17. Створення Генерального Секретаріату, його склад і функції. Комітет Української Центральної Ради. (Мала Рада).

Одним із основних державотворчих заходів стало формування 29 червня 1917 р. Генерального Секретаріату –перший в історії ХХ ст.. український уряд, який очолив В, Винниченко. До складу увійшли також Христюк, Барановський ,Єфремов , Петлюра, Мартос, Садовський, Стасюк. Стешенко. Крім Барановського всі члени уряду були представниками партії соціалістичної орієнтації. Головними функціями Генерального секретаріату формування апарату центральної влади, який складався з добровольців - представників молоді, сформовано Президію, постійні комісії; пошук джерел фінансування; організація податкової системи; законотворча діяльність Центральної Ради; ухвалення рішення щодо створення губернських, повітових і міських українських рад, до складу яких мали увійшли представники повітових комітетів, парті , політичних, культурних і економічних організацій; запровадження прогресивно-прибуткове опадкування у розмірі 25% одноденного заробітку; оподадкуваня підлягало все населення України та «українці. Що жили за її межами». З метою поповнення бюджету організовувались різноманітні акції( дні національного фонду, благодійна вистава); УЦР отримувала пожертви з-за кордону _{На засіданні Центральної Ради докладно обговорювалося також питання про необхідність порозуміння з національними меншинами і доповнення складу Ради їх представниками. На початку липня було створено Малу Раду . Вона мала діяти між сесіями Центральної Ради. До новообраного склад у президії ввійшли М.Грушевський—голова, М.Шраг, С.Веселовський, А.Ніковський, Ф.Крижанівський— заступники та секретарі — А.Постоловський, Я.Левченко, Л.Чи каленко, М.Чечельта Є.Онацький. До Малої Ради входили вісім делегатів від УПСР,вісім від УСДРП, три від УПСФ і по одному від українських трудовиків,народних соціалістів та безпартійних,а також по три делегати Рад—селян ських, військових та робітничих депутатів. Представники неукраїн сяких організацій(18чол.) вперше взяли участь у засіданні Малої Ради 25липня1917р.Досягнутий компроміс між Тимчасовим урядом і Українською Центральною Радою і як результат появи Другого універсалу неоднозначно оцінили діячі самої Ради. М.Грушевський розглядав його як «великий акт ,котрим закладаються вже не якісь приготовчі підстави,а сама) автономія України». Дещо по-іншому підходили до оцінки Універсалу( Д.Дорошенко та його однодумці. Вони наголошували на тому,що Другий універсал порівняно з Першим був суттєвим кроком назад .Д.Дорошенко вважав, що « це був момент тріумфу для політики М.Грушевського і Центральна Рада зробила свойому провіднику цілком заслужену овацію». Після створення Генерального Секретаріату Комітет УЦР 6 липня 1917 було перейменовано у Малу Раду. Мала Рада мала здійснювати підготовчі та, до певної міри, законодавчі функції між сесіями УЦР. На засіданнях Малої Ради обговорювалися і готувалися проекти рішень всіх найважливіших поточних політичних, економічних і військових питань, які пізніше затверджувалися на сесії УЦР. Щомісяця скликала сесії Центральної Ради, в разі потреби — надзвичайні. В липні 1917 Мала Рада складалася з 40 представників від політичних фракцій УЦР, Президії Центральної Ради і Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів та 18 членів від національних меншин.}

18. Переговори представників Центральної Ради і Тимчасового уряду. ІІ Універсал УЦР.

Після проголошення Першого універсалу Центральна Рада приступила до створення першого уряду автономії України під назвою Генерального секретаріату , головою якого став В.Винниченко. Уряд складався з голови і сімох генеральних секретарів X.Барановського (фінанси) ,С Єфремова (міжнародні справи), С.Петлюри (військові справи), Б.Мортоса (земельні справи), В Садовського(судові справи), І.Стешенка (освіта), М.Стасюка (продовольчі справи) Генеральним писарем було обрано П.Христюка. І хоча в українському Політичному житті домінували есери,у складі першого уряд у Центральної Ради переважали соціал-демократи За професійною належністю членами першого українського уряд у були кооператори, письменники, вчені, журналісти і партійні лідери Як бачимо, жодного професійного адміністратора серед них не було Проголошення універсалу занепокоїло Тимчасовий уряд, і 28червня 1917р до Києва для офіційних переговорів приїхали міністри Тимчасового уряду О Керенський, М Терещенко, ІЦерителі В зв'язку з тим, що міністри відмовилися зустрічатися із широким складом Центральної Ради, останньою було делеговано для переговорів з ними М Грушевського,В Винниченка та С Петлюру Під час Переговорів міністри заявили ,що вони зрозумінням ставляться до Боротьби українського народу за свої права,однак запровадження автономії України потребує узгодження з Установчими зборами Росії

Після дводенних переговорів було досягнуто компромісу Він полягав у тому, що Тимчасовий уряд Росії визнавав Українську Центральну Раду як легальне представництво українського народу з умовою, щодо складу ввійдуть представники національних меншин. За Центральною Радою визнавалося право виробити національно-політичний статус України і підготувати проект усіх законів,які будуть затверджені Установчими зборами Росії Російські представники погодилися на затвердження Генерального Секретаріату як свого Адміністративного органу на території України Всі закони і розпорядження загального характеру мали проводитися через Генеральний Секретаріат На засіданні Тимчасового уряд у 2 липня міністри ІЦерителі та М Терещенко звітували про результати переговорів у Києві Інформація міністрів викликала незадоволення більшості членів уряд у За прийняття запропонованого делегацією рішення проголосували 10 чол ,проти—5Це спричинило кризу в Тимчасовому уряді, і міністри-кадети О Мануйлов, Л Шингарьов та Д Шаховський вийшли з його складу Члени Центральної Ради 3липня отримали Постанову Тимчасового уряду про затвердження Генерального Секретаріату Після її оголошення згідно з попередньою домовленістю було ухвалено Другий універсал. Цей документ по суті не мав розбіжностей з положеннями Постанови Разом з тим він виразніше окреслював політичну роль І правову позицію Центральної Ради та її представницького органу В Універсалі, на відміну від постанови,було визначено завдання І наміри Центральної Ради «Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна Рада,в згоді з національними меншостями України, підготовлятиме проект законів про автономний устрій України для внесення їх на затвердження Установчих зборів» II Універсал був неоднозначно сприйнятий українцями. Чимало з них розцінили його як зраду, назвавши «другим Переяславом». Гострій, почасти справедливій, критиці піддав його лідер українських націоналістів Микола Міхновський. Більше користі з українсько-російського договору (а саме таким були II Універсал у поєднанні з Декларацією ТУ) отримали росіяни. Визнаючи право українців на автономію, Тимчасовий уряд не давав їм нічого зверх того, що вони вже і без його благословення здобули. Більше того, УЦР навіть відмовилася від певної свободи дій. Так, зокрема, вона запевнила, що налаштована рішуче «проти замірів самовільного здійснення автономії України» до скликання Установчих зборів. До того ж, УЦР добровільно віддавала Тимчасовому урядові право затвердження членів українського Генерального секретаріату, яке раніше належало їй. Отже, у політичному розумінні це був крок назад у розвитку української революції.

Водночас це був компроміс.