
- •2.З’ясувати і пояснити особливості процесу виховання
- •3.Охарактерезувати систему педагогічних наук,розкрийте зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •4.Розкрити сутність особистісного підходу у вихованні,сформувати основні вимоги до організації виховного процесу.
- •5.Співвідношення шкільного навчання і наукового пізнання можна спів ставити через визначення спільного й відмінного між ними.Встановіть і поясніть це спільне й відмінне.
- •6.Сформувати основні завдання,розкрити зміст та визначити педагогічні умови організації трудового виховання у сучасній школі.
- •8.Що таке конфлікт у вихованні?Охарактерезувати структуру,визначити типи конфліктних ситуацій.Стилі поведінки у конфлікті.
- •9.Вказати і пояснити основні фунції процесу навчання.
- •10.Визначити критерії оцінки вихованості учнів.Які методи дослідження використовувалися при цьому?
- •12.З’ясувати трудності і суперечності сімейного виховання.
- •13.Що таке навчання як педагогічний процес?Вкажіть основні структурні елементи процесу навчання.
- •14.Охарактерезуйте систему роботи школи з формування естетичної культури школярів.
- •15.Охарактерезувати систему дидактичних принципів,намітити шляхи реалізації одного з принципів навчання.
- •16.Визначити основні завдання підготовки школярів до подружнього життя.
- •17.Які способи (форми) організації навчальної діяльності школяра на уроці вам відомі?
- •18.Встановити взаємозв’язок понять «розвиток» , «виховання» , «соціалізація» особистості.
- •19.Охарактеризувати діяльність вчителя та учнів у процесі навчання.Розкрити роль мотивів в учінні школярів.
- •20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.
- •21.З’ясувати сутність педагогічної діагностики : діагностика,діагностування,контроль та оцінка успішності?
- •22.Виділити у понятійному апараті педагогіки головне поняття,дайте його сутнісну характеристику.
- •23.Охарактеризувати сучасну систему оцінки знань,умінь і навичок учнів.
- •24.Розкрити сутність філософсько – світоглядної підготовки школярів,шакреслити шляхи формування світогляду
- •25.Охарактеризувати поняття «метод», «прийом», «засіб» навчання.Які класифікації навчання вам відомі.
- •26.Визначити й обгрунтувати основні вимоги до організації діяльності у виховному процесі.
- •27.Охарактеризувати методи навчання за джерелами одержання знань.
- •28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.
- •29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.
- •30.Визначити основні завдання й зміст фізичного виховання школярів
- •31.Охарактеризувати сучасні методи науково – педагогічних досліджень
- •33.Пояснити чим обумовлений вибір методів навчання у сучасній школі.
- •35.Розкрити структуру процесу засвоєння знань учнями.
- •36.Що таке діяльність особистості? з’ясувати особливості виховної діяльності, охарактеризувати її види.
- •37.Здійснити порівняний аналіз головних вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра,підлітка й старшокласника у навчальній діяльності.
- •38.Розкрити основні фунції та обов’язки класного керівника.
- •Основні обов’язки класного керівника :
- •40.Вказати на основні стилі(стратегії) поведінки в конфлікті.Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.Особливості управління педагогічним конфліктом.
- •42.Які ідеї сучасної ідеології виховання мають бути покладені в основу зміту особистісно зорієнтованих технологій виховання?
- •43.Що таке методологія педагогіки?Охарактерезувати основні філософські напрямки,що виступають у якості різних людинознавчих наук,в тоу числі й педагогіки.
- •44.Розкрити найважливіші закономірності процесу виховання.
- •45.Сформувати і пояснити основні вимоги до сучасного уроку в школі.
- •Визначають ряд вимог до уроку, які необхідно враховувати :
- •46.Дати визначення «метод» , «прийом» , «засіб» виховання.На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?
- •47.Охарактеризувати типологію уроків за дидактичною метою.
- •48.Пояснити з якою метою використовувалися група методів формування свідомості особистості вихованця .Сформувати основні вимоги до їх реалізації.
- •49.Розкрити структуру комбінованого уроку.
- •50.Охарактеризувати методи стимулювання поведінки й діяльності школярів.
- •51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
- •52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
- •55.Відомо, що відносно самостійними видами діяльності педагога є викладання і виховна робота.Охарактеризувати їх.
- •56.Визначити ознаки виховного колективу.Розкрити його основні етапи (стадії) розвитку.
- •57.Охарактеризувати державні нормативні документи,в яких відображений зміст освіти у сучасній школі.
- •58.Довести,що виховання – це процес інтеграції загальнолюдських цінностей.
- •59.Відомо,що основна фунція педагога є управлінська(управління педагогічним процесом).З’ясувати яким чином вона реалізується на кожному з етапів даного процесу.
- •60.Визначити місце особистості у системі колективних відносин,назвати ознаки колективу.
51.Чим характеризується структура уроку засвоєнням нових знань.
Важливим завданням такого уроку є свідоме оволодіння учнями системою наукових понять, законів чи іншими формами знань, способами виконання дій. Основними критеріями засвоєння знань є сформованість світогляду, уміння формулювати різні визначення, пояснювати їх, наводити приклади, переказувати матеріал своїми словами, застосовувати знання на практиці (за зразком чи у змінених умовах). Цей урок має таку структуру : 1) організація класу; 2)перевірка домашнього завдання; 3)актуалізація та корекція опорних знань;4) ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку; 5)мотивація учіння; 6)сприймання та усвідомлення школярами навчального матеріалу; 7)осмислення взаємозв'язків між його елементами; 8)узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків уроку; 9)повідомлення та пояснення домашнього завдання.
52.Пояснити думку про те,що виховання є спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес.
Виховання - цілеспрямований та організований процес формування особистості.
У педагогіці поняття "виховання" використовують у широкому соціальному, в широкому педагогічному, у вузькому педагогічному, в гранично вузькому педагогічному значеннях. Виховання в широкому соціальному значенні означає формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу. Стверджуючи "виховує життя", мають на увазі виховання в широкому значенні цього слова. Оскільки дійсність нерідко буває суперечливою і конфліктною, то особистість може не лише формуватися під впливом середовища, а й деформуватися під впливом антисоціальних явищ, або, навпаки, загартовуватись у боротьбі з труднощами, виховувати в собі несприйнятливість до них. Виховання в широкому педагогічному значенні охоплює формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка ґрунтується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді. Виховання у вузькому педагогічному значенні є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога, спрямованою на досягнення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, виховання здорової громадської думки). Виховання в гранично вузькому педагогічному значенні реалізується як спеціально організований процес щодо формування певних якостей особистості, процес управління її розвитком через взаємодію виховат Справжнє виховання за своєю сутністю є глибоко національним. "Національне виховання, - писала український педагог Софія Русова (1856-1940), - забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів..."еля і вихованця. Національне виховання - виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.
53.На які типи поділяються навчальні предмети відповідно провідного компоненту? По провідному компоненту навчальні предмети діляться на три типи: 1)З провідним компонентом «наукові знання» або основи наук (, хімія, біологія, географія, історія і ін.); 2)То ж з провідним компонентом «способи діяльності» (іноземні мови, креслення, фізкультура, трудове учення); 3)З провідним компонентом «художня освіта і естетичне виховання» (образотворче мистецтво, музика). Ця типологія перед іншими має ту перевагу , що дозволяє диференціювати методичне забезпечення навчального процесу з кожного предмета. Так , не всі гуманітарні предмети (наприклад , історія та література ) мають загальну методику. Те ж можна сказати і про предмети природничого циклу . Специфіка навчального предмета простежується і на всіх ланках навчального процесу . Як вже говорилося , в процесі навчання викладач має справу і з третім рівнем представлення про зміст освіти . Це матеріал підручників та навчальних посібників , що відображає змістовний і процесуальний аспекти : нова інформація , а потім - питання , вправи , завдання і приклади , завдання і вказівки школяреві з навчальної роботи. Зміст , навчального матеріалу нерозривно пов'язане з навчальним процесом . Без навчального процесу зміст освіти розкрити неможливо. Отже , навчальний предмет включає в себе частину змісту соціального досвіду відповідно до видів діяльності: інтелектуальні та практичні вміння та навички , що відповідають цим видам. Він конкретизується для кожного типу навчального закладу та з урахуванням завдань кожного ступеня навчання . Природно , перелік навчальних предметів для кожного року навчання упорядковується . Розглянемо цю сторону питання.
54.Охарактеризувати методи організації діяльності й формування досвіду суспільної поведінки школярів. До групи методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки належать методи тренування, привчання, педагогічної вимоги, ситуацій вічьного вибору, ігровий метод. Усі вони базуються на практичній діяльності вихованців. Управляти цією діяльністю педагоги можуть завдяки поділу її на складові частини - конкретні дії і вчинки, а інколи на ще менші частини - операції. Виховний процес полягає в тому, що педагог здійснює перехід від управління операціями до управління діями, а потім - до управління діяльністю вихованців (В.О. Сластьонін).Організація різнопланової діяльності школярів обов'язково залучає учня до багатогранних відносин, які виникають на основі спілкування у процесі діяльності. Різні позиції учня у системі внутрішньо-колективних відносин приводять його до певних рішень, вчинків, на основі чого формуються складніші акти поведінки, риси особистості. Тренування - метод формування необхідних якостей особистості шляхом багаторазового повторення дій і вчинків учнів.
Метод тренування як специфічний спосіб виховання одержав визнання у вітчизняній педагогіці не одразу.Поняття "тренування" асоціювалося тоді з примусом. Суттєво змінилося становище у 30-х роках, коли широкого визнання у педагогіці набули творчі досягнення A.C. Макаренка, зокрема його виступи з теоретичних і методичних питань виховання. У сучасній школі тренування як загальний метод виховання використовується для вирішення найрізноманітніших завдань громадянського, морального, естетичного, трудового, фізичного розвитку учнів: формування патріотизму, громадянськості, відповідальності, працелюбності, милосердя, культури поведінки, фізичного загартування, санітарно-гігієнічної культури, розвитку художніх здібностей та ін.Метод тренування має велику різноманітність засобів його реалізації. У ролі таких засобів виступають різні форми навчальної роботи, різноманітні позакласні виховні справи, позашкільні форми виховання, спілкування, тобто будь-яка практична діяльність учнів, якщо вона відповідним чином організована. Привчання - метод, який забезпечує інтенсивне формування необхідної якості. На жорсткому привчанні базуються всі казармові системи виховання, наприклад, армійська, де цей метод поєднується з покаранням.Гуманістична педагогіка виступає проти жорсткого привчання, яке нагадує дресирування і суперечить правам людини. Вона допускає використання методу лише за умови, коли властиве йому насильство спрямовується на благо дитини; коли метод використовується в комплексі з іншими методами і передусім ігровими. Педагогічна вимога - метод впливу, за допомогою якого педагог викликає і стимулює чи припиняє і гальмує дії вихованців, виявлення у них тих чи інших якостей.Залежно від форми пред'явлення вимоги бувають прямі й опосередковані. Для прямої вимоги характерні імперативність, визначеність, конкретність, точність, однозначність. Ці вимоги висуваються рішучим тоном, причому можлива ціла гамма відтінків, які виражаються інтонацією, силою голосу, мімікою.Для становлення досвіду суспільної поведінки вихованця надзвичайно важливо, щоб він міг діяти не тільки відповідно до вимоги педагога, в рамках його конкретного доручення, де все визначено, а й самостійно. Щоб він міг прийняти самостійне рішення, мобілізуючи свої знання, почуття, волю, звички, ціннісні орієнтації. Ситуація вільного вибору - метод виховання, що моделює момент реального життя, в якому виявляється і підлягає випробуванню на стійкість система вже сформованих позитивних дій, вчинків, ставлень.На кожному кроці перед дитиною, підлітком, юнаком - камінь, якого можна обійти і можна прибрати з дороги, вивільнивши її для інших людей і розчистивши доріжку до власної совісті. Мистецтво і майстерність виховання полягає в тому, щоб жоден камінець не залишився обійденим. В. О. Сухомлинський Однак вихователь не завжди може чекати такого природного збігу обставин. Йому доводиться самому створювати зовнішню обстановку, яка викликає в учня необхідний психічний стан, уявлення, почуття, мотиви, вчинки. Ситуації вільного вибору спонукають вихованця пригадати свій досвід поведінки в аналогічних ситуаціях, проаналізувати його наслідки і одночасно прогнозувати наслідки вибору, який необхідно здійснити. Прийняття остаточного рішення викликає сильне емоційне переживання, оскільки він бере на себе відповідальність за вибір. У зв'язку з цим ситуації вільного вибору можуть довго і стабільно визначати спрямованість поведінки й діяльності вихованця. Ігровий метод включає ігрові моделі діяльності, в яких вихованці проявляють високу активність мислення і поведінки, вступають у взаємодію між собою, набувають звичок поведінки за відносно короткий термін. Ігровий метод сприяє організації життя і діяльності вихованців шляхом включення їх в умовні захоплюючі події, ситуації, виконання ролей. Гра може бути використана у будь-якому виді діяльності вихованців: трудовій, соціально-комунікативній, громадсько-корисній, фізично-оздоровчій, художньо-естетичній, туристсько-краєзнавчій, еколого-натуралістичній тощо.