- •44. Суспільно-політичні кризи у Франції у 80 – 90-х рр. Хіх ст. Буланжизм. Панамська афера.
- •45. Внутрішня політика поміркованих республіканців у Франції.
- •46. Уповільнення темпів економічного розвитку Франції в ост. Третині хіх ст. – на початку хх ст.
- •47. Соціально-економічне законодавство Паризької Комуни.
- •48. Паризька Комуна 1871 р. Громадянська війна у Франції.
- •49.Революція 4 вересня 1870 р. І виникнення Третьої республіки у Франції. Політика уряду „національної оборони”.
- •50. Внутрішньополітичний розвиток Франції на початку 70-х рр.. Хіх ст. Конституція Третьої республіки.
- •51. Завершення об’єднання Німеччини. Конституція 1871 р. Місце Прусії в Німецькій імперії.
- •52. Спроби Німеччини розірвати франко-російський альянс на початку хх ст. Бйоркський договір і Потсдамська угода.
- •53 Чинники економічного піднесення Німеччини. Особливості розвитку промисловості і сільського господарства. Монополізація виробництва.
- •54 Канцлерство Каправі в Німеччині. Політика „нового курсу”. „Ера Штумана”.
- •55 Політика „згуртовування” в Німеччині. Канцлерство б.Бюлова. „Готтентонтський” блок.
- •56 Канцлерство Бетман-Гальвега і „чорно-голубий ”блок. Назрівання політичної кризи в Німеччині напередодні Першої світової війни.
- •57 Ідейно-політична еволюція німецької соціал-демократії. Боротьба течій в сдпн на початку хх ст.
- •58 Договори Німеччини з європейськими державами у 70 - 80-х р. Хіх ст.
- •59 Співвідношення сил після франко-прусської війни. Боротьба Німеччини за гегемонію в Європі.
- •60 Внутрішня політика в Німеччині у 70 – 80-х р. Хіх ст. Бонапартизм Бісмарка.
- •61 Структурні зрушення в німецькій економіці наприкінці хіх – на початку хх ст. Економічна експансія Німеччини.
- •62. Зовнішня і колоніальна політика Німеччини в роки канцлерства Бісмарка.
- •63. Перехід Німеччини до „світової політики”. Загострення Англо-німецького суперництва наприкінці хіх - на початку хх ст.
- •64. Виникнення „Проблеми Півдня” в Італії.
- •65. Режим ф. Кріспі. Політична криза в Італії у 90-х рр. Хіх ст.
- •66. Особливості економічного розвитку Італії в ост. Третині хіх – на початку хх ст.
- •67. „Ліберальна ера” д.Джолітті в Італії.
- •68. Політичні наслідки об’єднання Італії. „Права” при владі. Взаємовідносини з Ватиканом.
- •69. Зовнішня і колоніальна політика Італії на початку хх ст. Італо-турецька війна
- •70. Внутрішня політика „лівої” в Італії.
- •71. Утворення Троїстого союзу.
- •72. Створення Антанти.
- •73. Зовнішня і колоніальна політика Італії в ост. Третині хіх ст.
- •74. Боротьба великих держав за вплив на Балканах у 80 – 90-х рр.. Хіх ст. Болгарська криза.
- •75. Особливості соціально-економічного розвитку балканських країн наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •76. Утворення Балканського союзу. Перша Балканська війна.
- •77. Утворення нових національних держав на Балканах у 70-х рр.. Хіх ст.
- •78. Національно-визвольний рух балканських народів у 70-х рр. Хіх ст. „Східна криза”.
- •79. Друга Балканська війна.
- •80. Конституційна криза 1897 – 1900 рр. В Австро-Угорщині . Політика уряду Кербера.
- •81. Політична система Австро-Угорщини. Роль національного питання у політичному житті двоєдиної монархії.
- •82. Болгарія в ост. Третині хіх ст. – на початку хх ст.
- •83. Піднесення національно-визвольного руху слов’янських народів Австро-Угорщини на початку хх ст.
- •84. Особливості розвитку соціалістичного руху в Австро-Угорщині. „Австромарксизм”.
- •85 Національно-визвольний рух в Австро-Угорщині у 80–90-х рр. Хіх ст. Внутрішня політика уряду е.Тааффе.
- •86. Криза дуалізму в Австро-Угорщині напередодні і світової війни.
- •87. Боротьба за загальне виробниче право в Австро-Угорщині на початку хх ст. Виборчий закон 1907 р.
- •88. Зовнішня політика Австро-Угорщини на початку хх ст. Експансія на Балкани.
- •89. Сербія. Чорногорія наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •90.Скандинавські держави наприкінці хіх – на початку хх ст
- •91.Боротьба великих держав за Марокко на початку хх ст. Перша і друга марокканські кризи.
- •92. Чеський національний рух в ост. Третині хіх ст. „Старочехи” і „молочехи”.
- •93.Зовнішня політика Австро-Угорщини в ост. Третині хіх ст.
- •94. Боротьба течій у іі Інтернаціоналі наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •95. Іспанія на початку хх ст. Зовнішня і колоніальна політика країни
- •96. Чеський національно-визвольний рух на початку хх ст.
- •97. Національно-визвольний рух в Ірландії у 70 – 80 рр. Хіх ст. Боротьба за гомруль.
- •98.Боснійська криза
- •99.„Східне питання” в міжнародних відносинах у 70-х рр. Хіх ст. Політичні наслідки російсько-турецької війни.
- •100.Сараєвське вбивство і липнева криза 1914 р.
- •101. Боротьба великих держав за переділ Далекого Сходу наприкінці хіх – на початку хх ст. Англо-японський союз. Міжнародні наслідки російсько-японської війни.
- •102. Загострення російсько-німецьких відносин у 80-х рр.. Хіх ст. Утворення франко-німецького союзу.
90.Скандинавські держави наприкінці хіх – на початку хх ст
У скандинавських країнах у на відміну від багатьох континентальних країн Європи перехід до буржуазним державною мовою і правових інститутів здійснювався й не так внаслідок дозрілих внутрішніх передумов, скільки під впливом політичних процесів, що відбувалися континенті, передусім під впливом Французької буржуазної революції. Політичні реформи було проведено Швеції та Норвегії на початку ХІХ століття, у Данії у середині ХІХ століття королівської владою, а чи не під тиском народних мас. Через це вони мали половинчастий, незавершений характер. За формою правління Скандинавські держави у той час ставилися до конституційної монархії, а до дуалістичної монархії. Їй відповідав режим, званий дуалізм влади. Це означає, що дві органу, які мають інтереси двох класів (буржуазії і дворянства), парламент і монарх – певною мірою залежні друг від друга, хоча влада з-поміж них розділена.
У країнах, де перетворення були викликані широким народним рухом, а здійснювалися монархом під впливом зовнішніх чинників, де зараз його мав сильні позиції, дуалізм вилився в переважання королівської влади над парламентом. Наприклад, у Швеції початку 19 століття. Закріплення ж у Конституції Норвегії сильніших позицій парламенту, порівняно з Швецією пов'язані з боротьбою за незалежність Норвегії проти шведського панування. У Данії політичні перетворення теж проводилися королівської владою. Але впливом геть них Французькій революції було, ніж у Швеції. Тому конституція Данії 1849 року встановила дуалізм влади з перевагоюригсдага над королівської владою. Але вже у 60-ті 19 століття монархії вдалося зміцнити своїми панівними позиціями, тому виник баланс. Отже, переважають у всіх скандинавських країнах у першій половині 19 століття було встановлено дуалістичний режим.
що дипломатичні відносини для всіх країн Скандинавії характеризуються тим, що в кінці XIX - початку XX століть переважною формою проведення зовнішньої політики для Норвегії , Швеції і Данія був нейтралітет - таке положення, коли кожна з цих країн, у разі виникнення будь-якого конфлікту в Європі, не повинна була захищати інтереси якоїсь окремо взятої країни і йти їй на поступки. Така політика була вигідна країнам Скандинавії, так як вони усвідомлювали свою слабкість перед більш сильними і могутніми державами і розуміли, що якщо вони почнуть виступати проти якоїсь з них, то запросто втратять суверенітет і незалежність. А при нейтральності можна підтримувати відносно доброзичливі відносини з усіма країнами, і при цьому вільно спілкуватися з ними, не обмежуючи себе ні в економічних зв'язках, ні в культурних, ні в яких інших. Що, по суті, і робили Норвегія, Швеція і Данія. Такий порядок речей був лише зрідка порушуємо, про що автором говорилося в роботі, тими чи іншими обставинами, від яких ніхто не застрахований.Необхідно відзначити, також, що, безсумнівно головним чинником, що обумовлює підвищений інтерес до цього Північноєвропейському регіону з боку Східної та Західної Європи, були протоки Балтійського моря, особливо в умовах наростання імперіалістичних протиріч у Європі.