58. Особливості наочно-образного мислення глухих.

У переході до наступної стадії - наочно-образного мислення - важливу роль відіграють два взаємопов'язаних умови. Перша умова - формування у дітей умінь розрізняти план реальних об'єктів і план образів і моделей, що відображають дані об'єкти. При цьому формується вміння оперувати образами предметів або їх частин, удосконалюється і ускладнюється структура образів, утворюється система конкретних уявлень про предмет. Друга умова - розвиток мови.

Глухі діти, особливо до засвоєння словесної мови і навіть в процесі оволодіння нею, тривалий час продовжують залишатися на стадії наочно-образного мислення. Т. В. Розанова досліджувала особливості наочно-образного мислення глухих дітей за допомогою матриць Дж. Равена різної складності. Виявилося, що найбільші відмінності між глухими і чують дітьми у розвитку наочно-образного мислення відзначаються на початку шкільного навчання (I клас). У період від 7 до 10 років у глухих дітей спостерігається більш швидкий темп розвитку наочно-образного мислення, ніж у ті, що слухають. У глухих старшокласників своєрідність у розвитку наочно-образного мислення виявляється лише при вирішенні складних завдань. Неповна усвідомлення принципу частіше зустрічалося у глухих, тому у них виникало більше труднощів при переході від однієї задачі до іншої, подібної за принципом побудови, але відрізняється за наочному висловом. Відзначено залежність успішності рішення задач від використання мовлення - жестової і словесної: чим більше глухі діти користувалися жестами і словами для аналізу умов наочних завдань там, де потрібно було встановлення відносин між різними ознаками, тим успішніше вони їх вирішували.

Повноцінне наочно-образне мислення служить фундаментом для формування словесно-логічного мислення. Розвинуте наочно-образне мислення підводить дітей до порога логіки, дозволяє створювати узагальнені модельні уявлення, на яких будується формування понять. У зв'язку з більш пізніми термінами формування наочно-образного мислення з уповільненим розвитком словесної мови перехід на стадію словесно-логічного мислення у глухих дітей відбувається протягом більш тривалого часу, ніж у нормально чуючих. Це проявляється і в розвитку розумових операцій. Розумові операції - найбільш загальні дії, інтеріоризовані, організовані в системи і оборотні. Зазначені властивості розумових операцій формуються поступово. Згідно з дослідженнями, всі розумові операції у глухих дітей проходять становлення в більш пізні терміни, ніж у ті, що слухають.

59. Вплив порушення слуху на фізичний розвиток дитини.

Глухі діти часто мають свої відмінні особливості фізичного , функціонального і психічного розвитку . ці

особливості обумовлюють специфіку їх фізичного розвитку. Серед глухих дітей зустрічаються частіше порушення постави , сколіоз , сутуловатость , плоска грудна клітка , крилоподібні лопатки , плоскостопість. У цьому ж віці показники фізичного розвитку глухих дітей ( зріст, вага тіла , окружність грудної клітини , життєва ємкість легень , сила м'язів спини , живота і клітини ) також мають відмінності від показників чуючих дітей.

Найбільш помітні у глухих дітей порушення моторики. У техніці виконання циклічних рухів є відхилення : при ходьбі спостерігається шаркающая хода, а біг на напівзігнутих ногах при дуже малій амплітуді рухів рук і незначному нахилі тулуба. Рухи самі по собі позбавлені пластичності , дії не точні . Розвиток такого життєво важливого якості як швидкість руху у глухих дітей також відстає від результатів чуючих , такого ж віку ,

особливо швидкість рухової реакції і одиночного руху. Також є яскраво виражене відставання розвитку рухової пам'яті і зменшення зберегти рівновагу як статично , так і динамічно. Недоліки в рівновазі і діяльності вестибулярного аналізатора призводять до пристосувальним реакціям в статиці і моториці . маються на

увазі дефекти: широка постановка ніг при ходьбі і бігу , посилення плоскостопості , збільшення зігнутості хребта. ступінь збереження вестибулярного апарату у школярів не завжди супроводжується

стійкістю рівноваги. Однак провідним і вирішальним фактором в регуляції почуття рівноваги є ступінь збереження слуху , і м'язово суглобовий почуття і діяльність рухового апарату.

60. Додаткові методи вивчення в сурдопсихології.

До додаткових методів відносять метод аналізу продуктів діяльності, метод тестів, анкетування та ін

61. Роль спеціального навчання у розвитку пізнавальної діяльності дітей з вадами слуху.