- •1.Соціально-економічний розвиток на початку XX ст.
- •2. Характерні риси промислового розвитку України на початку хх ст.
- •3.Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки
- •2. Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •7. Посилення національного гноблення в Україні в 1907 – 1914 рр.
- •9. Причини, початок і характер Першої світової війни. Україна в планах різних військово-державних блоків.
- •4. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
- •4.1. Німеччина.
- •17. Створення Генерального Секретаріату, його склад і функції. Комітет Української Центральної Ради. (Мала Рада).
- •19. Ііі Універсал Української Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (унр).
- •21.Іv Універсал Української Центральної Ради. Проголошення незалежності унр.
- •23. Незалежність Радянської України: форма і суть. Резолюція vііі Всеросійської конференції ркп (б) “Про Радянську владу на Україні”.
- •24. Війна Радянської Росії проти унр. Трагедія під Крутами. Взяття більшовицькими військами Києва.
- •25. Берестейський мирний договір унр з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. Окупація України німецько-австрійськими військами.
- •26. Державотворча діяльність Української Центральної Ради після свого повернення до Києва. Конституція Української Народної Республіки (29.04.1918 р.).
- •27. Проголошення п.Скоропадського гетьманом України. Відмінність гетьманської Української держави від унр.
- •28. Зовнішньополітичний курс гетьманської Української держави.
- •1. Особливості зовнішньополітичного курсу Української держави Павла Скоропадського
- •29. Соціально-економічна політика гетьмана п.Скоропадського.
- •30. Українські політичні партії і гетьманський режим. Утворення та діяльність “Українського національного союзу” (унс).
- •31. Повстансько-партизанська боротьба в Україні проти німецько-австрійських окупантів і гетьманського режиму.
- •42. Селянські повстання проти більшовицького режиму. Н.Махно, м.Григор’єв, Зелений (д.Терпило).Причини поразки більшовиків в Україні у 1919 р.
- •43. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Утворення Західно-Української Народної Республіки.
- •44. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. Західноукраїнське питання на міжнародній арені.
- •46. Підсумки та уроки Української революції 1917 – 1920 рр.
- •47. Становище усрр у 1920 р. Державне й господарське будівництво.
- •49. Політичне та соціально-економічне становище в Україні на початку 20-х рр.
- •50. Запровадження нової економічної політики. Суть і значення неПу.
- •50 Запровадження нової економічної політики. Суть і значення неПу
- •51 Розвиток народної освіти в Україні в 20-х рр. Ліквідація масової неписьменності. Формування нової інтелігенції.
- •52. Господарська і суспільно-політична криза 20-х рр. В країні. Селянські повстання та боротьба з ними.
- •53. Голодомор 1921 – 1923 рр. В Україні.
- •54. Українізація. Її суть, причини, наслідки. Суперечливість цього процесу
- •55. Відродження української літератури і мистецтва в 20-ті рр. Різноманітність творчих організацій, спілок, угрупувань, течій. Ідеологізація художньої творчості.
- •56. Розвиток науки в Україні в 20-х рр. Приїзд з еміграції м.Грушевського та інших діячів науки й культури. Посилення партійно-державного контролю у сфері науки.
- •57. Націонал-комунізм в Україні. Поява в 20-х рр. Міфу про націонал-ухильництво. Розправа з о.Шумським, кампанія проти м.Хвильового і м.Волобуєва.
- •58. Суспільно-політичне життя в республіці в 20-х рр. Зміцнення політичної монополії кп(б)у.
- •59. Входження Української рср до складу союзу рср. Суть новоствореної держави.
- •60. Репресії проти господарників і спеціалістів. “Шахтинська справа”. Причини репресій.
- •60. Репресії проти господарників і спеціалістів. “Шахтинська справа”. Причини репресій.
- •61. Масові репресії більшовицько-радянського режиму щодо діячів української науки й культури. "Розстріляне відродження": література, театр, музика, кіномистецтво.
- •62. Соціальна ціна технічної реконструкції народного господарства України в 20-30-х рр.
- •63. Виробниче змагання. Ізотовський і Стахановський рух. Будови перших п’ятирічок на Україні.
- •64. Підсумки індустріального розвитку України в роки перших п’ятирічок.
- •65. Українське село наприкінці 20-х рр. Поворот до суцільної колективізації. Розселянювання України в процесі колективізації.
- •66. Політика ліквідації куркульства як класу та її здійснення в Україні.
- •67. Запровадження колгоспного ладу в Україні. Наслідки колективізації.
- •68. Голодомор 1932 – 1933 рр. В Україні: причини, суть, наслідки.
- •69. Національно-політичні аспекти голодомору в Україні 1932 – 1933 рр. Соціально-демографічні наслідки.
- •74. Кінець українізації. Запровадження в школах України обов’язкової російської мови. Уніфікація навчальних програм.
- •75. Становище церкви в Україні в 30-ті рр. Заборона уапц. Знищення свободи віросповідання.
- •76. Суспільно-політичне життя Західної України в умовах польської окупації. Діяльність місцевих українських політичних партій.
- •77. Політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель під владою Польщі.
- •78. Утворення та діяльність організації українських націоналістів (оун). Є.Коновалець.
- •79. Греко-католицька церква на західноукраїнських землях. Митрополит а.Шептицький.
- •80. Інтегральний націоналізм. Д.Донцов.
- •81. Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення самостійності Карпатської України.
- •82. Політично-правовий статус Північної Буковини під владою Румунії. Політика розселення і румунізації українців.
- •83. Розвиток літератури, музики та інших форм культури на західноукраїнських землях в 20 – 30-ті рр.
- •84. Руп
- •85Соціально-економічна і культурна діяльність Центральної Ради.
84. Руп
Спершу за програму РУП служила промова М. Міхновського, що не був членом РУП, написана ним як проект програми з доручення засновників РУП, виголошена на Шевченківських святкуваннях у Полтаві і в Харкові у березні 1900 і надрукована того ж року брошурою у Львові під назвою «Самостійна Україна» як «вид. Р. У. П. — ч. 1». У цій промові проголошено гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» і, як найближчу мету, поставлено вимогу «повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії». Згодом керівники РУП виступили в 1 ч. свого органу «Гасло» (1903) з критикою брошури М. Міхновського, визнали її проголошення помилковим і в проекті програми, що був складений того ж року київ. комітетом і затверджений ЦК РУП, ухвалили «основні принципи, конечні цілі й тактику міжнародної соціал-демократії», тобто настанови так званої Ерфуртської програми. У практичній діяльності гасло самостійності України замінено вимогою національно-територіальної автономії України в межах Російської імперії. У 1902 РУП складалася з 6 комітетів, т. зв. «Вільних громад РУП» — Київ., Харківської, Чернігівської, Полтавської, Лубенської і Чорноморської (або Кубанської) — й орг. оформилася, об'єднавши ці громади, під час установчого з'їзду в грудні 1902. Обраний тоді ЦК РУП очолили Є. Голіцинський (псевд. Павловський), В. Козиненко (Граб) і Д. Антонович (Муха). До Закордонного Комітету з осідком у Львові увійшли прибулі туди 1903 В. Винниченко і Д. Антонович. З 1903 фактичним керівником РУП став М. Порш.З відходом від самостійницьких позицій РУП уже з 1903 почала набирати все більше характеру соц.-дем. партії. У серпні 1904 Є. Голіцинський брав участь у Конгресі Соц. Інтернаціоналу в Амстердамі, спершу як представник РУП, згодом, з уваги на опір Рос. СДРП проти окремішньої участі укр. соц. партії в Конгресі, як чл. рос. делегації. Під час 1 з'їзду РУП, що відбувався наприкін. 1904 і не був закінчений, РУП, в наслідок ідеологічно-програмових і тактичних розбіжностей в сер. партії, розкололася. Меншість, група М. Меленевського і О. Скорописа-Йолтуховського, пішла вже в січні 1905 на злиття з рос. соціал-демократами і пізніше діяла як автономна Укр. Спілка, в складі РСДРП, проіснувавши до 1913. Більшість, інтернаціоналістична й самостійницька за орієнтацією, під проводом М. Порша, С. Петлюри, Б. Содовського й ін., далі діяла як РУП і на 2 з'їзді в грудні 1905 прийняла назву Укр. Соціал-Дем. Роб. Партії (УСДРП), базованої на принципах Ерфуртської програми і з вимогою нац.-територіяльної автономії України. Головною ділянкою діяльності РУП була пропагандивно-видавнича: газети і журнали, брошури й листівки. Органами РУП були: видаваний у 1902 — 03 у Чернівцях місячник «Гасло» (17 чч.), присвячений здебільшого справам сільського пролетаріату, друкований у Чернівцях і згодом у Львові часопис «Селянин» (1903 — 05) та газета «Праця» (1904–1905). Якийсь час (друга пол. 1903) органом міського пролетаріату РУП був колишній орган УСП «Добра Новина». Заходами і під фірмою РУП були видані програмово-пропагандивні брошури: «Самостійна Україна», «Дядько Дмитро», «Чи є тепер панщина», «Власна земля», «Страйк і бойкот», «Народна справа»; історична серія «Козаччина», автором якої був Д. Антонович та ін.; книжечки «Про херсонські та інші заробітки» М. Меленевського, «Великий хліборобський страйк у Галичині 1902 p.»; низка перекладів з чужих мов (ст. А. Бебеля, К. Лібкнехта, К. Кавтського); «Бібліотечка Селянина» (з писаннями В. Винниченка, О. Скорописа-Йолтуховського тощо). Крім. Чернівців і Львова, деякі видання РУП друкувалися в підпільних друкарнях на Центральних і Східних українських землях. В історії розвитку української політичної думки РУП відіграла видатну роль, об'єднавши українських молодих діячів поч. 20 ст. й вишколивши їх до політичної боротьби й активності у різних політичних таборах і пізніше в українському незалежному русі. Організаційною і пропагандицькою діяльністю РУП спричинила піднесення свідомості українського селянства і сільського пролетаріату у 1900-му p., і їх боротьбу за покращення умов праці та суспільних прав. Пориваючи з українофільством і його культурницькими настановами, РУП надала українському рухові політичного спрямування і пов'язала його з соціальним рухом ін. народів. РУД підтримувала зв'язки з українськими політичними партіями й організаціями Галиччини і Буковини.