2. Технічна розвідка

Технічна розвідка (ТхР) проводиться з метою своєчасного добування, збору, аналізу та узагальнення даних, необхідних для організації і здійснення технічного забезпечення підрозділів у бою. Вона включає виявлення пошкоджених зразків ОВТ, визначення характеру і обсягу їх пошкоджень (проведення первинного технічного діагностування), а також розроблення пропозицій з обсягу і місця, необхідних засобів для відновлення їх працездатності, рекогносцирування шляхів евакуації, переміщення і районів (місць) розгортання ремонтно-відновлювальних (ремонтних) органів, виявлення джерел поповнення запасів ВТМ і об`єктів місцевої промислової бази для ремонту ОВТ, своєчасну передачу зібраної інформації і пропозицій старшому начальнику для прийняття ним відповідного рішення.

Технічна розвідка організується заступником командира з’єднання з озброєння і ведеться пунктами технічного спостереження, тимчасово створюваними нештатними групами технічного забезпечення, а саме, групами технічної розвідки, ремонтно-евакуаційними (ремонтними) групами, замиканнями похідних колон, рятувально-евакуаційними групами і евакуаційними командами, а також всіма підрозділами, але у обсязі , який не обмежує виконання ними своїх основних завдань.

Технічна розвідка ведеться постійно при підготовці й у ході бойових дій силами і засобами підрозділів, ремонтно-відновлювальних органів з метою своєчасного забезпечення органів управління технічним забезпеченням достовірною інформацією, необхідної для ефективної організації технічного забезпечення підрозділів, зокрема, відновлення ОВТ.

Пункти технічного спостереження (ПТС) створюються в механізованих і танкових батальйонах. При діях механізованих і танкових рот на окремих, самостійних, напрямках, а також при поганих умовах спостереження можуть створюватись ротні ПТС. При необхідності ПТС можуть створюватись і в інших підрозділах, які мають штатних заступників командирів з озброєння, старших техніків і відділення (обслуги) технічного обслуговування.

Пункти технічного спостереження створюються розпорядженнями заступників командирів підрозділів з озброєння.

Основними завданнями ПТС є :

- спостереження за озброєнням та військовою технікою своїх і приданих підрозділів на поле бою;

- пошук і нанесення на карту місць знаходження озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу ;

- визначення ступеня зараження місцевості, озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу;

- вияснення стану екіпажів (обслуг) і водіїв (механіків-водіїв);

- визначення причин і характеру виходу озброєння та техніки з ладу, обсягу відновлювальних робіт і необхідних для їх проведення сил і засобів;

- пошук найближчих сховищ для розміщення озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу і місць, зручних для розгортання ремонтних засобів свого і приданих підрозділів;

- пошук шляхів, зручних для підходу евакуаційних або ремонтних засобів до пошкоджених озброєння та військової техніки.

Пункти технічного спостереження батальйонів (дивізіонів) створюються заступниками командирів батальйонів (дивізіонів) з озброєння, а пункти технічного спостереження рот (батарей) - заступниками командирів рот (батарей) з технічної частини, старшими техніками або техніками рот (батарей).

До складу ПТС батальйону (дивізіону) можуть входити заступники командирів рот з технічної частини, старші техніки або техніки рот (батарей), необхідні спеціалісти з відділення (обслуги) технічного обслуговування, а при необхідності хіміки-дозиметристи, санітари і сапери. Крім того, до складу ПТС залучаються заступники командирів з технічної частини, старші техніки або техніки приданих підрозділів (обслуг) технічного обслуговування. У цьому випадку ПТС очолюється заступником командира батальйону (дивізіону), якому придані підрозділи.

Для створення ПТС за розпорядженням командирів підрозділів повинні виділятися броньовані машини високої прохідності з радіостанціями і приладами нічного бачення (бронетранспортери, транспортери чи інші бойові машини).

Начальник ПТС зобов'язаний:

- підтримувати постійний зв'язок з командиром свого підрозділу і заступником командира зєднання з озброєння;

- доповідати їм про місця знаходження і стан озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу, стан екіпажів (обслуг) або водіїв (механіків-водіїв), про прийняті міри щодо відновлення озброєння та військової техніки своїми і приданими силами і засобами;

- вести робочу карту і Журнал обліку озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу.

Крім того, начальник ПТС здійснює постійне керівництво своїми і приданими евакуаційними і ремонтними силами і засобами.

Під час бою ПТС переміщуються (розташовуються) за бойовими порядками своїх підрозділів, звично поблизу командно-спостережних пунктів, за напрямками (в місцях), з яких забезпечується постійний нагляд за озброєнням та військовою технікою батальйонів (дивізіонів) або рот (батарей).

Групи технічної розвідки є органами технічної розвідки з'єднання. Вони створюються за розпорядженням заступника командира з'єднання з озброєння.

Групи технічної розвідки виконують завдання, аналогічні завданням ПТС, але, крім того, на них покладається :

- пошук і уточнення районів (місць) зосередження найбільшої кількості озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу, і визначення їх належності;

- уточнення шляхів евакуації озброєння і військової техніки, районів (місць) розміщення (розгортання) і шляхів переміщення ремонтних підрозділів;

- визначення стану місцевих ремонтних і інших підприємств та можливості використання їх для ремонту озброєння та військової техніки;

- визначення місцезнаходження і можливості використання залишених противником озброєння, техніки і технічного майна;

- ведення радіаційної, хімічної і інженерної розвідки на шляхах евакуації, в районах розгортання ремонтних засобів і на шляхах їх переміщення.

Групи технічної розвідки очолюються офіцерами (прапорщиками) постачальних (технічних) служб з'єднання або ремонтних підрозділів. До складу груп технічної розвідки звичайно залучаються досвідчені спеціалісти-ремонтники, спеціалісти підрозділів РХБ захисту, інженерних підрозділів, медичної служби.

Для груп технічної розвідки повинні виділятися за рахунок ремонтних і інших підрозділів з’єднання високорухомі і добре захищені засоби: бронетранспортери, танкові тягачі, машини технічної допомоги та інші машини, які обладнуються засобами технічної діагностики, зв’язку і приладами нічного бачення.

У з'єднаннях для ведення технічної розвідки на широкому фронті можуть створюватися декілька груп технічної розвідки. а також використовуватися вертольоти.

В умовах контрнаступальних (наступальних) дій більша частина цих груп сумісно з евакогрупами висуваються до напрямку ділянки прориву .

Групам технічної розвідки визначаються смуги, рубежі або райони, на яких вони повинні зосереджувати свої зусилля, терміни виконання завдань, порядок та терміни представлення донесень.

Групи технічної розвідки з’єднання у взаємодії з ПТС, евакогрупами, ремонтно-евакуаційними (ремонтними) групами в бою діють звичайно за підрозділами першого ешелону, виконуючих головні завдання. В частинах загальновійськового резерву з’єднання групи технічної розвідки розміщуються в місцях розгортання їх ремонтних підрозділів в готовності до дій в напрямку контратак або в межах своїх ділянок оборони.

Командир групи технічної розвідки зобов'язаний підтримувати постійний зв'язок з заступником командира з'єднання з озброєння і командиром ремонтно-відновлювального батальйону (ремонтного підрозділу) і доповідати їм про:

- райони (місця) знаходження найбільшої кількості озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу, їх належність та стан;

- найбільш зручні шляхи висування ремонтно-евакуаційних засобів у тих районах (місцях);

- райони (місця), зручні та вигідні для розгортання ремонтних підрозділів;

- найбільш короткі шляхи, придатні для евакуації озброєння та військової техніки;

- пропозиції щодо дезактивації (дегазації), розмінювання і обладнання районів (місць) розгортання ремонтних засобів і шляхів евакуації;

- місцеві підприємства і можливості їх використання для ремонту озброєння та військової техніки;

- місця розміщення придатних для використання озброєння та техніки, а також складів технічного майна, залишених противником.