Екзаменаційний білет № 11

1.Які існують основні етапи функціонування історичного джерела? Дайте характеристику змісту останніх.

У сучасному джерелознавстві сформувалося поняття про два етапи існування історичного джерела — доджерельний і власне джерельний.

На першому етапі існування всі джерела виконують свої природні, або службові функції: культові споруди використовуються для поклоніння богам, повчальні твори — для виховання, закони — для утвердження певних суспільних взаємин, картини — для задоволення естетичних потреб тощо. Крім того, на цьому етапі існування пам'ятки минулого можуть не лише виконувати свої безпосередні функції, а й зазнавати значних зовнішніх впливів: переписувань, перебудов, реконструкції, руйнувань, реставрацій, фальсифікацій тощо. Все, що відбувається з пам'ятками на першому етапі, має надзвичайно важливе значення для їхнього подальшого існування і функціонування як власне джерела, тобто на другому етапі, коли вони потрапляють у поле зору істориків і вводяться до наукового обігу, стають частиною джерельної бази історичної науки

На другому етапі існування пам´яток минулого, — як суто історичних джерел, поєднання об´єкти вних і суб´єктивних факторів значною мірою впливає на рівень вивченості їх певних груп, окремих документів, на тлумачення змісту джерел тощо

2. Які відмінності класифікації джерел від їх систематизації?

Систематизація і класифікація дозволяють в різноманітності побачити систему, визначити групи, які відрізняються за певними рисами і особливостям. При цьому не береться до уваги форма джерела. Досить часто при оформленні списку використаних джерел та пошуку джерел визначається їх розподіл на опубліковані і неопубліковані (архівні). Однак характер джерела не змінюється від того, що він певний час зберігався в архіві, а потім був опублікований.

При групуванні історичних джерел відрізняють їх систематизацію та класифікацію. Систематизація здійснюється в результаті втручання дослідника, коли сам дослідник будує таку систему, яка б краще відповідала його цілям і завданням. При цьому до уваги приймається тільки одна з численних зовнішніх характеристик джерела. Завдання систематизації - службова, допоміжна. При цьому можуть бути обрані наступні принципи систематизації:

1. хронологічний, який враховує час створення джерела

2. регіональний принцип

3. етнічний

4. проблемний

5. персональний

Найбільшого поширення отримала систематизація за декількома принципами.

На відміну від систематизації, класифікація - розкриття внутрішньо необхідного зв'язку між окремими категоріями історичних джерел: типами, родами і видами. Класифікація не просто систематизує джерела в зручні для вивчення групи, але і сприяє її аналізу, має пізнавальний характер.

Сучасне джерелознавство розглядає класифікацію джерел як поділ всієї їх маси на групи за певною суттєвою спільною ознакою, характерною для кожної групи. Класифікаційна робота допомагає виявити в джерелах найбільш характерні ознаки, їх повторюваність, встановити певні закономірності й особливості утворення джерел і на цій основі обґрунтувати вибір методів їх опрацювання та використання.

Основними принципами класифікації джерел є об'єктивність, історизм, науковість, зв'язок з дослідницькою та педагогічною практикою.