Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Від одного року до одного року шести місяців

Розвиток розуміння мовлення. Розширювати запас слів, які дитина розуміє і які означають назви предметів, дій жи­вих істот (спить, їсть, співає, слухає і т.д.), а також слів, що означають деякі яскраво виражені, зрозумілі дітям ознаки предметів (великий, маленький, червоний тощо).

Учити дітей розуміти нескладний сюжет маленьких ін­сценівок з ляльками, іграшками, що складаються з однієї-трьох дій і відображають знайомі побутові чи забавні ситуа­ції.

Створювати в дітей передумови до розуміння мови, не підкріпленої показом (до одного року шести місяців). Учити знаходити предмети на прохання дорослого, упізнавати їх на предмет­ній картинці, а після одного року трьох місяців — на картинці, де зображено предмет у дії. Учити розуміти й ви­конувати завдання на групування предметів за істотними ознаками (узагальнення в мові, яку розуміє дитина).

Продовжувати вчити дітей виконувати ігрові дії відповід­но до тексту знайомих забавок («Ладусі»; «Сорока-білобока», «Пальчик-пальчик»; «Люлі-люлі» тощо), під час читання або розповідання емоційно відгукуються на ритм і музичність народних творів, віршів, пісеньок. Розвивати здатність слу­хати художній текст і активно реагувати на його зміст.

Продовжувати розвивати розуміння виразної мови: пи­тальних, стверджувальних, окличних інтонацій, за допомо­гою яких виражають своє ставлення до змісту художнього твору.

Розвиток активного мовлення. Продовжувати вчити ді­тей активно користуватися лепетом, вимовляти прості слова (один рік два місяці — один рік чотири місяці). Вчити наслі­дувати звукосполучення і слова, що їх часто чує дитина, а та­кож інтонації, які виражають подив, радість, незадоволення, засмучення і т.д. Поповнювати активний словник дитини, навчаючи її вимовляти слова, що означають людей, знайомі реальні та іграшкові предмети (меблі, одяг, посуд) і зрозумі­лі їй дії. Учити малюків знаходити й називати знайомі пред­мети (одяг, меблі, посуд) незалежно від кольору, розміру, форми.

Показувати картинки (предметні), де зображено відомих дітям тварин у різному стані (собака лежить, кішка їсть то­що). Використовувати в інсценівках улюблені іграшки (тва­рини, птахи), спонукати дітей наслідувати їхні голоси («гав-гав», «ку-ку»).

Спонукати дітей переходити від спілкування за допомогою жестів і міміки до спілкування з використанням доступних мовленнєвих засобів — полегшення слів і звукосполучень, розвивати мовленнєве спілкування. Учити дитину будувати фразу з двох слів, що виражає дію об'єктів. Виробляти вмін­ня відповідати за допомогою доступних мовленнєвих засобів на найпростіші запитання, виконувати доручення, що скла­даються з од­нієї дії, називаючи предмети і дії з ними.

Від одного року і шести місяців до двох років.

Розвиток розуміння мовлення. Закріплювати розуміння слів, що означають імена людей, назви тварин і деякі росли­ни, предмети та їх властивості. Під час ігор-занять із сюжет­ними іграшками закріплювати запас слів, що означають дії людини і тварин, а також дії, пов'язані з виявленням бажань (хотіти пити, їсти, спати і т.д.), фізичного стану (холодно, жарко, мокро і т.п.). Вчити розуміти слова, які означають розміри предметів, їх колір, властивості і якості, що сприй­маються зором, дотиком, слухом; слова, що містять у собі оцінку (добре, погано), а також прислівники, що характери­зують доступні просторові (тут, там), часові (зараз, потім) і кількісні (один, багато) відношення.

Формувати розуміння виразів, що передаються за допо­могою прийменника в, на, і вміння правильно виконувати дії, що відповідають їх змісту. Учити розуміти прохання до­рослого й виконувати доручення, що складаються з двох—трьох взаємопов'язаних дій.

Знаходити предмети-іграшки за словесною вказівкою в ситуації ускладненого вибору (наприклад, кубик і цеглинка, м'ячик і кулька, машина і візочок тощо), а також предмети, що позначаються близькими за звучанням словами (напри­клад, чашка і чайник, стіл і стілець, шапка і шарф тощо). Узагальнювати подібні між собою предмети за найістотні­шими ознаками. Учити розуміти зміст інсценівок з лялькою, що відображають взаємопов'язані події (наприклад, лялька Катя готується прий­мати гостей; зайчик захворів, і його від­відує лікар).

За допомогою нескладних сюжетних картинок (лялька у ванні, хлопчик грає на дудочці тощо) учити розуміти най­простіші причинно-наслідкові зв'язки.

Від одного року семи місяців до одного року дев'яти мі­сяців розуміти нескладне оповідання за сюжетною картин­кою, а потім (від одного року десяти місяців до двох років) — коротке оповідання без показу картинки про події, відомі з досвіду. Розширювати запас зрозумілих слів, що означають деякі виконувані дорослими трудові дії (мити посуд, підлогу, іграшки, підмести доріжку).

Розвиток активного мовлення. Заохочувати дитину за­мінювати звуконаслідувальні слова загальновживаними (на­приклад, замість ляля — лялька, замість «гав-гав» — собач­ка). Продовжувати розвивати здатність відтворювати за наслідуванням не тільки звуки мови, слова, а й фрази, що промовляє дорослий.

Учити впізнавати в іграшці й на картинці людей різної статі відповідно до особливостей одягу й зовнішнього вигля­ду (хлопчик, дівчинка, чоловік, жінка, бабуся, дідусь), нази­вати їх. Продовжувати розвивати вміння не тільки узагаль­нювати предмети за істотними ознаками, а й називати ці предмети (ляльки, м'ячі, машини тощо).

Давати знання про деякі знайомі дітям види транспорту (автобус, тролейбус, електровоз і т.д.), вчити співвідносити їх з іграшковими машинами і знаходити на картинці. Учити дітей упізнавати на картинках, в іграшках деяких свійських тварин, називати їх (корова, кінь, півник, курка і курчата); підводити до розуміння сценки, що зображають тварин і ставлення людини до них, у процесі показу спонукати дітей до висловлювань. Під час розглядання виділяти найпомітні­ші особливості тварин, характерні ознаки (у тварин є очі, вуха, ноги, хвіст і т.п.), називати їх.

Розширювати активний словник дітей, учити вимовляти слова, які вже є в їхньому пасивному словнику (навколишні предмети, їх властивості, явища, дії і т.д.), правильно нази­вати деякі трудові дії людини (піднімати, мити, прасувати, чистити й т.д.).

Учити дітей правильно вживати особові займенники я, ми, ти, мені, прислівники там, туди, прикметники і при­йменники в, на, а також деякі граматичні категорії: форму множини, відмінки іменників, наказову форму дієслова,

майбутній та минулий часи. Учити правильно будувати ре­чення з урахуванням граматичних особливостей рідної мови.

Від одного року шести місяців до одного року дев'яти мі­сяців спонукати дітей позначати предмети й дії з ними сло­вами і двослівними реченнями. З одного року десяти місяців учити користуватися реченнями з трьох-чотирьох слів, вжи­ваючи при цьому прикметники і займенники.

Продовжувати вчити дітей чітко вимовляти голосні звуки а, у, о й доступні в артикуляційному відношенні приголосні: м, б, п, т, д, н.

До кінця другого року навчити дітей слухати невеликі вір­ші, казки, оповідання, де описано вчинки людей і тварин, доступні розумінню дітей явища природи, емоційно відгуку­ватись на прослухані твори. У процесі читання та розповіді викликати в малюків співпереживання, співчуття, бажання висловитись.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють мову дорослих (слова, речення, розповіді, казки, запитання: Що?, Хто?, Де?);

вимовляють звуконаслідувальні, полегшені слова, фрази, речення з двох—трьох слів;

у словнику дітей налічується близько 300 слів.

Перша молодша група (Третій рік життя)

Розвиток розуміння мовлення. Слухати та сприймати звернення дорослого до одного, двох, кількох дітей. Розумі­ти розповіді, сюжетні тексти, казки, оповідання, вірші, від­повідати на запитання за їх змістом.

Розвиток активного мовлення. Збагачувати словник ді­тей словами — іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками. Використовувати в мові порівняння, епіте­ти, образні вирази (вовчик-братик, зайчик-побігайчик).

Вправляти дітей у правильному вживанні іменників у множині, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі, вживанні іменників з прийменниками в, на, під, ді­єсловами в минулому і майбутньому часі; підготовляти до оволодіння інтонацією запитання, вигуку.

Стежити, щоб діти говорили виразно, не поспішаючи, достатньо голосно. Використовуючи звуконаслідувальні сло­ва, вправляти дітей у вимовлянні їх з різною силою голосу і швидкістю, у правильному вимовлянні голосних (а, о, у, е, і) приголосних (м, н, п, б, т, д, к, г, ф, в). Учити робити видих плавно і протяжне через рот.

Привчати дітей відповідати на запитання про щойно сприйняте і побачене раніше. Спонукати їх ставити запитан­ня вихователеві, ровесникам; висловлюватись з приводу зо­браженого на картині, прочитаного. Стежити за тим, щоб ді­ти говорили фразами (з трьох—п'яти слів). Розвивати вміння розповідати потішки, невеликі вірші, казки.

Результати навчально-виховної роботи:

діти розуміють тексти віршів, оповідань, казок у супро­воді унаочнення та без нього;

відповідають на запитання дорослих та звертаються до них із запитаннями;

володіють вимовою всіх звуків (крім ш, р);

читають напам'ять вірші, розповідають казки;

охоче вступають у розмову з дорослими та ровесниками;

у словнику дітей має бути до 1200—1500 слів.

Друга молодша група (Четвертий рік життя)

У світі слів. Збагачувати словник дітей відповідно до тем: «Дитячий садок»; «Сім'я»; «Ігри та іграшки»; «Профе­сії»; «Побутові предмети»; «Меблі»; «Одяг та взуття»; «Тва­рини»; «Пори року»; «Свята»; «Транспорт». Уводити в слов­ник вихованців слова, що означають назви дій, якостей, ознак властивостей предметів, речей, явищ. Учити вживати та розуміти узагальнюючі поняття (іграшки, меблі, одяг, взу­ття, квіти). Уточнювати та активізовувати словник дітей, ви­користовуючи худож­ню літературу, фольклор.

У світі звуків. Учити правильно вимовляти всі звуки рідної мови (голосні й приголосні), розвивати артикуляційний апарат, фонематичний слух, учити вслуховуватись у звучан­ня слів, розрізняти їх за звуковим складом, знаходити знайо­мий звук у слові, інтонаційно його виділяти. Ознайомити

практично дітей з термінами «слово», «звук» в ігрових впра­вах. Розвивати інтонаційну виразність мови.

Дитяча граматика. Учити узгоджувати слова в роді, чис­лі та відмінку, додержуючись правильних закінчень. Стимулю­вати дітей до самокорекцій, виправлення помилок у мовлен­ні однолітків. В іграх вправляти їх щодо вживання граматичних форм (іменники в родовому відмінку множини, назви малят тварин в однині та множині, дієслівні форми), стимулювати дитяче словотворення. Учити вживати кличний відмінок іменника (мамо, Тарасе, дідусю), ввічливі слова. Спонукати дітей вживати речення різного типу, додержуватись правильного порядку слів у реченні.