- •2.З’ясувати і пояснити особливості процесу виховання
- •3.Охарактерезувати систему педагогічних наук,розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •4.Розкрити сутність особистісного підходу у вихованні,сформувати основні вимоги до організації виховного процесу.
- •5.Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна спів ставити через визначення спільного й відмінного між ними.Встановіть і поясніть це спільне й відмінне.
- •6.Сформувати основні завдання,розкрити зміст та визначити педагогічні умови організації трудового виховання у сучасній школі.
- •8.Що таке конфлікт у вихованні?Охарактерезувати структуру,визначити типи конфліктних ситуацій.Стилі поведінки у конфлікті.
- •9.Вказати і пояснити основні фунції процесу навчання.
- •10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
- •12.З’ясувати трудності і суперечності сімейного виховання.
- •13.Що таке навчання як педагогічний процес?Вкажіть основні структурні елементи процесу навчання.
- •14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
- •15.Охарактерезувати систему дидактичних принципів,намітити шляхи реалізації одного з принципів навчання.
- •16.Визначити основні завдання підготовки школярів до подружнього життя.
- •17.Які способи (форми) організації навчальної діяльності школяра на уроці вам відомі?
- •18.Встановити взаємозв’язок понять «розвиток» , «виховання» , «соціалізація» особистості.
- •19.Охарактеризувати діяльність вчителя та учнів у процесі навчання.Розкрити роль мотивів в учінні школярів.
- •20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •21.З’ясувати сутність педагогічної діагностики : діагностика,діагностування,контроль та оцінка успішності?
- •22.Виділити у понятійному апараті педагогіки головне поняття,дайте його сутнісну характеристику.
- •23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
- •24.Розкрити сутність філософсько – світоглядної підготовки школярів,шакреслити шляхи формування світогляду
- •25.Охарактеризувати поняття «метод», «прийом», «засіб» навчання.Які класифікації навчання вам відомі.
- •26.Визначити й обгрунтувати основні вимоги до організації діяльності у виховному процесі.
- •27.Охарактеризувати методи навчання за джерелами одержання знань.
- •28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.
- •29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.
- •30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів
- •31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень
- •33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі.
- •35.Розкрити структуру процесу засвоєння знань учнями.
- •36.Що таке діяльність особистості? з’ясувати особливості виховної діяльності, охарактеризувати її види.
- •37.Здійснити порівняний аналіз головних вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра,підлітка й старшокласника у навчальній діяльності.
- •38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.
- •Основні обов’язки класного керівника :
- •40.Вказати на основні стилі(стратегії) поведінки в конфлікті.Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.Особливості управління педагогічним конфліктом.
- •42.Які ідеї сучасної ідеології виховання мають бути покладені в основу зміту особистісно зорієнтованих технологій виховання?
- •43.Що таке методологія педагогіки?Охарактерезувати основні філософські напрямки,що виступають у якості різних людинознавчих наук,в тоу числі й педагогіки.
- •44.Розкрити найважливіші закономірності процесу виховання.
- •45.Сформувати і пояснити основні вимоги до сучасного уроку в школі.
- •Визначають ряд вимог до уроку, які необхідно враховувати :
- •46.Дати визначення «метод» , «прийом» , «засіб» виховання.На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?
- •47.Охарактеризувати типологію уроків за дидактичною метою.
- •48.Пояснити з якою метою використовувалися група методів формування свідомості особистості вихованця .Сформувати основні вимоги до їх реалізації.
- •49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
- •50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
- •51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
- •52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
- •55.Відомо, що відносно самостійними видами діяльності педагога є викладання і виховна робота.Охарактеризувати їх.
- •56.Визначити ознаки виховного колективу.Розкрити його основні етапи (стадії) розвитку.
- •57.Охарактеризувати державні нормативні документи,в яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •58.Довести,що виховання – це процес інтеграції загальнолюдських цінностей.
- •59.Відомо,що основна фунція педагога є управлінська(управління педагогічним процесом).З’ясувати яким чином вона реалізується на кожному з етапів даного процесу.
- •60.Визначити місце особистості у системі колективних відносин,назвати ознаки колективу.
10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
Критерії вихованості — це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості(колективу). Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м’які». До «твердих» критеріїв належать важливі статистичні дані, які в комплексі характеризують загальний стан вихованості молоді: кількість правопорушень і тенденції їх зміни; кількість молодих людей, які відбувають покарання за скоєні злочини; кількість розлучень і сімей, які розпалися; темпи поширення пияцтва, наркомани, куріння, проституції серед молоді та багато інших показників. У педагогіці ці критерії використовуються порівняно мало; упродовж десятиліть не прийнято було говорити про проблеми, які виявляються при використанні цих критеріїв. Для характеристики шкільного виховання застосовуються «м’які» критерії, що допомагають педагогам одержати загальне уявлення про хід і результати виховного процесу. І.С. Мар'єнко (1980) як міру оцінки рівня вихованості пропонує вірогідність поведінки у відповідності з прийнятими у суспільстві нормами. І.Д. Бех (1998) пропонує рівень моральної вихованості розуміти як ступінь відповідності рис та якостей, що характеризують моральне обличчя людини у відповідності з моральними вимогами, які пред'являються до даної вікової групи учнів. О.С. Богданова (1995) розглядає рівень моральної вихованості як рівень розвитку моральної свідомості, моральної поведінки та моральних почуттів особистості. Суперечливим моментом у цих підходах є питання про градації шкал вихованості, про виділення критичної точки відліку. Найчастіше виділяють від трьох до п'яти рангових градацій, іноді від двох до шести і більше. Число таких градацій в дослідженнях, в основному, визначається теоретично і підкріплюється даними спостережень, лабораторних експериментів.
Наочним прикладом одновимірної шкали є відома шкала загальної успішності («невстигаючий», «трієчник», «середняк», «хорошист», «відмінник»): невстигаючим вважається той учень, який має підсумкову незадовільну оцінку хоча б з одного навчального предмета, відмінником є той, у кого знання з усіх предметів оцінені на «відмінно» тощо. Той самий спосіб використовується й для оцінки рівня моральної вихованості: педагоги враховують усі відомі їм прояви моральності (аморальності) школяра (як правило, на основі його вчинків) і з врахуванням цих оцінок судять, яку загальну оцінку слід виставити тому або іншому вихованцю. Найбільш популярний спосіб об'єднання часткових оцінок (одержаних за допомогою різних методів) у загальну шкалу полягає у додаванні цих оцінок або обчислювання різних похідних від цієї суми величин.
11.Обгрунтувати основні елементи змісту освіти.Визначити їхні фунції. Зміст освіти на кожному етапі суспільного буття залежить від рівня розвитку науки та економіки, специфіки системи народної освіти певної країни, відведеного на освіту часу, теоретичного і практичного значення окремих галузей науки в загальній системі людських знань, завдань суспільства і держави у галузі політики, економіки і виховання (соціального замовлення для системи народної освіти). Зміст освіти - система наукових знань, практичних умінь і навичок, засвоєння й набуття яких закладає основи для розвитку та формування особистості. На зміст освіти впливають об'єктивні (потреби суспільства у розвитку людини, науки й техніки, що супроводжуються появою нових ідей, теорій і докорінними змінами технологій) та суб'єктивні чинники (політика панівних сил суспільства, методологічні позиції вчених тощо). В історії дидактики відомі різні підходи до визначення змісту освіти, які формували специфіку функціонування різних типів навчальних закладів. Процес модернізації змісту освіти є еволюційним, ґрунтується на врахуванні позитивного досвіду школи й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку. Нові підходи передбачають якісне оновлення змісту освіти відповідно до пріоритетних цілей освіти, сформульованих світовим освітнім співтовариством (Міжнародним бюро освіти). Вони охоплюють цілісний розвиток особистості через забезпечення зростання її розумового, етичного, естетичного, емоційного, фізичного та соціального потенціалу; підготовку учнів до праці, активної ролі в економічному та громадському житті суспільства, успішної діяльності в умовах швидких змін технологій та мультикультурного суспільства; розвиток навичок наукового мислення, критичного осмислення дійсності та навичок вирішення проблемних ситуацій.
До основних компонентів змісту освіти належать: 1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності; 2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички; 3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику); 4) досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.