3. 8Ітез - друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (1кт) в освіті

Друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікацій- ник технологій (ІКТ) в освіті - 8ІТЕ8 (перше проводилося протя­гом 1989-1992 рр.) відмінне від усіх інших. 8ІТЕ8 складається з трьох модулів (проводиться у три етапи):

Модуль і: дослідження на рівні шкіл (початкова, основна, старша) (1997-1999 рр.).

Модуль 2: дослідження низки шкіл, де впровадження ІКТ зу­мовило виникнення освітніх інновацій (1999-2001 рр.).

Модуль 3: дослідження на рівні шкіл, учителів і учнів (2000- 2005 рр.).

Мета першого модуля - отримання інформації про викорис­тання ІКТ у школах на основі анкетного опитування директорів шкіл і вчителів інформатики. Опитування було зосереджено на таких аспектах впровадження ІКТ у школах:

• Зміст. Що має на меті школа, впроваджуючи ІКТ, та які можливості їх використання вона пропонує учням?

• Інфраструктура. Які технічні можливості має школа?

• Розвиток кадрового потенціалу. Як саме організовано під­вищення кваліфікації в галузі ІКТ, які переваги має вчитель, що їх використовує?

• Управління та організація. Які заходи вживаються, щоб використовувати ІКТ? Якою мірою директори шкіл прагнуть використовувати ІКТ?

Ключовим у дослідженні був зміст у взаємозв’язку з іншими трьома сферами. Інший аспект дослідження стосується дискусій щодо місця ІКТ у суспільстві й освіті. Однією з тез дискусії є твердження, що здобуті в школі знання застарівають досить швид­ко і що традиційна парадигма освіти, спрямована на передання знань і вмінь (стара парадигма), вже не діє в інформаційному суспільстві. Тому освітня система має змінити орієнтир на те, щоб виробляти навички самостійно та безперервно навчатися Ш на нову парадигму «навчати навчатися». Є сподівання, що ІКТ має відіграти суттєву роль у цій переорієнтації - тобто слугува­тиме каталізатором, який сприятиме змінам освітньої системи. Нині ІКТ використовують у рамках старої освітньої парадигми. Про це свідчать попередні дослідження ТІМ38: комп’ютер часто використовують як тренажер для відсталих учнів.

Очевидно, що ІКТ можна використовувати у рамках як нової освітньої парадигми, так і старої, тому умовно визначено 4 типи шкіл:

1. нова парадигма і широке використання ІКТ;

2. стара парадигма і широке використання ПСГ;

3. нова парадигма і обмежене використання ІКТ;

4. стара парадигма і обмежене використання ІКТ.

Отже, дослідження було зосередженим на ролі ПСТ у рамках двох освітніх парадигм. При цьому розрізняли такі поняття:

• зміст і педагогічна технологія, які школа має намір реалізо­вувати;

• зміст і педагогічна технологія, реалізовані як можливості, Що їх надано дітям;

зміст, реалізований у вигляді досягнутих результатів на­вчання.Щодо намірів було прийнято рішення отримати від директо­рів шкіл інформацію про те, як саме ІКТ сприяє реалізації певної парадигми.

Можливості розглядались з трьох аспектів: 1) можливості ви­вчення безпосередньо ІКТ; 2) можливості в рамках традиційної парадигми; 3) можливості в рамках нової парадигми.

Аспект інфраструктури розглядався щодо наявності та за­безпечення відповідних технічних умов школи у двох галузях: обладнання і програмне забезпечення. Основним показником обладнання є співвідношення кількості комп’ютерів у школі і кількості учнів, які ними користуються. Важливими є також по­казники використовуваної комп’ютерної техніки. Було висунуто гіпотезу, що ці показники пов’язані зі змістовими, наприклад:

• на якому рівні сприйнято нову парадигму;

• усвідомлення внеску ІКТ у реалізацію цілей нової парадиг­ми;

• усвідомлення доречності ІКТ;

• усвідомлення зручності і практичності ІКТ.

У галузі програмного забезпечення розрізняли:

к • програмне забезпечення загального призначення;

І • програмне забезпечення, яке є специфічним для предметів,

• що вивчаються;

• розвиток кадрового потенціалу.

У будь-якій освітній інновації вчитель відіграє ключову роль.

І якщо вчителі не спроможні реалізувати нову методику, то інно­вація приречена на невиконання. З огляду на це було украй важ­ливо зібрати інформацію про кваліфікацію вчителів у галузі ІКТ, про їхні потреби в цій галузі, про методики, які вони використо­вують, та потрібні засоби ІКТ. Отже, дослідження мало дати від­повіді на питання:

• Яку політику здійснює школа для заохочення вчителів ви­користовувати ІКТ?

• Які вимоги вона висуває до розвитку кадрового потенціа­лу?

• Які є можливості для підвищення кваліфікації?

• Які інвестиції в розвиток кадрового потенціалу?

• Які потреби має школа в галузі розвитку кадрового потен­ціалу?

Освітні інновації спочатку можуть впроваджувати ентузіасти. Однак без відповідної організаційної підтримки інновації належ­но не поширяться. Така підтримка може мати різні форми:

• стимулювання створення інфраструктури ПСТ;

• створення клімату, сприятливого для використання ПСТ;

• політика стимулювання інтеграції ЇЇСГ в методику викла­дання;

• створення комп’ютерних класів у предметних кабінетах.

Дослідження 8ІТЕ8, як і всі дослідження ІЕА, с зрізним. Стан

освітньої системи вивчають під час анкетування вчителів та адмі­ністрації школи, яке проводять одночасно у відібраних школах країн-учасниць. Усі дослідження є вибірковими: анкетування проводять не в усіх школах, а лише в тих, які потрапили у вибір­ку. Відбір відбувається випадково за спеціальною технологією, затвердженою для кожної країни. Кількість відібраних шкіл од­накова для кожної країни-учасниці.

У табл. 15 наведено перелік країн, які брали участь у зазначе­них вище дослідженнях. Як показує аналіз таблиці, їхня кількість у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти є вели­кою. Більшість розвинених країн світу беруть участь у дослі­дженнях ТІМ88, РІЗА і РІКЬ8. Слід додати, що для деяких країн міжнародні дослідження замінюють національний моніторинг якості освіти. До міжнародного інструментарію додається націо­нальний. До таких країн належать Німеччина, Фінляндія, Японія та низка інших.

Таблиця 15

Перелік країн, які брали участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості загальної освіти

		Міжнародні			дослідження
Країни	ІАЕР	ТІМ83-95	ПМ35-К	8ГГЕ8		сме	РІ5А РІЗА+*		РІК ьз
1. Австралія		+	+			+	+
2. Австрія		+
3. Англія **	+	+	+			♦			+
4. Аргентина		+							+
5. Бельгія		+	+	+		♦	♦
б. Болгарія		+	+	+		♦			+
7. Бразилія	+						♦
8. Угорщина	+	+	+	+		♦	ц		♦ і |

Країни	Міжнародні дослідження
	ІАЕР	ТІМ88-95	ТІМ53-К.	8ГГЕ8	СІУІС	РІЗА РІЗА+	РІК ьз
Німеччина		+			+	+	+
Гонконг		+	+	+	+		+
Греція		+			+	+	+
Данія		+		+	+	+
Ізраїль	+	+	+	+			+
Індонезія		+	+
Йорданія	+		+
Іран		+	+				ЇЙ
Ірландія	+	+				+
Ісландія		+		+		+	+
Іспанія	+	+				+
Італія	+	+	+	+	+	+	+
Канада	+	+	+	+		+	+
Кіпр		+	+	+	+		+
Китай	+					+
Колумбія		+			+		+
Південна Корея	+	+	+			+
Кувейт		+					+
Латвія		+	+	+	+	+	+
Литва		+	+	+	+		+
Люксембург				+		+
57Македонія			+			+	1 +
Малайзія			+				і
Марокко			+				; +
Мексика		+				+
Мозамбік	+
Молдова			+			+***	+
Нідерланди		+	+	+		+	+ +
Нова Зеландія		+	+	+		+
Норвегія		+		+	+	+	+*
Об’єднане Коро­лівство Великої Британії						+

•ш

Аналіз свідчить, що мета міжнародних порівняльних дослі­джень - оцінка навчальних досягнень і виявлення чинників, що пояснюють певні досягнення країн. Як пріоритетні освітні галузі для оцінювання якості освіти обрано математику, природознавст­во та читання. Існують спроби проведення досліджень у сфері громадянської освіти та ПСТ, але такі дослідження поодинокі й поки що немає підстав стверджувати, що вони стануть моніторин- говими, як це відбулося з дослідженнями ТІМ88, РІЗА та РІКЬ8.