• Конфліктні ситуації, визначення та класифікація конфліктів.

Різноманітність класифікацій конфліктів різних авторів визначається критеріями, які вони вибирають. Найбільш традиційним способом розподілу конфліктів на види можна вважати виділення предмета конфлікту. Наявність різноманітних причин конфліктів в суспільному житті пояснює таку кількість класифікацій. Перспективною можна вважати методику російського соціолога А. Здравомислова, який класифікує конфлікти виходячи з того, хто є конфліктуючими сторонами: міжіндивідуальні конфлікти, міжгрупові конфлікти, які він поділяє на: а) групи інтересів; б) етнонаціонального характеру; в) групи соціального формування, конфлікти між асоціаціями, партіями, внутрішньо- і міжінституціональні конфлікти, конфлікти між секторами суспільного поділу праці, конфлікти між державними закладами, конфлікти між культурами і типами культур.

Діючими методами можна вважати і такі класифікації, як: класифікація щодо способу його вирішення - насильницький та ненасильницький; щодо природи виникнення - політичні, соціальні, економічні; щодо рівня його прояву - відкритий та закритий; щодо напрямку діяльності - горизонтальний та вертикальний; залежно від можливих функцій конфлікту - функціональний та дисфункціональний; залежно від потреб, через які він виник, - інтереси, погляди.

Більш серйозного дослідження потребує така класифікація конфлікту, де за критерій береться кількість задіяних в конфлікті. Виходячи з цього критерію можна виділити такі види конфлікту:

♦ внутрішньоособисті конфлікти;

♦ міжособисті конфлікти;

♦ міжгрупові конфлікти, які також можна поділити на внутрішньогрупові конфлікти та конфлікти між особистістю і групою. Отже, розглянемо детальніше викладений вище спосіб класифікації видів конфлікту.

• Типи соціально-психологічних конфліктів на виробництві.

«Конфлікт», як і ще поняття, має низку варіантів трактування. Так було в широкому розумінніцього терміну конфлікт – зіткнення сторін, думок, сил. Проте, на думкуЗамедлиной Є. А., за такого підході вважатимуться, що конфлікти можливі й в неживої природі. «Поняття «конфлікт» і «протиріччя» фактично стають порівняними пообъему»[1].

Виходячи з цього, виникла потреба виділити більш вузьке визначення конфлікту, уживане лише у живих істот, зокрема і до людини. Мельникова М. А. визначає конфлікт як «відкрите зіткнення протилежні позиції, інтересів, поглядів, думок суб'єктіввзаимодействия»[2]. У цьому суб'єктом конфліктної взаємодії можуть виступати окремій людині, люди чи групи людей.

ЗвідсиЗамедлина пропонує звузити широке розуміння конфлікту, й вважати, що конфлікти можуть бути лише за соціальному взаємодії. Сутність конфлікту ж таки полягає й не так у виникненні протиріччя, зіткненні інтересів, як у способі дозволу що виникла протиріччя, в протидії суб'єктів соціального взаємодії цілому.

З усього вище сказаного, повним визначенням цього поняття вважатимуться: «конфлікт – це найгостріше спосіб розв'язання значимих протиріч, що виникають у процесі сприяння, що полягає в протидії суб'єктів конфлікту, й зазвичай що супроводжується негативнимиемоциями»[3].

Конфлікти виявляється у спілкуванні, поведінці, діяльності. Це правда звані сфери протидії суб'єктів конфлікту. Тому очевидно, що конфлікти вивчає як соціальна психологія, але такі науки як військові науки, історія, педагогіка, політологія, правознавство, психологія,социобиология, соціологія, філософія, економіка тощо. буд.

Усього виділяють три типу конфліктів:

1.внутриличностние;

2. соціальні – міжособистісні конфлікти, конфлікти між малими, середніми великими соціальними групами, міжнародні конфлікти між окремими державами та його коаліціями;

3.зооконфликти.

Проте, з мети моєї роботи, я розглядатиму лише його соціальні конфлікти, а конкретно міжособистісні.

Природа соціального конфлікту.

Причинами соціального конфлікту вважаються: 1) матеріальні ресурси; 2) найважливіші життєві установки; 3) владні повноваження; 4)статусно-ролевие розбіжності у соціальній структурі; 5) особистісні (>емоционально-психологические) розбіжності й т. буд.

Конфлікт одна із видів соціального взаємодії, суб'єктами учасники якого виступають окремі індивіди, великі та малі соціальні групи та молодіжні організації.

>Конфликтное взаємодія – це протиборство сторін, т. е. дії, спрямовані друг проти друга.

У основі соціального конфлікту лежать лише ті протиріччя, причиною яких є несумісні інтереси, потреби й національні цінності; такі протиріччя трансформуються відкрито боротьбу сторін, на реальну протиборство.

Існує насильницька і ненасильницька форми зіткнення в конфлікті.

Соціальний конфлікт включає у собі активність індивіда чи груп, блокуючих функціонування супротивника або завдають шкоди іншим чи групам.

У проблематики конфліктів використовуються такі терміни: «суперечки», «дебати», «торги», «суперництво і контрольовані бою», «непряме і пряме насильство».