- •2.Порівняння наук. Пізнання і виховання
- •3. Умови процесу виховання ґрунтується на таких принципах:
- •5.Предмет і категорії дидатики
- •7.Методи наук-пед досліджень в суч. Пед.
- •10.Закономірності р-тку особистості
- •11.Складові структ. Елементи процесу засвоєння
- •12.Факульт. Заняття та екскурсії
- •14. Способи організації навч. Діяльності на уроці
- •15.Звязок вих. І життя
- •17.Пед діагностика та діагностування
- •18.Роль діяльності учня, види
- •1. Репродуктивна та продуктивна діяльність співвідносяться як два елементи єдиного цілого: репродукція виступає як підготовча фаза, а творча діяльність – як основна;
- •2. Ці типи діяльності співвідносяться в кожній ланці: у першій ланці метою виступає репродукція, а як елемент творчість, у другій ланці – навпаки;
- •3. Обидва типи співвідносяться діалектично-динамічно. Переходячи один у другий.
- •19.Попередженння неуспішності
- •20 Певні умови у вихованні. Які?
- •24. Держ.-норм.Документи про освіту в школі
- •25. З якою метою викор. Методи форм. Сусп. Свідомості
- •26 Риси вчителя
- •28. Педагог.Майстерність учителя
- •29.Модель відносин особистості та колективу
- •30. Ефективність покаранняі і заохочення
- •31.Авторитет вчителя, тактовність
- •32.Методи стимулу і заохочення
- •33.Компоненти змісту освіти
- •34. Ознаки колективу
- •35.Специфіка пед.Діяльності
- •38.Вимоги принципу науковості навчання
- •39.Специфіка сімейного виховання
- •40.Принцип гуманізації суспільства Гуманізація виховання
- •45.Функції сімї проблеми
- •46.Повний аналіз уроку
- •48. Особистість в гуманістичній концепції виховання
- •49 Умови р-тку колективу
- •50.Словесні методи навчання
- •52. Зміст і мета громад. Вих
- •53. Наочні методи виховання
- •5Моральні основи виховання
- •55.Мета практичн. Засобів
- •57.Класифік. Засогбів наочності
- •58. Умови вибору методу навчання
- •59.Законосірності вих. Процесу
- •64. Трудове виховання учнів
- •71.Організац. Ф-ми навчання
- •72. Формування естет. Смаку
- •73.Пед. Конфлікти
- •75. Фіз. Виховання
- •76.Типи навч. Кол-вів
- •77.Суч. Типолог. Уроку
- •1. Урок засвоєння нових знань
- •79. Гуманістичне вих.
- •88. Роль пед. Спілкування
- •89. Зв'язок вих.Із навчанням
- •93. Суч. Дидакт. Процеси
5.Предмет і категорії дидатики
Таким чином, на сучасному етапі дидактикурозуміють якнауку про викладання і навчання, про закономірності, що діють у сфері предмета Ті дослідження, про залежності, що обумовлюють хід і результати процесу навчання;на цій основі вона встановлює відповідні закономірності, визначає методи, організаційні форми й засоби навчання учнів. Іншими словами —дидактика–це наука про навчання і освіту, їх мету і завдання, зміст, методи, форми, засоби, організацію, досягнуті результати. Предметом дидактикиє процеси освіти і навчання, які нерозривно пов'язані з вихованням і є його органічною складовою.Суспільство постійно турбується про те, щоб накопичений попередніми поколіннями досвід, знання, уміння, навички, якими воно володіло на досягнутому ступені розвитку, найбільш надійними і плідними шляхами і засобами засвоювались молодими підростаючими поколіннями. Цій меті і слугує освіта й навчання як планомірно здійснювані процеси озброєння людей знаннями, уміннями і навичками, що відображають накопичений і узагальнений досвід людства.
Викладання– впорядкована діяльність педагога, спрямована на реалізацію мети навчання (освітні завдання), забезпечення інформованості, виховання, усвідомлення і практичного використання знань.Учіння (навчання)– процес, в якому на основі пізнання, вправ і набуття досвіду виникають нові форми поведінки і діяльності, змінюються раніше набуті.Навчання– впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення визначеної мети.Освіта– система набутих у процесі навчання знань, умінь, навичок, способів мислення.Знання– сукупність ідей людини, в яких виражається теоретичне оволодіння певним предметом.Уміння– оволодіння способами (прийомами, діями) використовувати засвоєні знання на практиці.Навички– уміння, доведені до автоматизму, високого ступеня досконалості.Мета(навчальна, освітня) – те, до чого прагне навчання; майбутнє, на яке спрямовані всі зусилля.Зміст(навчання, освіти) – система наукових знань, практичних умінь і навичок, способів діяльності і мислення, якими учням необхідно оволодіти в процесі навчання.Організація– впорядкування дидактичного процесу за певними критеріями, надання йому необхідної форми з метою найкращої реалізації визначених завдань.Форма– спосіб існування навчального процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту. Форма, в першу чергу, пов'язана з кількістю учнів, місцем і часом навчання, порядком його здійснення і ін.Метод– шлях досягнення мети і завдань навчання.Засіб– предметна підтримка навчального процесу. Засобами є голос (мова) вчителя, його майстерність в широкому розумінні, підручники, шкільне обладнання і т.д.Результат(продукти навчання) – це кінцеві наслідки навчального процесу, ступінь реалізації визначеної мети
6.Вимоги до оцінювання учнів= 9.Критерії оцінки учнів
Для ефективного контролю успішності учнів не досить лише виявити, що вони знають і вміють. Потрібно також правильно оцінити їхні знання і вміння. Оцінка складається з двох компонентів - числового балу, який фіксує результат перевірки знань, умінь та навичок школярів, і оцінного судження, що характеризує якість роботи учнів, їх ставлення до навчання, старанність. Обґрунтовуючи бал. вчитель аналізує виявлені знання за формою, змістом, обсягом. з погляду правильності та виразності мовлення. Важливе значення мають вказівки про прогалини та помилки в знаннях учнів і рекомендації щодо їх виправлення.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді: правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;
• якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням тощо;
• розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, перевіряти їх);
• самостійність оцінних суджень.
На основі цих показників виділяються чотири рівні навчальних досягнень, кожному з яких відповідає своя шкала оцінок у балах (див. табл. 2).
Початковий рівень: відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Середній рівень: учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Достатній рівень: учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.
Високий рівень: знання є глибокими, міцними, узагальненими, системними, Учень уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, може самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
