28.З’ясувати зміст і роль громадського виховання у системі формування базової культури особистості.

Мета і зміст громадянського виховання школярів. Виховання громадянина - одна з наріжних завдань освітньої установи. Вирішуючи проблему громадянського виховання учнів, школа насамперед зосереджує свої зусилля на формуванні у школяра ціннісного ставлення до явищ суспільного життя.  Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративної якості особистості, що містить в собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до миру, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійне прояв патріотичних почуттів та культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства - особливостями державного устрою, рівнем правової, політичної, моральної культури суспільства.  Розробка питань громадянського виховання в педагогіці має свою історію. У західноєвропейській античної та класичної педагогіці воно пов'язане з іменамиПлатона, Арістотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання перш за все з формуванням поваги до держави, дотримання закону, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження . Найбільш повно теоріягромадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Г. Кершенштейнером, які відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянськості.  У російській педагогіці цілі і завдання громадянського виховання знайшли відображення в працях А. Н. Радищева, В. Г. Бєлінського, М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова, О. І. Герцена і ін Ідея народності у вихованні, сформульована К. Д. Ушинського, грунтувалася на врахуванні особливостей російського менталітету, розвитку національної самосвідомості, виховання громадянина.  Радянська педагогіка розглядала питання громадянського виховання в аспекті суспільної спрямованості особистості, набуття досвіду колективної діяльності. У відомій книзі. О. Сухомлинського «Виховання громадянина» певною, мірою узагальнено та систематизовано теоретичний і практичний досвід діяльності радянської школи з громадянського виховання.  Особливе місце в цій роботі приділялась формуванню громадян-позиції дитини, впливу школи, сім'ї, дитячих громадських організацій на виховання громадянськості.  Зміст громадянського виховання у школі та сім'ї склад-• робота вчителів, вихователів та батьків з патріотичного виховання, з формування культури міжнаціонального спілкування, правової культури, виховання в дусі миру та ненасильства. У громадянському становленні особистості важливе місце займає участь дітей, підлітків і юнацтва в діяльності дитячих громадських об'єднань і організацій. 

29.Охарактерезувати класифікацію методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів.

Репродуктивні — такі методи, коли оволодіння навчальним матеріалом ґрунтується переважно на відтворюючій функції пам'яті. Тому ці методи використовуються більше при закріпленні, повторенні, узагальненні, систематизації, конкретизації раніше вивченого матеріалу. Репродуктивні методи підвищують міцність знань, так як забезпечують систематичне відтворення навчального матеріалу. Пояснювально-ілюстративний метод використовується для вивчення нового матеріалу (пояснення, розповідь, бесіда, опис). Структура пояснювально-ілюстративних методів складається з двох основних частин: теоретичної і ілюстративної. Перша частина - система теоретичних знань, виклад матеріалу. Друга частина являє собою систему фактів, опису, роз'яснень, як словесних так і з допомогою наочних посібників. Без ілюстративної частини навчання іде на високому рівні труднощів, вимагає високої напруги розумових сил, доброї попередньої підготовки. Якщо переважає ілюстративна частина, то учні, запам'ятовуючи факти, можуть неглибоко засвоїти теорію, що знижує можливість розумового розвитку. Необхідно, щоб було правильне співвідношення обох частин. Метод проблемного викладу матеріалу Користуючись цим методом, вчитель повідомляє нові для учнів знання, розкриваючи систему готових рішень будь-якої проблеми. Показує історію пошуків розв'язання даної проблеми, розкриває історичну логіку наукового відкриття, зіставляє наукові гіпотези і різні точки зору, висловлює здогадки, будує мислено експеримент, доводячи правильність одних і обмеженість інших точок зору, підтверджує певні висновки реальним експериментом. Частково-пошуковий метод Цей метод вимагає від учнів прояву більш високого рівня, пізнавальної самостійності і активності. Це досягається тим, що на окремих етапах навчального процесу учні залучаються до пошукової діяльності. Суттєвим тут є той момент, що завдання евристичного характеру учні виконують не від початку до кінця, а лише частково на окремих етапах. Дослідницький метод Цей метод має своїм головним завданням підготовку учнів до виконання навчальних завдань на найвищому рівні складності, пізнавальної самостійності і активності. Установка вчителя: учень повинен самостійно розв'язати проблему вцілому, а не на окремих етапах пошуку. Вчитель керує роботою учнів, ставить пізнавально-практичні завдання, організовує самостійну пошукову діяльність учнів. Учень самостійно визначає проблему, висловлює передбачення, гіпотези, будує інтуїтивні здогадки, обмірковує план і способи їх перевірки, фантазує, вносить у роботу щось своє, власне, організовує спеціальні спостереження і досліди, самостійно розв'язує нові пізнавальні завдання або використовує нові способи для розв'язання уже відомих задач.