7. Чи є педагогічна антропологія філософською базою виховання? Відповідь поясніть.

Предметом педагогічної антропології є об'єкт педагогіки — людина розвивається. Тільки досліджуючи свій об'єкт, педагогіка в силах розробити свій предмет - цілеспрямовані взаємодії людей, що тягнуть за собою бажані зміни до мотиваційної, інтелектуальної, поведінкової сферах особистості.

Педагогічна антропологія необхідна, щоб забезпечувати теорію і практику виховання орієнтирами для врахування закономірного розмаїття особистісних властивостей. Тоді тільки теорія зможе сказати практику, власне в яких ситуаціях, при якому саме поєднанні обставин один і той же метод шкідливий, в яких - корисний, а в яких - нейтральний. Педагогічна антропологія потрібна як основа життєво важливих типологій педагогічних ситуацій, для розробки методичних варіантів навчання і виховання. Це дозволяє отримати прості та дієві способи індивідуалізації освітньої роботи, тобто застосування наукового знання на практиці. Вона покликана попереджати про небезпеки або неможливості тих чи інших зусиль. Педагогічна антропологія розробляє вчення про педагогічних «хвороби», про їх ознаки, їх зовнішніх і внутрішніх причини та розвитку, про їх терапії та профілактики.

Педагогічна антропологія виділяється в структурі педагогіки як фундаментальна і, разом, допоміжна наука, складова «цокольний поверх» в будівлі педагогіки, тобто забезпечуються всі її області цілісним знанням про їх об'єкті.

Це знання необхідне для вирішення вкрай важливої методологічної проблеми - переходу з рівня на рівень у вивченні людини, наприклад, з біохімічного, молекулярного рівня - на поведінковий. Це знання може допомогти в періодизації онтогенезу людини, нарешті, в побудові теорії особистості, при вирішенні питань про структуру, сторонах і ознаки розвитку особистості, про межі змін цих ознак і чинники, що регулюють ці зміни. Одна з найважливіших цілей педагогіки - профілактика та корекція девіантної, руйнівної поведінки. Педагогічна антропологія розкриває «технологію» становлення і виховання злочинців. В основі її лежить тисячолітня практика експлуатації низинних спонукань, що корениться в людській природі.

8. Охарактеризуйте особистість як об’єкт і суб’єкт виховання.

Об'єкт виховання - процес формування особистості разом з її ставленням до суспільства, себе й інших людей, до праці

Суб'єкт виховання— це індивід з малорозвинутою самосвідомістю, стійкою системою мотивів (потреб, інтересів, ідеалів, переконань), що активні у свідомій діяльності.

9. Сформулюйте основні фактори розвитку особистості.

- спадковість, середовище, виховання

1) Спадковість – відновлення у нащадків біологічної подібності з батьками. Сучасна генетика визнає, що людина фізіологічними особливостями, інтелектуальними задатками , сенсомоторними можливостями, на грунті яких за певних соціальних умов у процесі діяльності та спілкування формуються здібності особистості.

2) Середовище – все те, що оточує дитину від народження до кінця життя.

Соціальне середовище – це суспільство, в якому росте дитина, його культурні традиції, рівень розвитку науки і культури, основні релігійні течії.

3) Виховання – створення умов для розвитку успадкованих фізичних особливостей та природних задатків і набуття нових рис та якостей, що формуються впродовж людського життя. Виховання ефективне, якщо воно відповідає рівневі розумового розвитку дитини.