26. Проблема розвитку писемного мовлення в сурдопсихології.

Своєрідно формується письмова мова глухих , яка вимагає суворого дотримання мовних форм , чіткості і послідовності викладу , а отже , детального обдумування. Порівняння творів глухих і чуючих школярів показують схожість помилок , але твори глухих відрізняються більш грубими і серйозними недоліками : порушення послідовності сюжету , неспівмірність частин , неадекватність даних та ін Розуміння тексту , сюжетного оповідання також відстає у глухих порівняно з чують , що пов'язано з помилками в осмисленні значення слів , змішанням слів , нерозумінням образних зворотів мови і пр.

Письмова мова дітей з порушенням слуху відображає широкі недоліки усного мовлення. Однак можна виділити дві основні категорії порушень писемного мовлення (за Л. С. Волковою ).

1 . Грубий аграматизм , який виражається в неправильному вживанні та погодження прийменників , в пропусках головних і другорядних членів пропозиції і т. п.

2 . Наявність специфічних помилок , пов'язаних з наявним грубим фонетико-фонематичним недорозвинтком. У даному випадку мова йде про акустичні та артикуляторн -акустичні дисграфії .

Ці варіанти дисграфій пов'язані з порушенням слухової диференціації звуків. Дитина відображає на листі порушення власної звуковимови. Наприклад , якщо дитина в усному мовленні спотворює слова , то і в письмовій мові він фіксує свої помилки ( сунка замість сумка , полтлет замість портрет і т. д.). Такого роду помилки допускають в основному діти початкових класів.

Однак в процесі навчання як письмова мова , так і розуміння сюжетних текстів удосконалюються у глухих дітей в прямій залежності від розвитку словесної мови . З урахуванням труднощів оволодіння промовою у глухих дітей постійно удосконалюються методи їх навчання , введено навчання мови в дошкільному віці.

27. Завдання сурдопсихології на сучасному етапі.

Сурдопсихологія розв‘язує три групи завдань

1. Загальнонаукові теоретичні завдання. Мета – дослідження психіки в цілому.

1. Визначення загальних закономірностей розвитку, що притаманні дітям «норма слуху» і ДВС (Nсл.+ДВС).

2. Визначення специфічних закономірностей психічного розвитку ДВС (ДВС гл. І ДВС сл./ч.)

3. Визначення специфічних закономірностей психічного зі складними/комбінованими вадами (гл. + розумоволідсталий, сліпий + ДЦП і т.д.); навчаються за первинною вадою.

2. Діагностичні завдання – діагностуємо рівень

1. Розпізнавання і оцінювання рівня розвитку особистості

2. Оцінювання відхилення у психічному розвитку дитини відповідно до віку і досвіду ( за принципом вікової відповідності)

3. Визначення потенціальних можливостей розвитку дитини

4. Прогнозування психічного розвитку дитини.

3. Корекційні завдання

1. Виправлення вад у психічному розвитку особистості

2. Вилучення причин, що призводять до вад розвитку в умовах сім‘ї, дошкільного закладу, школи, інтернату.

3. Визначення оптимального типу навчального закладу.