- •1.Соціально-економічний розвиток на початку XX ст.
- •2. Характерні риси промислового розвитку України на початку хх ст.
- •3.Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки
- •2. Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •7. Посилення національного гноблення в Україні в 1907 – 1914 рр.
- •9. Причини, початок і характер Першої світової війни. Україна в планах різних військово-державних блоків.
- •4. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
- •4.1. Німеччина.
- •17. Створення Генерального Секретаріату, його склад і функції. Комітет Української Центральної Ради. (Мала Рада).
- •19. Ііі Універсал Української Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (унр).
- •21.Іv Універсал Української Центральної Ради. Проголошення незалежності унр.
- •23. Незалежність Радянської України: форма і суть. Резолюція vііі Всеросійської конференції ркп (б) “Про Радянську владу на Україні”.
- •24. Війна Радянської Росії проти унр. Трагедія під Крутами. Взяття більшовицькими військами Києва.
- •25. Берестейський мирний договір унр з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією. Окупація України німецько-австрійськими військами.
- •26. Державотворча діяльність Української Центральної Ради після свого повернення до Києва. Конституція Української Народної Республіки (29.04.1918 р.).
- •27. Проголошення п.Скоропадського гетьманом України. Відмінність гетьманської Української держави від унр.
- •28. Зовнішньополітичний курс гетьманської Української держави.
- •1. Особливості зовнішньополітичного курсу Української держави Павла Скоропадського
- •29. Соціально-економічна політика гетьмана п.Скоропадського.
- •30. Українські політичні партії і гетьманський режим. Утворення та діяльність “Українського національного союзу” (унс).
- •31. Повстансько-партизанська боротьба в Україні проти німецько-австрійських окупантів і гетьманського режиму.
- •42. Селянські повстання проти більшовицького режиму. Н.Махно, м.Григор’єв, Зелений (д.Терпило).Причини поразки більшовиків в Україні у 1919 р.
- •43. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Утворення Західно-Української Народної Республіки.
- •44. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. Західноукраїнське питання на міжнародній арені.
- •46. Підсумки та уроки Української революції 1917 – 1920 рр.
- •47. Становище усрр у 1920 р. Державне й господарське будівництво.
- •49. Політичне та соціально-економічне становище в Україні на початку 20-х рр.
- •50. Запровадження нової економічної політики. Суть і значення неПу.
- •50 Запровадження нової економічної політики. Суть і значення неПу
- •51 Розвиток народної освіти в Україні в 20-х рр. Ліквідація масової неписьменності. Формування нової інтелігенції.
- •52. Господарська і суспільно-політична криза 20-х рр. В країні. Селянські повстання та боротьба з ними.
- •53. Голодомор 1921 – 1923 рр. В Україні.
- •54. Українізація. Її суть, причини, наслідки. Суперечливість цього процесу
- •55. Відродження української літератури і мистецтва в 20-ті рр. Різноманітність творчих організацій, спілок, угрупувань, течій. Ідеологізація художньої творчості.
- •56. Розвиток науки в Україні в 20-х рр. Приїзд з еміграції м.Грушевського та інших діячів науки й культури. Посилення партійно-державного контролю у сфері науки.
- •57. Націонал-комунізм в Україні. Поява в 20-х рр. Міфу про націонал-ухильництво. Розправа з о.Шумським, кампанія проти м.Хвильового і м.Волобуєва.
- •58. Суспільно-політичне життя в республіці в 20-х рр. Зміцнення політичної монополії кп(б)у.
- •59. Входження Української рср до складу союзу рср. Суть новоствореної держави.
- •60. Репресії проти господарників і спеціалістів. “Шахтинська справа”. Причини репресій.
- •60. Репресії проти господарників і спеціалістів. “Шахтинська справа”. Причини репресій.
- •61. Масові репресії більшовицько-радянського режиму щодо діячів української науки й культури. "Розстріляне відродження": література, театр, музика, кіномистецтво.
- •62. Соціальна ціна технічної реконструкції народного господарства України в 20-30-х рр.
- •63. Виробниче змагання. Ізотовський і Стахановський рух. Будови перших п’ятирічок на Україні.
- •64. Підсумки індустріального розвитку України в роки перших п’ятирічок.
- •65. Українське село наприкінці 20-х рр. Поворот до суцільної колективізації. Розселянювання України в процесі колективізації.
- •66. Політика ліквідації куркульства як класу та її здійснення в Україні.
- •67. Запровадження колгоспного ладу в Україні. Наслідки колективізації.
- •68. Голодомор 1932 – 1933 рр. В Україні: причини, суть, наслідки.
- •69. Національно-політичні аспекти голодомору в Україні 1932 – 1933 рр. Соціально-демографічні наслідки.
- •74. Кінець українізації. Запровадження в школах України обов’язкової російської мови. Уніфікація навчальних програм.
- •75. Становище церкви в Україні в 30-ті рр. Заборона уапц. Знищення свободи віросповідання.
- •76. Суспільно-політичне життя Західної України в умовах польської окупації. Діяльність місцевих українських політичних партій.
- •77. Політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель під владою Польщі.
- •78. Утворення та діяльність організації українських націоналістів (оун). Є.Коновалець.
- •79. Греко-католицька церква на західноукраїнських землях. Митрополит а.Шептицький.
- •80. Інтегральний націоналізм. Д.Донцов.
- •81. Українські землі під владою Чехословаччини. Проголошення самостійності Карпатської України.
- •82. Політично-правовий статус Північної Буковини під владою Румунії. Політика розселення і румунізації українців.
- •83. Розвиток літератури, музики та інших форм культури на західноукраїнських землях в 20 – 30-ті рр.
- •84. Руп
- •85Соціально-економічна і культурна діяльність Центральної Ради.
64. Підсумки індустріального розвитку України в роки перших п’ятирічок.
Процес індустріалізації в Україні в основному збігся із загальносоюзними тенденціями, хоч і мав певні особливості. Вони були зумовлені спеціалізацією промисловості республіки в межах єдиного народногосподарського комплексу країни, наявністю великих природних багатств і структурою розміщення продуктивних сил.Однією з особливостей здійснення індустріалізації в Україні були досить масштабні капіталовкладення в її промисловість. У 1930 р. вони досягли рівня всіх попередніх років мирного будівництва (1921-1928 pp.). Усього ж за роки I п'ятирічки на промислову модернізацію України було виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. Із 1500 промислових підприємств СРСР у роки першої п'ятирічки в Україні споруджувалося та реконструювалося понад 400.На початку індустріалізації в Україні здійснювалися побудова і реконструкція великих підприємств, що мали загально державне значення. Із 35 ключових промислових об'єктів СРСР в Україні споруджувалося 12: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи у Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі тощо.У роки індустріалізації простежувалася нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. У II та III п'ятирічках питома вага промислових новобудов в Україні значно скоротилася, оскільки необхідна стартова база для модернізації була вже створена, а в інших регіонах СРСР були сприятливіші умови для розгортання промислового будівництва та технічної реконструкції.Однією з особливостей індустріалізації в Україні біло значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази.В Україні були віщі темпи витіснення приватного сектору в економіці, ніж у СРСР загалом.
XIV партз’їзд проголосив індустріалізацію генеральною лінією партії. XV з’їзд схвалив директиви першого п’ятирічного плану на 1928/1929—1932/1933 рр. План визначав вкрай високі середньорічні темпи приросту промислової продукції — 16 відсотків. Їх передбачалося забезпечити коштом селянства.
У перший рік індустріалізації (1926 р.) майже третину промислової продукції давала дрібна промисловість, представлена кустарно-ремісничими закладами й окремими товаровиробниками — кустарями та ремісниками. За кількістю зайнятих осіб цей сектор переважав у промисловому виробництві. Навпаки, наприкінці 30-х рр. вирішальна перевага у виробництві промислової продукції належала фабрично-заводському сектору. Промислову продукцію тепер виробляв в основному робітничий клас, а не ремісники та кустарі. Стала фактом докорінна модернізація промисловості.
Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості ряд країн. Вона посіла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі за видобутком вугілля. За виробництвом сталі і машин Україна випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.
