
- •Пріоритети освітньої політики
- •Ідеологічні засади освітньої політики
- •1.6. Етичні напрями освітньої політики
- •.Розділ 2. Аналіз освітньої політики
- •Визначення аналізу політики
- •Наступні запитання можуть бути більш специфічними:
- •Адаптація політичного рішення у Політичне планування і впровадження у Оцінювання впливу політики
- •2.2. Компоненти освітньої політики
- •2.3. Контекст освітньої політики
- •Зацікавлені групи, які залучені до освіти
- •Впровадження освітньої політики
- •.Розділ 3. Індикатори
- •3.1. Економічні індикатори
- •Класифікація типів економіки
- •3.1.2. Економічний словничок
- •3.4. Освітні індикатори
- •Загальне групування освітньої статистики охоплює:
- •3.4.4. Міжнародні джерела освітньої статистики Розділ 4. Освітні зміни, реформи та інновації
- •.4. 2. Уроки нової парадигми змін
- •4.3. Стадії змін
- •4.4. Відмінності між змінами, реформами та інноваціями
- •4. 5. Історичні періоди освітніх реформ
- •Системні зміни
- •Основні стратегії реформ
- •4. 8. Основні моделі реформ
- •4.9. Стратегії подолання конфліктів під час реформування каїн
- •Розділ 5. Міжнародний розвиток освітньої політики
- •2.Частина родів, які відбулися під наглядом медичного персоналу (юшсеф Всесвітня організація охорони здоров’я (вооз)).
- •3.В Україні у 1999 році 1 з 4000 вагітностей закінчувалася смертю матері під час пологів, у 1990 році - 1 з 3125.
- •4.Подолати віл/снід, малярію та інші важкі хвороби
- •Реформи, зумовлені конкуренцією
- •Реформи, спрямовані на рівність
- •6.4. Глобалізація в освіті: добре чи погано?
- •6.4.1. Стенфордська група
- •Гумбольдська група
- •Розділ 7. Якість освіти та інструменти її моніторингу
- •Проблема якості освіти
- •Б) організація навчального процесу очима учнів;
- •8Ітез - друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (1кт) в освіті
- •7.5. Додатки
- •Результати тестування учнів 7-8 класів з природознавства*60
- •Результати тестування з поглибленого курсу математики86
- •.Розділ 8. Останні тенденції освітньої політики і реформи у країнах Східної та Західної Європи
- •Відмінності між освітніми реформами в країнах Західної та Центрально-Східної Європи
- •Розвиток інклюзивної освіти
- •8.5. Зв’язок з ринком праці
- •1,1 Касіо р. (2001) Тгаїюіііоп іп Шисаііоп. Видарезі: Ореп Зосіеіу Іпзгіййе
- •8.6. Завдання: зробити освіту більш ефективною і доцільною
- •Освітні стратегії підвищення ефективності освітньої системи
- •8.7. Останні тенденції освітньої політики Європейського Союзу
.Розділ 3. Індикатори
Аналіз освітньої політики в міжнародному контексті передбачає обов’язкове використання і посилання на економічні та соціальні індикатори.
3.1. Економічні індикатори
Загальновживані економічні індикатори:
-Валовий внутрішній продукт (ВВП).
-Національний валовий доход (НВД) - раніше Валовий національний продукт (ВНП).
-Національний валовий доход на душу населення (раніше Національний валовий продукт на душу населення, або ВНП на душу населення).
-Розподіл доходу (коефіцієнт Джині).
-Національний валовий доход у Паритеті купівельної сили (ПКС) валют. -Загальний зовнішній борг (% НВД) -Погашення зовнішнього боргу.
-Торгівля.
Класифікація типів економіки
У практичних та аналітичних цілях різні міжнародні організації класифікують економічні системи відповідно до їх національного валового доходу на душу населення. За критерієм НВД на душу населення економічні системи поділяють на такі типи: 1) з низьким доходом; 2) із середнім доходом; 3) з високим доходом. Використовують також аналітичні групи, в основі яких - географічні регіони та рівні зовнішнього боргу.
Географічний регіон. Класифікації Світового банку для географічних регіонів - тільки для економічних систем з середнім і низьким доходами. Економічні системи з середнім і низьким доходами іноді згадуються як економічні системи, що розвиваються. Цей термін не означає, що всі економічні системи в груш ма ють подібний рівень розвитку і що інші системи досягай кінце
вої стадії розвитку. Класифікація за рівнем доходу не обов’язково відображає статус розвитку.
Група доходу. Економічні системи поділені відповідно до НВД на душу населення 2002 року, обчислення здійснені за допомогою методу Атласа Світового банку. Групи: низький доход- $735 та менше; доход нижче від середнього - $736-$ 2 935; доход вище від середнього - $ 2 936-$9 075; високий доход - $ 9 076 та більше.
Заборгованість. Стандартні визначення Світового банку великої та середньої заборгованості використовують для класифікації економічних систем. Суворо зобов'язаний означає, що будь-який з двох ключових коефіцієнтів - вищий від критичного рівня: відношення обслуговування заборгованості до НВД (80%) та відношення обслуговування заборгованості до експорту (220%). Середньо зобов ’язаний означає, що будь-який з двох ключових коефіцієнтів перевищує 60%, але не досягає критичних рівнів. Всі інші економічні системи, класифіковані ж системи з низьким і середнім доходом, відносять до менше зобов ’язаних.
3.1.2. Економічний словничок
ВВП (валовий внутрішній продукт) - сума валової вартості, доданої всіма виробниками країни в економіці, плюс будь-які податки на продукт і мінус субсидії, що не включені до вартості продуктів. Розрахунки проводять без вирахувань на знецінення виготовлених активів або вичерпання та деградацію природних ресурсів. Валовий внутрішній продукт ПКС - валовий національний продукт, переведений у міжнародний долар, використовуючи курс паритету купівельної можливості валют. Міжнародний долар має таку ж саму купівельну силу, як і американський долар у США (Світовий банк, Організація економічного співробітництва і розвитку, ООН).
ВНД (валовий національний доход - раніше валовий національний продукт, або ВНП) - ВВП [сума валової вартості, доданої всіма виробниками країни в економіці, плюс будь-які податки на продукт і мінус субсидії, що не включені до вартості продуктів] плюс чиста сума грошових надходжень основного доходу (заробітна плата та доход від майна) з-за кордону.ВИД на душу населення (раніше валовий національний продукт на душу населення): Валовий національний доход, поділений на середньорічне населення. ПКС ВИД - валовий національний доход, переведений у міжнародний долар, використовуючи курс паритету купівельної сили. Міжнародний долар має таку саму купівельну силу, як і американський долар у США (Світовий банк).
Надходження допомоги: офіційне сприяння у розвитку та отримана допомога від членів комітету ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) та інших офіційних донорів.
Загальний зовнішній борг: борг, який підлягає виплаті не громадянам країни в зарубіжній валюті, товарами або послугами. Це сума державної, гарантованої державою та приватної, не гарантованої державою, довгострокової позики, використання кредиту Міжнародного валютного фонду та короткострокова позика. Короткострокова позика охоплює всі позики, які мають строк виплати боргу один рік або менше (Світовий банк).
Сплата капітального боргу: - сума основних виплат і капіталовкладень, що виплачується в іноземній валюті, товарами та послугами. Ця процедура відмінна від стандартного виду сплати капітального боргу. Вона покриває тільки державні та гарантовані державою довгострокові борги і виплати (викупи та витрати) Міжнародному валютному фонду. Експорт товарів і послуг включає доход, але не включає переказ коштів у країну робітниками з-за кордону. (Світовий банк) кПр:/Алпк\\г. мюгІсІЬапк. ог%/ сіаіа/сіаіаЬуІоріс/іорпоіез. кіті
Огляд державних витрат (ОДВ): ОДВ - це головний засіб аналізу питань державного сектора економіки в основному і питань державних втрат зокрема. ОДВ допомагає країнам створити ефективний та прозорий механізм розподілу і використання державних ресурсів з метою підвищення економічного зростання та допомоги у скороченні бідності. Більшість ОДВ - це детальні макрозвіти із зобов’язанням зосереджуватись на ефективності та продуктивності розподілу ресурсів. Розділи містять такі питання: аналіз і перспективи державного прибутку, міжсекторний та внугрішньосекторний аналіз, фінансові та нефінансові підприємства державного сектора, структура управління, функції та ефективність державних установ. кар://тм1. мюгМЬапк ог^/риЬІісзесіог/ре/согерогі^М
тСоціальні індикатори
Соціальні індикатори охоплюють:
Розподіл суспільних благ.
% населення, що перебуває над межею бідності (витрати або споживання).
% населення за межею бідності (менше $ 1 на день).
Індекс Джині.
Індекс бідності.
Населення і демографічні показники.
Приріст населення.
Віковий рівень.
Міське населення (% від загальної кількості).
Коефіцієнт народжуваності.
Охорона здоров’я.
Витрати на охорону здоров’я на душу населення (ПКС118$).
Державні витрати на охорону здоров’я (% валового внутрішнього продукту). Відсоток дорослих, що живуть з ВІЛ/СШД.
Освіта, рівень грамотності.
Загальна кількість осіб, що навчаються.
Державні витрати на освіту (% валового внутрішнього про- дуету).
Рівень освіти дорослого населення (% 15-ти років і вище).
Ринок праці.
Загальна кількість безробітних (% трудових ресурсів).
Загальна кількість безробітних серед молоді (% трудових ресурсів віком 15- 24 роки).
Індекс розвитку людини та нерівність.
Індекс розвитку людини (ІРЛ).
Індекс тендерного розвитку (ІГР).
Показник гендерних прав.
Відмінність соціальних індикаторів відповідно до географічного положення, статі, етнічної належності, релігії, мови та особливих потреб
.Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів