
- •Компоненти процесу навчання
- •7). Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •9).(Основні класифікації педагогічних технологій та критерії їх відбору для навчання учнів початкової школи.)
- •21.Особливості впровадження технологiї розвивального навчання в.Давидова та д.Ельконіна в окремій галузі початкової освіти (на прикладі)
- •36.Особливості впровадження технології «школа життя та через життя» о.Декролі
- •37. Функції контролю знань студентів
- •38.Методика вивчення теми «виховання художньо-естетичної культури школярів»
- •41. Методика вивчення теми «Принципи та закономірності процесу вихання»
- •42 Технологія диференційованого навчання
- •44. Сутність проблемного викладу як спосіб активізації навчальної діяльності
- •45. Нові інформаційні технології навчання та їх використання в початковій школі
- •46.Види семінарів, вимоги до їх організації та проведення
- •49. Лекція як провідна форма організації навчально-виховного процесу внз
- •50. Характеристика історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни
- •51. Засоби впровадження інформаційних технологій в окремій галузі початкової освіти
- •52.Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •53. Завдання та функції курсу «Історія педагогіки» як навчальної дисципліни в системі підготовки вчителя початкової школи.
- •54.Засоби впровадження інтерактивних технологій в окремій галузі початкової освіти (на прикладі окремого предмету початкової школ).
- •55. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- •56. Загальна характеристика змісту історії педагогіки як навчальної дисципліни
- •57. Технологія розвитку творчої особистості г. Альтшуллера та засоби її впровадження у систему початкової освіти
- •58. Психологічні особливості студентського колективу
- •59. Теоретико –методологічні основи історії педагогіки як навчальної дисципліни в педагогічному закладі освіти
- •60. Організація навчального процесу на основі диференційованого підходу на всіх етапах засвоєння математичного матеріалу (автор с. Логачевська)
- •61. Студентська група за час свого існування розвивається від офіційно створеної деканатом і наказом ректора групи до згуртованого коллективу.
- •62. Істрія педагогіки складається з двох розділів:
- •63. «Технологія перспективного навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні» с.Н.Лисенкової.
- •67. Стилі діяльності й поведінки студентів у процесі навчання.
- •68.Організація навчальної діяльності студентів з вивчення педагогічної спадщини видатних вчених минулого на вибір (а. Я. Коменського, к.Д. Ушинського, о.В. Сухомлинського та інших).
- •69. Педагогічні технології на основі укрупнених дидактичних одиниць при вивченні математики (автор п. Ерднієв).
- •70. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі.
- •Значення самостійної роботи:
- •75. Особливості засвоєння змісту освітніх галузей початкової школи засобами інтегративних технологій
52.Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
Термін «студент» (від лат. studens (studentis) – такий, що старанно працює; той, що займається) означає того, хто наполегливо працює, робить справу, тобто опановує знання, вивчає (студіює) науку. Згідно із Законом України «Про вищу освіту», студент (слухач) – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Вважається, що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси:
вищий освітній рівень;
велике прагнення до знань;
висока соціальна активність;
досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості.
Студентство дає кадри для науки, навчальних закладів і керівних посад на підприємствах.
Студентський період життя людини припадає переважно на період пізньої юності або ранньої дорослості, який характеризується оволодінням усім різноманіттям соціальних ролей дорослої людини, отриманням права вибору, набуття певної юридичної та економічної відповідальності, можливості включення в усі види соціальної активності (аж до державного рівня), здобуттям вищої освіти та опануванням професією.
Якщо ж вивчити студента як особистість, то вік 18-20 років - це період найбільш активного розвитку моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових та ін З цим періодом пов'язаний початок "економічної активності», під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії та створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з іншого, виділяють цей вік у якості центрального періоду становлення характеру і інтелекту. Це час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.
Студентський вік характерний і тим, що в цей період досягаються оптимуми розвитку інтелектуальних і фізичних сил. Але часто «проявляються« ножиці »між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчі можливості, розвиток інтелектуальних і фізичних сил, які супроводжуються і розквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі і ілюзії, що це зростання сил триватиме «вічно», що вся краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти ».
Час навчання у вузі співпадає з другим періодом юності або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особистісних рис посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало в повній мірі в старших класах - цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (цілі, способу життя, обов'язку, любові, вірності