Білет № 8

1. Назвіть основні спеціальні галузі історичної науки (спеціальні історичні дисципліни), котрі безпосередньо вивчають різні види історичних джерел. Як вони взаємодіють із джерелознавством?

• Сфрагістика - спеціальна історична дисципліна, яка вивчає печатки. Об'єктом дослідження сфрагістики є пломби, клейма, циліндри, булли, штампи, герби, скарабеї тощо.

• Боністика - це допоміжна історична дисципліна, що вивчає різні паперові грошові знаки,в більшій мірі які вже вийшли з обігу.

• Нумізматика - історична дисципліна, що вивчає старовинні монети

• Філателія - це колекціонування й вивчення знаків поштової оплати, до яких належать марки, етикетки, ярлики

• Вексилоло́гія — спеціальна історична дисципліна, об'єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена.

• Фалеристика - допоміжна історична дисципліна, яка займається вивченням історії орденів, медалей, значків і взагалі будь-яких нагрудних знаків.

• Емблематика – спеціальна історична дисципліна, що вивчає емблеми

2. Назвіть найпоширеніші в теорії історичного джерелознавства класифікаційні схеми та вкажіть на їх практичне значення.

Класифікаційна схема(модель) – це сукупність тих чи інших параметрів групування джерел за обраними домінуючими ознаками, метою їх дослідження і здобуття найважливішої і найбільш достовірної інформації.

Як уже зазначалося, наукознавство розрізняє два основних види класифікації — природну і "штучну", або допоміжну. У джерелознавстві ширше застосовується природна класифікація джерел, яка ґрунтується на відпрацьованих джерелознавчою наукою і практикою принципах і критеріях.

Усі існуючі в сучасному джерелознавстві моделі групування джерел є умовними, гнучкими і залежать від предмета дослідження, його мети, завдань, характеру й особливостей самої джерельної бази. Разом з тим джерелознавство на основі теорії і практики класифікації виробило загальні вимоги, яким має відповідати будь-яка класифікаційна схема:

• вона має визначатися характером джерельної бази, зумовленої особливостями історичної епохи, елементами якої є ті чи інші пам'ятки, і таким чином сприяти виявленню нових груп джерел і включенню їх у загальну схему;

• органічно випливати з мети і завдань дослідження, його тематики, зі специфіки науково-дослідної, навчальної чи науково-просвітницької роботи;

• сприяти здобуттю якомога повнішої і достовірнішої джерельної інформації;

• враховувати джерелознавчий досвід дослідника і рівень підготовки тих осіб, що опановують історичні знання.

3. Розкрийте поняття та зміст категорії статистичних джерел? Які основні групи цих джерел Ви знаєте?

Для вивчення історичних процесів і явищ велике значення мають статистичні джерела. Вони охоплюють досить різноманітні за змістом і формою носії відомостей, що виникли внаслідок масових обстежень, описів, переписів, запровадження стандартизованого обліку та звітності. Статистика має надзвичайно багато різновидів залежно від того, в яких галузях вона застосовується (промислова, сільськогосподарська, етнічна, демографічна, соціальна, адміністративна, військова, торговельна тощо). Кожен із різновидів має свої характерні риси та особливості. Статистичні джерела — це досить точний інструмент пізнання процесів, що відбуваються у суспільстві. Звичайно, за умови, що дослідник обов'язково дотримуватиметься наукових засад при їх використанні. Специфіка цих джерел призвела до формування у науці особливого напряму їх вивчення — джерелознавства масових джерел.

Основні групи статистичних джерел:

• Демографічна статистика, яка здійснювала перепис кожної людини незалежно від її податкового статусу.

• Економічна статистика слід поділяти на аграрну, промислову, статистику транспорту, будівництва, праці, тобто кожна з галузей здійснювала дослідження певної конкретної галузі.