- •Екзаменаційний білет № 1
- •1. Визначте основні етапи розвитку історичного джерелознавства.
- •2. Дослідження теоретичних і методичних засад пошуку та опрацювання джерел у працях українських істориків другої половини хіх ст.
- •3. Чому художню літературу розглядають як особливе історичне джерело?
- •Екзаменаційний білет № 2
- •1. Основні компоненти історичного джерелознавства.
- •2. Дайте характеристику основних етапів розвитку методики джерелознавства у світі та в Україні.
- •3 Вкажіть на характерні особливості наукової історичної літератури як історичного джерела.
- •Білет 3
- •1. Поясніть закономірності джерелознавства як спеціальної галузі історичної науки.
- •2. У чому полягає залежність методики джерелознавства від методології історичної науки?
- •3. Назвіть характерні особливості агіографічної літератури. Яке значення вона має в історичному дослідженні?
- •Білет 4
- •1. Назвіть основні завдання історичного джерелознавства.
- •2. Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •Білет №5
- •1. Які джерелознавчі проблеми історії України є найактуальнішими сьогодні?
- •2 Що Ви розумієте під методикою джерелознавства?
- •3 До якої групи письмових джерел відносять документи громадських об’єднань і політичних партій?
- •Білет №6
- •1 Назвіть основні сучасні центри джерелознавчих досліджень в Україні.
- •2 Які особливості має класифікація джерел із вітчизняної історії?
- •3 Чому періодичну пресу прийнято називати комплексним джерелом? Які особливості класифікації і використання цієї групи джерел?
- •Білет № 7
- •1. Обґрунтуйте поняття “структура джерелознавства” та визначте його значення.
- •2. Які чинники мають вирішальне значення для вибору оптимальної схеми класифікації джерел?
- •3. У чому полягають особливості судово-слідчих документів як історичних джерел?
- •Білет № 8
- •1. Назвіть основні спеціальні галузі історичної науки (спеціальні історичні дисципліни), котрі безпосередньо вивчають різні види історичних джерел. Як вони взаємодіють із джерелознавством?
- •2. Назвіть найпоширеніші в теорії історичного джерелознавства класифікаційні схеми та вкажіть на їх практичне значення.
- •Білет № 9
- •1. Складіть схему загальновизнаної в науці структури історичного джерелознавства.
- •2. Що джерелознавці розуміють під поняттям “класифікаційна схема”?
- •3.У чому полягають роль і значення актової та діловодної документації як історичного джерела? Прослідкуйте як змінювалися види цих джерел у різні історичні періоди?
- •Екзаменаційний білет № 10
- •1.Визначте поняття “історичне джерело”. Виокреміть його основні складові.
- •2. Розкрийте суть поняття “класифікаційна ознака джерела”. Вкажіть на споріднені ознаки речових і зображальних джерел. Чим відрізняються джерела цих типів?
- •3. Назвіть основні види законодавчих джерел з історії України?
- •Екзаменаційний білет № 11
- •1.Які існують основні етапи функціонування історичного джерела? Дайте характеристику змісту останніх.
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
- •3. Які риси та характеристики відрізняють княжі літописи часів Київської Русі, регіональні літописи XIV-XVII ст. І козацьке літописання кінця XVII – початку XVIII ст.?
- •Екзаменаційний білет № 12
- •1.Поясніть, як взаємодіють об’єктивні та суб’єктивні чинники у процесі створення та функціонування історичних джерел?
- •2. Визначте поняття “класифікації джерел”.
- •3. Назвіть основні характерні ознаки та особливості літописів як історичного джерела.
- •Білет №13
- •1. . Складіть схему структури джерельної інформації, дайте характеристику її складових.
- •2. Розкрийте сутнісний характер і наукове значення джерельної бази історичного дослідження.
- •3. Складіть таблицю різновидів писемних джерел , зазначивши в ній час виникнення кожного з них.
- •Білет №14
- •1. Розкрийте поняття “архівна евристика”.
- •2. Чим визначається джерельна цінність пам’яток нумізматики, боністики, філателії?
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел? Білет 15
- •1. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?
- •2. У чому, на Вашу думку, полягає специфіка і джерельна цінність пам’яток архітектури? Назвіть їх основні групи.
- •3 З’ясуйте роль топонімів у вивченні різноманітних проблем історичної науки.
- •Білет 16
- •1. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?
- •2. Назвіть основні групи речових джерел.
- •3. Розкрийте значення антропонімів як історичних джерел.
- •Білет 17
- •1. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.
- •2. Дайте загальну характеристику речових джерел і визначте їх інформативні властивості в контексті вивчення історії.
- •3. Які існують основні групи лінгвістичних джерел?
- •Білет 18
- •1.Що Вам відомо про методику встановлення оригінальності (справжності) джерела?
- •2. Як Ви розумієте поняття “репрезентативність” стосовно масових історичних джерел?
- •3. У чому полягає специфіка кодування інформації в лінгвістичних джерелах? Білет 19
- •1.Як проводиться атрибуція (встановлення походження чи авторства) джерела?
- •2. Назвіть характерні риси та особливості роботи з масовими історичними джерелами.
- •3. Зробіть загальний огляд лінгвістичних джерел.
- •Білет 20
- •1.Які прийоми можна використати для встановлення часу, місця, обставин і мотивів походження джерела?
- •2. Що таке синтетична критика джерел?
- •3. Назвіть основні різновиди віршованих усних джерел. У чому, на Вашу думку, полягає їх наукова історична цінність?
- •Білет 22
- •1. Розкрийте зміст методики інтерпретації джерела.
- •2. Назвіть і визначте особливості основних груп усних джерел.
- •3. У чому полягає історична наукова цінність прозових усних джерел?
- •Білет 23
- •1. Охарактеризуйте значення предметів озброєння як джерела у вивченні історії.
- •2. Охарактеризуйте особливості портретних зображальних джерел у дослідження історії.
- •3. Дайте загальну характеристику усних джерел!
- •Білет 24
- •1.Розкрийте джерельне значення предметів одягу.
- •2. У чому полягає цінність і значення книжкової графіки як історичного джерела?
- •3.Назвіть основні види картографічних джерел. У чому полягає значення їх залучення до історичного дослідження?
- •25 Білет
- •1. Чим зумовлюється значення зображальних джерел для вивчення історії?
- •2. Які проблеми історичного дослідження можливо вирішити, залучивши як джерело жанрові твори живопису? Це питтання можна написати з попереднього.
- •3. У чому полягає цінність і важливість кіно, фото, відео і фотодокументів як історичного джерела?
- •26 Білет
- •1.Основні етапи існування історичного джерела
- •2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?
3 Вкажіть на характерні особливості наукової історичної літератури як історичного джерела.
Наукова, науково-популярна та навчальна література з історії, виконуючи у суспільстві свої специфічні функції, виступає водночас і як важливе історичне та історіографічне джерело. Цінність її з джерелознавчої точки зору зумовлюється двома обставинами.
По-перше, в деяких із таких творів містяться джерела або уривки з них, які не збереглися до наших часів. Наприклад, російський історик В. Татіщев у своїй праці "Історія російська з найдавніших часів" навів тексти давніх літописів, частина з яких пізніше була втрачена під час пожежі у Москві 1812 р. Цінним джерелом з історії нашого народу є історичні праці М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Великий інтерес для дослідників становлять твори, створені іноземними авторами до появи нашої писемності. Тобто історичні праці за певних умов можуть розглядатися як вторинне історичне джерело.
По-друге, всі історичні праці незалежно від їх змісту і часу створення виступають у ролі історіографічного джерела, тобто матеріального свідчення про розвиток історичних знань. Вони, зокрема, характеризують процес приростання історичних знань, зміни концептуальних засад створюваних праць.
Перші історичні праці з'явилися в Україні У XVII ст. Це книги Ф. Сафоновича "Кройніка з літописців старовинних", П. Кохановського "Обширний Синопсис Руський" (1674). Проте найбільшої слави зажив "Київський Синопсис", можливим автором якого вважають І. Гізеля. Книга стала першим посібником з вітчизняної історії. Вона охоплювала події з найдавніших часів до 80-х років
XVII ст. Хоча автор певною мірою торкався подій, що відбувалися в Росії, основний зміст твору був присвячений історії України. "Синопсис" уособлював перехід від літописів до наукових історичних праць. І все ж у XVIІ—XVIII ст. головною тенденцією залишалося нагромадження історичних фактів.
По-справжньому професійні праці з історії України з'явилися на початку XIX ст. Це "История Малой России" (1822) Д. Бантиш-Каменського, написана з монархічних позицій, "Исторія Малоросії" (т. 1—5, 1842—1843) М. Маркевича, праці Я. Маркевича, М. Максимовича та ін. У 20-х роках XIX ст. в Україні дістав поширення визначний твір невідомого автора "Історія Русів". У 1846 р. О. Бодянський надрукував його у "Чтениях Московского общества истории и древностей российских". "Історія Русів" висвітлює події в Україні з найдавніших часів до 1769 р. Головна ідея, що червоною ниткою проходить крізь усю працю, — право українського народу на самостійний державний розвиток, підтверджене історичним досвідом — існуванням державності за часів Київської Русі, історією козаччини, яка була суто українським витвором.
У другій третині XIX ст. в українській історіографії склався критичний підхід до джерел завдяки діяльності таких істориків, як М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш, а пізніше — В. Антонович, М. Грушевський, Д. Яворницький, Д. Багалій та ін. Вершиною розвитку української історіографії XIX — початку XX ст. була багатотомна енциклопедична праця М. Грушевського "Історія України-Руси", перший том якої побачив світ у 1898 р.
Серед українських істориків XIX — початку XX ст. були прихильники різних шкіл та напрямів: романтизму, документалізму, позитивізму, гуманітарної системи, економічного матеріалізму тощо. У трактуванні національної історії сформувалися два головні напрями: народницький і державницький. Для прихильників першого з них характерними були висування на перший план історичного процесу народних мас, їх ідеалів, прагнень, абсолютизація їх інтересів, розгляд з цих позицій усіх проблем історії. Трохи пізніше, на початку XX ст., під впливом національно-демократичних поглядів М. Грушевського, праць В. Липинського, Д. Дорошенка, С. Томашівського та інших відомих істориків у літературі сформувався державницький напрям, який органічно виріс з народницького. Його представники головну увагу приділяли обґрунтуванню ролі держави в історії, державницьких прагнень народу. Розбудову української держави представники цього напряму розглядали як перманентну, точніше — абсолютну цінність. У розвитку цього напряму велику роль відіграли також І. Крип'якевич, В. Кучабський, Н. Полонська-Василенко, О. Оглоблин та ін.
Встановлення радянської влади в Україні, запровадження в усіх сферах життя суспільства марксистсько-ленінських ідеологічних схем корінним чином змінило умови діяльності істориків. На історію України була поширена універсальна догматизована теорія історичного процесу, що ґрунтувалася на постулатах марксизму-ленінізму, основою яких були матеріалістичний погляд на історію, вчення про класову боротьбу. В українській історіографії монопольно утвердилася марксистська методологія, відступ від якої жорстоко карався. Марксизм проголошувався єдино вірним ученням про суспільство та його історію.
З відновленням державної незалежності України відкрився новий етап розвитку історичної науки, для якого характерні такі риси, як освоєння нових підходів і теорій, відродження кращих національних традицій української історіографії, подолання фальсифікацій та ліквідація "білих плям" в історії, освоєння нових пластів історичних джерел.