Підготовча до школи група (Сьомий рік життя)

У світі слів. Уточнювати й активізувати словник дітей згідно з темами молодших груп. Розширювати словник но­вими словами відповідно до тем: «Школа»; «Охорона приро­ди»; «Національні свята»; «Перлини народної мудрості»; «Сільське господарство»; «Бібліотека»; «Підприємство»; «За­повідники».

Продовжувати знайомити дошкільників з багатозначни­ми словами, омонімами. Вчити розрізняти відтінки слів (плакати, ревти, репетувати, вередувати).

Продовжувати збагачувати словник складними, складноскороченими словами, стійкими словосполученнями.

Вчити дітей добирати синоніми, метафори, рими, утворювати від одного кореня споріднені слова. Стимулювати їх вживати абстрактні, часові, просторові, узагальнюючі поняття (меблі, одяг, тканини, взуття, прилади — речі), слова в переносному значенні, фразеологічні звороти, образні вирази. Розширю­вати словник приказками, прислів'ями, загадками.

У світі звуків. Оволодіти правильною вимовою всіх зву­ків рідної мови відповідно до орфоепічних норм, додержува­тись засобів інтонаційної виразності.

Закріпити поняття: голосні, приголосні (тверді, м'які), звук, слово, наголошений, ненаголошений склад, речення. Розрізняти звуки на слух, їх послідовність у словах різної звукоскладової структури, за допомогою фішок і без них (усно).

Спостерігати за звуковим значенням букв я, ю, є, ї на початку слова і складу, за позначенням буквами я, ю, є м'я­кості приголосних.

Дитяча граматика. Закріплювати та вдосконалювати граматичні навички, набуті в молодших групах. Формувати навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення говорити чистою українською мовою. Стимулю­вати дітей ставити запитання, як правильно висловлюватись.

Продовжувати вчити вживати слова, які мають сталі гра­матичні форми: однину (шоколад), множину (двері), невід­мінювані іменники (радіо, кіно).

Стимулювати дітей до словотворення: за допомогою су­фіксів (борода — бородатий, ведмідь — ведмежий, теля — те­лячий), префіксів (хвіст — безхвостий, догана — бездоган­ний, їхати — виїхати, великий — завеликий), складних слів (довгі вуха — довговухий; сніг падає — снігопад). Утворюва­ти синонімічні відтінки слів: пестливості (котик, кошеня, кошенятко), збільшення (вовк — вовчище, рука — ручище), зменшення (будинок — будиночок).

Учити дітей перебудовувати речення, висловлювати їх з різ­ними інтонаційними відтінками (пестливо, ласкаво, офіційно).

Вживати різні типи речень (з вставними словами, звер­таннями, вигуками, прямою мовою, частками), додержуючись відповідної інтонації.

Наші співрозмовники

Спілкування з дорослими. Вільно спілкуватися з вихо­вателем та іншими дорослими, відповідати на запитання,

звертатись із запитаннями, виявляти ініціативу в доборі теми спілкування. Вести діалог на запропоновані теми: «Розмова з незнайомою людиною»; «У лікаря»; «Запрошуємо на свято»; «Запрошення до гри (танцю)»; «День народження»; «Дружні стосунки»; «У незнайомому місті»; «Зустріч друзів»; «Родин­ні взаємини»; «Вихователь і діти». Додержуватись всіх форм ввічливості в розмові із знайомими дорослими. Називати всіх дорослих на ім'я та по батькові. Перед тим як зверну­тись до незнайомих дорослих, запитати: «Вибачте, будь лас­ка (або перепрошую), як ваше ім'я, по батькові?».

Спілкуватися з однолітками. Вести різні форми діалогу в невимушеній розмові на занятті. Засвоїти форму звертання до товариша, друга (друже). Не вживати образливих слів у розмові з товаришами. Додержуватись ввічливих форм спілку­вання з незнайомими однолітками.

Етичні засади спілкування. Засвоїти нові форми ввіч­ливості: на все добре, на добраніч, дозвольте пройти. Вико­ристовувати різні форми ввічливості відповідно до ситуації спілкування з дорослими та дітьми. Оволодівати ввічливими формами писемного мовлення при написанні листів.

Маленькі оповідачі. Продовжувати розвивати в дітей уміння логічно, послідовно й граматично правильно вислов­лювати свої думки в зв'язній розповіді, додержуватись в розпо­відях відповідної композиції, цілеспрямованості, художньої виразності, проявляти творчу ініціативу, прагнення заціка­вити своєю розповіддю слухачів.

Емоційно, виразно, без пропусків і перестановок перека­зувати літературні твори повністю та частинами. Домовляти­ся між собою, хто яку частину переказуватиме. Вміти приду­мувати заголовок до прослуханого оповідання чи казки, переказувати скорочено.

Продовжувати вдосконалювати вміння дітей складати описові розповіді: розгорнуто описувати іграшку, картину тощо. Заохочувати складати образні описи природи, самос­тійно складати порівняльний опис кількох об'єктів.

Спонукати самостійно розповідати за картиною чи сері­ями картин, доповнювати сюжет картин, виходячи за межі зображеного; висловлювати свої почуття, естетичні пережи­вання, викликані сприйманням художніх картин.

Закріплювати навички пояснювального мовлення та вміння зв'язно, емоційно, послідовно й виразно розповідати про випадки з колективного та індивідуального досвіду.

Заохочувати дітей виконувати різні варіанти творчих за­вдань: придумувати невеликі казки, інсценівки та оповідан­ня за аналогією до змісту сюжетних картин, літературних творів на запропоновану вихователем тему, за самостійно

обраною темою.

Помічати цікаві сторони та неточності в розповідях това­ришів, виявляти бажання допомогти товаришеві, доповнити його розповідь.

Результати навчально-виховної роботи:

діти класифікують предмети відповідно до родових запи­тань, вживають узагальнюючі поняття;

розрізняють та пояснюють багатозначні слова, утворю­ють споріднені слова;

виконують різні вправи на словотворення;

знають приказки, прислів'я, народні вирази, вдало вжи­вають їх у мовленні, активний словник налічує 4500 — 5000 слів;

володіють вимовою слів відповідно до орфоепічних норм;

здійснюють звуковий аналіз слів, не користуючись схе­мою звукового аналізу;

помічають неправильність вислову в себе і в інших;

вільно користуються різними типами речень;

вживають різноманітні форми звертання до дорослих і дітей;

правильно розуміють і самостійно виконують завдання вихователя; складають описові, сюжетні розповіді, розповіді-міркування, придумують реалістичні та фантастичні сюжети;

уміють самостійно обрати тему для розповіді.

Вчимося читати і писати. Закріпити вміння виділяти з мовного потоку речення, визначати кожне слово в реченні (в тому числі з прийменниками та сполучниками), ділити сло­во на склади, визначати наголос; розрізняти звуки на слух, їх послідовність у словах непередбаченої складності.

Розкрити механізм читання відкритого, закритого складу (без їх визначення) у словах з твердими та м'якими приго­лосними, зі збігом голосних та приголосних усіх видів, з апострофом.

Ознайомити з алфавітними назвами букв. Орієнтовна послідовність вивчення букв; букви на позначення голосних, приголосних та я, ю, є, ї.

Учити голосно читати невеликі тексти спочатку по скла­дах, потім — злито; відповідати на запитання до прочитано­го тексту; переказувати прочитане за допомогою запитань та без них; додержуватись під час читання пауз та інтонацій від­повідно до розділових знаків (крапка, кома, знак запитання, знак оклику) та змісту викладу.

Робота з книжкою. Залучати дітей до читання невели­ких дитячих фольклорних та художніх творів. Знати прізви­ща авторів знайомих творів. Додержуватись основних правил гігієни читання та поводження з книгою. Ділитися вражен­нями від прочитаного.

Продовжувати розвивати гнучкість, координацію, сприт­ність, узгодженість рухів обох рук спеціальними справами («Мої пальчики-помічники»). Узгоджувати рухи із звуком, словом.

Надавати дитині можливість вільно орієнтуватися на сторінці зошита, користуватися зошитами в клітинку, пря­му, косу лінію; виконувати ігрові вправи відповідно до пра­вил письма — зліва направо.

Користуватися розчерками елементів букв для станов­лення навичок письма та каліграфічного почерку.

Співвідносити друковані й писані літери, складати слова, речення, тексти; заохочувати до успіху в цій діяльності.

Писати самостійно букви, слова, речення (1 — 2). Пере­писувати з книжки, дошки, писати під диктовку (2 — 3 ре­чення).

Результати навчально-виховної роботи:

діти знають алфавітну назву букв та їх звукове позначен­ня;

володіють механізмом читання;

визначають на слух межі речення;

свідомо і плавно читають уголос невеликі тексти, по складах читають важкі слова (будівельник, вихователька, космонавт);

читають і пишуть друковані й писані літери в межах українського алфавіту та цифри натурального ряду;

списують та читають речення з книжки, дошки, пишуть під диктовку (2—3 речення).