2. Реформи, спрямовані на рівність

Мета цих реформ - забезпечення рівності економічних мож­ливостей. Численні аргументи на користь фінансових реформ і реформ підвищення конкурентоспроможності також мають ви­правданням рівність. Однак зв’язок між реформами рівності та економічним розвитком досить амбівалентний. Карной (1999)⁴⁷зауважує, що, з одного боку, глобалізація змушує уряди не акцен­тувати на реформах щодо рівності, оскільки інвестування у ЇЇ забезпечення призводить до зменшення економічного зростання. З іншого боку, інвестиції у розширення доступу до освіти мало­забезпечених дітей можуть зумовити потенційно високу віддачу порівняно з інвестиціями у дітей із забезпечених родин. Різні організації ООН - ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ - зазвичай с поборниками реформ рівності. Цілі таких реформ, як правило, потрійні:

• Забезпечити дітей із сімей з найменшим прибутком освітою високої якості. У багатьох країнах, шо розвиваються, досить високий відсоток дітей не мають доступу до основної освіти. Фінансування спрямоване на закупівлю навчальних мате* ріалів, поліпшення програм, розширення вчительського корпусу, побудову нових шкіл. Дистанційне навчання і неформальне нав­чання також, як правило, перебувають у полі зору реформаторів.

• Задіяти групи, які освітньо відстають. Типові приклади таких груп - жінки або сільське населення. Жінки відіграють важливу роль в економічному розвитку. Однак у биток країнах вони мають набагато гіршу освіту, ніж чоловіки. Ще одна знедо­лена група у багатьох країнах, що розвиваються, - сільське насе­лення, яке має обмежений доступ до освіт, хоча розвиток сіль­ського господарства суттєво впливає на економічний розвиток країни.ЗадІяти групи «ризику» і задовольнити учнів з особли­вими потребами. Проблема груп «ризику» також дуже важлива для економічно розвинених країн. Групи «ризику» - діти іммігран­тів, національних меншин (наприклад, цигани у Центральній та Східній Європі), соціально знедолені родини і родини з низьким прибутком. Реформи, за Карноєм (1999), спрямовані на зростання досягнень учнів, удосконалення спеціальних полікультурних і двомовних програм для меншин та програми раннього розвитку, проірам, що поєднують шкільну і професійну освіту, позашкіль­них програм, розроблених для підвищення мотивації учнів і залу­чення батьків. У рамках реформи часто готують учителів, які працюють у таких програмах.

Карной (1999)³⁶⁶ робить висновок, що глобалізація має тенден­цію відволікати уряд від реформ для забезпечення рівності через те, що:

1. Глобалізація підвищує перевагу вмінь високого рівня над вміннями низького рівня, зменшуючи залежність між реформами підвищення рівності та конкурентоспроможності.

2. У більшості країн, що розвиваються, та у багатьох розви­нених країнах фінансові реформи домінують в освітніх змінах нового оточення глобальних економік, і такі реформи сприяють нерівності надання освітніх послуг.

Однак це не свідчить про те, що освітня політика не може за­йматися реформами надання рівного доступу до освіти в кон­тексті оточення глобальних економік. У багатьох країнах Цен­тральної та Східної Європи аналітики знайдуть усі три типи ре­форм, але пропорційна частка кожного сегмента залежитиме від специфічних умов кожної країни.