- •2.Порівняння наук. Пізнання і виховання
- •3. Умови процесу виховання ґрунтується на таких принципах:
- •5.Предмет і категорії дидатики
- •7.Методи наук-пед досліджень в суч. Пед.
- •10.Закономірності р-тку особистості
- •11.Складові структ. Елементи процесу засвоєння
- •12.Факульт. Заняття та екскурсії
- •14. Способи організації навч. Діяльності на уроці
- •15.Звязок вих. І життя
- •17.Пед діагностика та діагностування
- •18.Роль діяльності учня, види
- •1. Репродуктивна та продуктивна діяльність співвідносяться як два елементи єдиного цілого: репродукція виступає як підготовча фаза, а творча діяльність – як основна;
- •2. Ці типи діяльності співвідносяться в кожній ланці: у першій ланці метою виступає репродукція, а як елемент творчість, у другій ланці – навпаки;
- •3. Обидва типи співвідносяться діалектично-динамічно. Переходячи один у другий.
- •19.Попередженння неуспішності
- •20 Певні умови у вихованні. Які?
- •24. Держ.-норм.Документи про освіту в школі
- •25. З якою метою викор. Методи форм. Сусп. Свідомості
- •26 Риси вчителя
- •28. Педагог.Майстерність учителя
- •29.Модель відносин особистості та колективу
- •30. Ефективність покаранняі і заохочення
- •31.Авторитет вчителя, тактовність
- •32.Методи стимулу і заохочення
- •33.Компоненти змісту освіти
- •34. Ознаки колективу
- •35.Специфіка пед.Діяльності
- •38.Вимоги принципу науковості навчання
- •39.Специфіка сімейного виховання
- •40.Принцип гуманізації суспільства Гуманізація виховання
- •45.Функції сімї проблеми
- •46.Повний аналіз уроку
- •48. Особистість в гуманістичній концепції виховання
- •49 Умови р-тку колективу
- •50.Словесні методи навчання
- •52. Зміст і мета громад. Вих
- •53. Наочні методи виховання
- •5Моральні основи виховання
- •55.Мета практичн. Засобів
- •57.Класифік. Засогбів наочності
- •58. Умови вибору методу навчання
- •59.Законосірності вих. Процесу
- •64. Трудове виховання учнів
- •71.Організац. Ф-ми навчання
- •72. Формування естет. Смаку
- •73.Пед. Конфлікти
- •75. Фіз. Виховання
- •76.Типи навч. Кол-вів
- •77.Суч. Типолог. Уроку
- •1. Урок засвоєння нових знань
- •79. Гуманістичне вих.
- •88. Роль пед. Спілкування
- •89. Зв'язок вих.Із навчанням
- •93. Суч. Дидакт. Процеси
71.Організац. Ф-ми навчання
Форма організації навчання -зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
До загальних форм організації навчання належать урочна і позаурочна, у кожній з яких використовують фронтальну, групову та індивідуальну форми організації навчальної роботи. Критерієм такого поділу є не кількість учнів, а характер зв'язків між ними в процесі пізнавальної діяльності.
Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів передбачає спільну діяльність класу для реалізації навчальних завдань. Учні під керівництвом учителя одночасно виконують спільну для всіх роботу, обговорюють, порівнюють та оцінюють її результати. Це сприяє формуванню довірливих стосунків між педагогом та школярами, стійких пізнавальних інтересів. Фронтальна форма може бути реалізована в процесі проблемного чи пояснювально-ілюстративного викладу матеріалу, виконання репродуктивних чи творчих завдань. При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, а не націлюватись на абстрактного ідеального учня, запобігати нівелюванню пізнавальних можливостей і рівня сформованості знань, умінь та навичок школярів.
Групова форма організації навчальної діяльності учнів передбачає поділ їх на групи для розв'язання однакових чи різних завдань. Під час поділу на групи слід брати до уваги індивідуальні особливості кожного школяра, його навчальні можливості для виконання завдання. Кількість учнів у групах має становити 3-6 осіб. Результати спільної роботи в групах за вмілого керівництва вчителя, стимулювання пізнавальної діяльності дітей завжди значно вищі порівняно з виконанням цього завдання кожним учнем самостійно. Робота в групі формує колективну відповідальність та індивідуальну допомогу кожному як з боку вчителя, так і з боку однокласників. Групова форма роботи найбільш доцільна під час проведення практичних і лабораторних робіт з природничих дисциплін, формування навичок усного мовлення на уроках рідної та іноземної мов, уроків трудового навчання для розв'язання конструктивно-технічних завдань. Проте під час організовування групової роботи можуть виникнути певні труднощі: сильні учні іноді гальмують ініціативу і самостійність слабших; окремі групи не можуть ефективно працювати без ретельної і постійної допомоги з боку вчителя; робота в групах під час уроку іноді порушує ритм та чітку організацію заняття.
72. Формування естет. Смаку
Зміст естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Групи продовженого дня відіграють важливу роль у здійсненні загальної середньої освіти, сприяють розумовому, моральному, естетичному, фізичному, духовному розвитку особистості.
Естетичне виховання. Загальна культура молодої людини – це той фундамент, на якому будується Насолода життям, відчуття радості буття – неодмінний елемент самоутвердження людини у світі, її щастя. Розвиток естетичної сфери свідомості впливає на інші почуття і погляди людини, підвищує емоційну чутливість до всіх явищ життя. Й молодший шкільний вік – відповідальна пора формування естетичних цінностей особистості. Саме в цей період закладаються переконання, принципи поведінки, якими керується людина у спілкуванні з іншими. Складним і відповідальним завданням вихователів є таке виховання учнів, де головним принципом життя людини стають її моральні переконання.
Основою, на які здійснюється естетичне виховання, є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань. Оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.
духовно-моральне життя людини. “Прекрасне – могутнє джерело моральної