8.5. Зв’язок з ринком праці

Однією з головних проблем країн, що трансформуються, є поглиблення розриву між економічними реформами і реформами в галузі освіти. Країни Центральної та Східної Європи зазнали протягом останнього десятиріччя масштабних економічних змін. Система освіти, частково через свою консервативну природу, не встигає за змінами. Радо (2001)^ш називає основні напрями на ринку праці, які кидають виклики освіті:

• змінна природа праці;

• зменшення ваги найманих працівників і збільшення ваги тих, хто обслуговує власне підприємство;

1,1 Касіо р. (2001) Тгаїюіііоп іп Шисаііоп. Видарезі: Ореп Зосіеіу Іпзгіййе

• .зростання безробіття серед тих, хто не зміг набути навичок, необхідних у новій економічній ситуації;

• нестача кваліфікованої робочої сили у деяких сегментах економіки через незбігання попиту і пропозиції;

• одна робота на все життя - у минулому;

• кількість великих підприємств зменшується, кількість ма­лих і середніх підприємств зростає;

• ефекти нових інформаційних і комунікаційних технологій;

• зростання внутрішньої і зовнішньої мобільності робочої сили.

З наведеного переліку можна зробити висновки, що змінна

природа робочої сили породжує проблеми в усіх секторах освіти, у тому числі в загальній освіті, професійній освіті, вищій освіті. Учні в усіх секторах не завжди отримують відповідні знання та навички, яких вимагає ринок праці. Нерідко існує надлишок спе­ціалістів однієї галузі та кваліфікації і нестача спеціалістів у ін­ших галузях. Наявні ознаки надосвіченості, коли університети випускають спеціалістів у великих кількостях, а ринок потребує тільки кваліфікованих працівників. Хоча на перший погляд за­гальна освіта не мас прямого зв’язку з ринком праці, проблема невідповідності починається у середній загальносвітній школі. Берімен (1997)¹¹² у праці «Підготовка світової економіки: акцент на якості освіти» розглядає відмінності між традиційними і новими стратегіями викладання у школі та на робочому місці (табл. 24):

Таблиця 24 Відмінності між традиційними і новими стратегіями викладання у школі та на робочому місті Традиційні заходи
Стратегії викладання	Робоче місце
Вчителі як експерти передають знання пасивним учням	Пасивне виконання вказівок в ієрархічному оточенні; суворий нагляд та контролювання робітни­ків
Наголос на фактах і правильних відповідях	Наголос на обмежених відповідях на обмежені проблеми і на пра­вильному виконанні завдання

^ш Вегтутап 3. Е. (1997) Ргерагіп§ Гог Ше СІоЬаІ Есопоту: Росив оп Егіисайоп ҐЬідіііу. \№&&Ьте(гш* \Уг»г1Н Вапк.

Розділ 8. Останні тенденції освітньої тиітшш ТшЛяшщл 24 (Предшсжштт)

Традиційні заходи

Стратегії викладавші

Ровис мкаг

Матеріал, що вивчається, вилу­чений з відповідного контексту

Акцент на певному завданні, лежкому від прпяшііш тексту або бпивс-ставівгії

Нові Ш(ЦЯ

Стратегії викладання

гидим мкяі

Під керівництвом учителя учня самі пізнають, розвиваюча навички незалежного навчання

Робнші беруть я визначення і роїв‘ямная блемн та адалтуютьса ю пл

Робітники

ТОННИМИ

Фокус на альтернативних шля­хах презентації проблем і запи­тань

Я0А смряву М§1

гтроаиадпуаати та рвіа взяти

Ідеї, принципи і факти подають, використовують і розуміють у контексті

Від робігиикіі (ИЦіШІ І та рішень, по вимагають роіумш> на контексту їх роботи І а па кампанії

Світовий банк (2000)^ПІ у дослідженні «Приховані там в ш* схемах освіти в перехідних економіках» визначне тяі ізргашв невідповідності загальної освіти потребам сучасної ексвмипцг

• Навчальні плани перевантажені, і тому наминя нершо € поверховим. Вчителі та учні не мають достатньо часу на роздуми щодо змісту питань, на групову роботу та пиявцушшо ареаат

• Зміст предметів містить більше фактів для запам'ятову­вання, ніж набору верненого му щ. У наш іифорашшімиА час. з доступом до мережі Інтеряет і всгкоаосіупиігтю щушшшш матеріалів, збирання фактів втратило вяжа—сту а набуло ливості вміння ініерпрегувати т» одидовити іфриаіц

• У багатьох країнах з перехідною економію» програма - це специфікація змісту, а не стандарт ШМВЬ і які повинен засвоїти учень.

Зорієнтовані на працевлаштування проірами середньої І ви­щої школи (у тому числі н університетські) новин» буї* ресіруї-

Ьгаао»

¹¹³ \Уогкі Ватк (2000) Нккка СквПеоееа ю Ейвсмюа Зраеяш тіев. \Уа&Ьш8І0П; Р.С

туровані для відповідності ринку праці. У більшості випадків це означає:

• заміну вузького і надто спеціалізованого навчання ширшим навчанням у фахових галузях, які мають більш академічний зміст;

• відкладення спеціалізованого навчання на період після ос­новної школи.

Тісніша співпраця з соціальними партнерами, у тому числі з роботодавцями, і застосування фінансових регуляторних механі­змів можуть сформувати основу освіти, орієнтовану на потреби ринку праці.