетини вододілу.

  5. Дно улоговини – характерна точка, в якій всі перетини – перетини водозливу.

  6. Точка сідловини (сідловина) – характерна точка, в якій серед безлічі перетинів є хоча б один перетин водозливу і хоча б один перетин вододілу.

Вершина, дно улоговини і сідловина – автономні характерні точки, що розташовані, як правило, незалежно одна від іншої. Інші характерні точки не існують самостійно. Вони є елементами більш складного утворення – характерної лінії.

Характерна лінія рельєфу – безперервна крива на поверхні, усі точки якої – характерні точки рельєфу того самого роду. Відповідно до роду точок, що складають цю лінію, характерні лінії можуть бути:

лінією перегину схилу;

лінією водозливу (тальвегом);

лінією вододілу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.