- •Компоненти процесу навчання
- •7). Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •9).(Основні класифікації педагогічних технологій та критерії їх відбору для навчання учнів початкової школи.)
- •21.Особливості впровадження технологiї розвивального навчання в.Давидова та д.Ельконіна в окремій галузі початкової освіти (на прикладі)
- •36.Особливості впровадження технології «школа життя та через життя» о.Декролі
- •37. Функції контролю знань студентів
- •38.Методика вивчення теми «виховання художньо-естетичної культури школярів»
- •41. Методика вивчення теми «Принципи та закономірності процесу вихання»
- •42 Технологія диференційованого навчання
- •44. Сутність проблемного викладу як спосіб активізації навчальної діяльності
- •45. Нові інформаційні технології навчання та їх використання в початковій школі
- •46.Види семінарів, вимоги до їх організації та проведення
- •49. Лекція як провідна форма організації навчально-виховного процесу внз
- •50. Характеристика історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни
- •51. Засоби впровадження інформаційних технологій в окремій галузі початкової освіти
- •52.Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •53. Завдання та функції курсу «Історія педагогіки» як навчальної дисципліни в системі підготовки вчителя початкової школи.
- •54.Засоби впровадження інтерактивних технологій в окремій галузі початкової освіти (на прикладі окремого предмету початкової школ).
- •55. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •56. Загальна характеристика змісту історії педагогіки як навчальної дисципліни
- •57. Технологія розвитку творчої особистості г. Альтшуллера та засоби її впровадження у систему початкової освіти
- •58. Психологічні особливості студентського колективу
- •59. Теоретико –методологічні основи історії педагогіки як навчальної дисципліни в педагогічному закладі освіти
- •60. Організація навчального процесу на основі диференційованого підходу на всіх етапах засвоєння математичного матеріалу (автор с. Логачевська)
- •61. Студентська група за час свого існування розвивається від офіційно створеної деканатом і наказом ректора групи до згуртованого коллективу.
- •62. Істрія педагогіки складається з двох розділів:
- •63. «Технологія перспективного навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні» с.Н.Лисенкової.
- •67. Стилі діяльності й поведінки студентів у процесі навчання.
- •68.Організація навчальної діяльності студентів з вивчення педагогічної спадщини видатних вчених минулого на вибір (а. Я. Коменського, к.Д. Ушинського, о.В. Сухомлинського та інших).
- •69. Педагогічні технології на основі укрупнених дидактичних одиниць при вивченні математики (автор п. Ерднієв).
- •70. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі.
- •Значення самостійної роботи:
- •75. Особливості засвоєння змісту освітніх галузей початкової школи засобами інтегративних технологій
69. Педагогічні технології на основі укрупнених дидактичних одиниць при вивченні математики (автор п. Ерднієв).
Під технологією укрупнення дидактичних одиниць (УДО) її розробники (Ерднієв П. М., Ерднієв Б. П.) розуміють систему споріднених одиниць навчального матеріалу, у якому симетрія, протиставлення змін компонентів навчальної інформації в сукупності позитивно впливають на виникнення єдиної логіко-просторової структури знань. Укрупнення дидактичних одиниць трактується ними як відображення об’єктивної тенденції сучасної науки до інтеграції знань, яке призводить до глибинних узагальнень у пізнавальних процесах та засвоєнні більшого обсягу знань при економії часу.
Технологія базується на понятті функціональної системи, сформульованого вченим П. К. Анохіним як сукупності не тільки взаємодіючих, але і взаємоспівдіючих компонентів, зорієнтованих на одержання сфокусованого результату. Тому знання, одержані учнями початкових класів при вивченні математики за технологією УДО, володіють такою якістю як системність. Вона забезпечується поданням бінарних, спарених вправ, при виконанні яких відбувається оволодіння молодшими школярами способами міркувань, зразками мислення та встановленні асоціативних зв’язків при розширенні числової множини.
Сутність укрупнення дидактичних одиниць полягає в об’єднанні знань за часовим чи просторовими параметрами.
Апробація програм та експериментальних навчальних посібників за системою УДО довели ефективність таких технологічних прийомів: інтеграції змісту початкового курсу математики; паралельного вивчення протилежних або обернених операцій; дослідження багатогранності зв’язків споріднених понять, топологію окремого математичного поняття чи генеалогію понять за змістовими лініями (обчислювальною, геометричною); перетворення задач; деформація та складання задач і вправ; подання навчальної інформації у кількох кодах (вербальному, образному символічному); використання матричних та графічних способів подання навчальної інформації.
Повнота системи математичних вправ за технологією УДО забезпечується добором завдань не тільки з прямолінійним використанням правил, зразків міркування при постійному контролі та зорієнтованості на результат, але і включенням деформованих завдань
Укрупнення дидактичних одиниць складає технологію, системність знань за якою досягається через використання різноманітних методів навчання математики молодших школярів. Системність забезпечується тісною взаємодією та взаємопроникненням дуалізму: логічного і психологічного; доказового та гіпотетичного; емпіричного і теоретичного; розширення та поглиблення знань; лінійна будова ПКМ та концентризм у викладанні математики у початкових класів.
70. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі.
При характеристиці динамічних процесів в академічній групі виникає питання про те, хто бере на себе функції її організації, які особливості управління групою. Феномен лідерства і керівництва у всьому різноманітті виявів є однією з основних проблем соціальної психології, що має не тільки теоретичне, але і велике практичне значення. Під лідерством розуміють один з процесів організації акаднмічної групи, що детермінували суспільними відносинами, і управління нею, сприяючий досягненню групової мети в оптимальні терміни і з оптимальним ефектом. Лідер - це член групи, який спонтанно висувається на роль неофіційного керівника в умовах певної ситуації (як правило, достатньо значущою), щоб забезпечити організацію спільної діяльності для найбільш швидкого досягнення загальної мети. Якщо феномен лідерства пов'язаний з регулюванням неформальних відносин, то керівництво - засіб регулювання офіційних відносин. Лідерство і керівництво - це персоніфіковані форми соціальної взаємодії і інтеграції всіх механізмів і способів соціально-психологічної дії для досягнення максимального ефекту групової діяльності. В ідеалі керівник і лідер є однією і тією ж особою, однак на практиці це відбувається не часто. Тому мистецтво керівництва полягає в умінні керівника координувати роботу лідерів, спиратися на них, т. е. зміцнювати стійкість офіційної структури, направляючи її в потрібне русло міжособистісних відносин.
Для того щоб ефективно управляти роботою колективу, необхідно мати уявлення про достоїнства і недоліки окремих стилів керівництво і лідерства. Традиційно виділяють три такі стилі: авторитарний, демократичний, потурання. Авторитарний стиль (адміністративний, директивний, вольовий) відрізняється тим, що групою управляє одна людина - керівник. Саме він виробляє, координує і контролює її діяльність.
При демократичному стилі управління краще здійснюється самоконтроль, а структура групи більш проста (менше ієрархічних рівнів). Бічні зв'язки відбуваються гущавині і менш конфліктні. Структура групи має вид розгалуженої сіті. Кожний з перерахованих стилів управління має як достоїнства, так і недоліки.
71.Організація та проведення самостійної роботи студентів з історико-педагогічною літературою. Види записів: конспекти, плани, анотації, резюме, цитати, виписки.
Самостійна робота – це форма навчання, під час якої студенти засвоюють необхідні знання, оволодівають вміннями і навичками, навчаються планомірно, систематично працювати, мислити, формують власний стиль розумової діяльності. Вона відрізняється від інших форм навчання тим, що передбачає здатність організовувати власну діяльність у відповідності до поставлених завдань.
