21)Поняття про ораторську(риторичну) компетенцію.

Рито́рика (давньо-гр. ῥητωρική – ораторське мистецтво від ῥήτωρ – оратор) – спочатку наука про ораторське мистецтво, пізніше – теорія прози чи теорія аргументації взагалі.Публічна мова є однією з форм ділового спілкування. Володіння нею передбачає високий рівень мовного розвитку людини. Публічною вважається мова, адресована широкому загалу. Одним з її різновидів є ораторська (риторична) мова, що функціонує як форма живого спілкування промовця з колективним слухачем з метою впливу на нього і переконання.Ораторська мова – це систематизована сукупність мовних засобів граматичного, лексичного та фонетико-орфоепічного рівнів, дібраних відповідно до потреб стилю, підстилю, жанру і організованих у живий (промову) або писаний текст за законами риторики.Ораторська мова вибудовується у формі монологу. Монологічна форма спілкування може реалізуватися як усне мовлення і опосередковано як писемне (через книгу, часопис, газету тощо). 22)Публічний вступ як важливий засіб комунікації переконання.Види публічного виступу. Публічне монологічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва,науки красномовства.Особливим жанровим різновидом мовленєвої діяльності,своєрідним за своєю природою,місцем серед інших видів мовлення, а також якісними ознаками є публічний виступ.У ньому найповніше реалізується система мовленєво – мовленнєвих дій – уміле використання форм людського мислення та мовних засобів вираження.Діяльність людини,професія якої пов’язана з виголошенням промов,доповыдей,читання лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру,формуванні теми,відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу,а також високої культури мовлення та спілкування в цілому. Залежно від змісту,призначення,способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу : доповідь,промова,виступ,повідомлення.Доповідь – найпоширеніша форма публічного виступу,важливий елемент систем зв’язків із громадкістю,яка порушує проблеми,щ потребують розв’язання.Промова – зазадалегідь підготовлений публічний виступ на певну тему,звернений до широкого загалу.Виступ – публічне виголошення промови з одного чи декількох питань.Повідомлення – невеликий публічний виступ з певної теми 23)Мистецтво аргументації.Мовні засоби переконання.

Аргументація у широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів.В основі аргументації лежить складна логічна операція,що є комбінацією суджень як елементів доведення.Доведення – це сукупність логічних засобів обґрунтування істинності будь – якого судження за допомоги інших істинних і пов’язаних з ним суджень.Структура доведення складається з тези,аргументів,демонстрації.Критика аргументів,які висунуті опонентом в обговорюванні його тези,зреалізовуються доведенням їхньої хибності або неспроможності.Але хибність аргументів ще не означає хибності самої тези. Довгий час проблеми аргументації, майстерності переконання і дискусії майже зовсім не розроблялися в нашій логіко-методологічної, психологічної та філософської літератури. Цьому багато в чому заважав усталений догматичний і коментаторський стиль в гуманітарних науках, який насаджувався зверху і перешкоджав вільному обговоренню нових назрілих проблем й приєднання до інтелектуальних цінностей, накопичених світовою культурою. Переконання – це головний метод дії. Під ним розуміється, з одного боку, різносторонній вплив на особу з метою формування в неї одних якостей і позбавлення інших, а з іншого – спонукання до певної дії.В науці, практиці й побуті термін «переконання» використовується у його двох значеннях, а саме, як:- система поглядів, уявлень, яких я дотримуюсь, з якими я погоджуюсь, які я ототожнюю із собою, оскільки вважаю їх продуктом власної діяльності, які мають під собою певну аргументацію і можуть бути логічно доведені;- певний спосіб впливу, який передбачає аргументоване і логічно витримане доведення істинності того чи іншого положення, думки, оцінки.Коли йдеться про переконування, то це означає, що суб’єкт впливу пропонує об’єктові впливу «…аргументи, факти, докази і висновки, покликані показати позитивні наслідки рекомендованого спрямування дій», – стверджують Ф. Зімбардо і М. Ляйппе. Ці ж автори виділяють окремо раціональне переконування (persuasion), зазначаючи, що існують впливи, які мають на меті змінити поведінку об’єкту впливу не безпосередньо, а через зміну переконань людини, які перетворюються на певні особисті настановлення, а вже останні, за певних умов, призведуть до бажаної чи очікуваної поведінки. 24)Комунікативі вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.Техніка і тактика аргументування.Психологічні прийомии впливу на партнера

Публічна промова – одна з форм ділової взаємодії у формі монологу доповідача перед аудиторією. Публічна промова як компонент ділового спілкування повинна бути не тільки переконливою, але й красномовною, доказовою, логічною, продуманою.Вимоги до публічної промови:1)промова повинна бути від початку і до кінця захоплююче цікавою і корисною. Уважні слухачі дуже тонко відчувають, коли оратор вичерпав своє красномовство і втрачають до нього інтерес/ 2) промова повинна бути складена правильно в композиційному відношенні і містить вступ, основну частину і висновок.Публічна промова вимагає навіть від досвідчених ораторів ретельної підготовки, а для початківців це обов'язкова вимога. Підготовка промови є творчою роботою, що приносить її авторові радість й імпровізаційний азарт. До такої підготовки належить насамперед обміркована послідовність всіх етапів роботи. Для ефективного виступу з промовою діловій людині недостатньо тільки обрати тему, необхідноподумати і про призначення промови.Техніка аргументування: 1)Техніка введення в оману. Ґрунтується на повідомленні партнером плутаною інформації. Він свідомо швидко і ґрунтовно все перемішує і намагається всіх збити з пантелику і таким чином піти від обговорення небажаної для нього теми.2)Техніка ізоляції. Ґрунтується на «висмикуванні» окремих фраз з виступу, їх ізоляції і подана в скороченому вигляді, щоб вони мали значення, цілком протилежне первісному.3)Техніка зміни напрямку. Полягає в тому, що партнер не атакує ваші аргументи, а переходить до іншого питання, який по суті не має відношення до предмету дискусії. Практично він намагається обійти «гаряче місце» і викликати у вас інтерес до інших проблем.4)Техніка перебільшення. Полягає в узагальненні будь-якого роду і перебільшенні, а також у складанні передчасних висновків.5)Техніка анекдоту. Одне дотепне або жартівливе зауваження, сказане вчасно, може повністю зруйнувати навіть ретельно побудовану аргументацію.6)Техніка використання авторитету. Полягає в цитуванні відомих авторитетів, яке найчастіше все ж не можна прийняти як доказ точки зору, бо мова може йти про зовсім інше.7)Техніка дискредитації партнера. Ґрунтується на наступному правилі: якщо я не можу спростувати суть питання, тоді особистість співрозмовника можна поставити під сумнів.Тактика аргументування : Застосування аргументів. Фаза аргументації має три рівні: рівень головних аргументів, якими ви оперуєте в процесі самої аргументації; рівень допоміжних аргументів, якими ви підкріплюється головні аргументи і які рідко використовуються більше одного разу), і застосовуються тільки у фазі аргументації); рівень фактів, за допомогою яких доводяться всі допоміжні, а через них і головні положення (факти мають статус «боєприпасів» - ними можна «вистрілити» лише один раз).Вибір техніки аргументування. В залежності від особливостей партнерів вибираються різні методи аргументування. Так, для інженера кілька цифр будуть означати більше, ніж сотня слів. У такому випадку слід застосувати фундаментальний метод з цифровими даними.Усунення протиріч. Важливо уникати загострень чи конфронтації. Якщо ж все це станеться, потрібно відразу ж перебудуватися і укласти з партнером світ, щоб наступні питання можна було розглянути без конфлікту і професійно. Двостороння аргументація. Може застосовуватися, коли ви вказуєте як на переваги, так і на слабкі сторони пропонованого рішення. У будь-якому випадку слід вказувати на недоліки, про які партнер міг би довідатися з інших джерел інформації.

Одностороння аргументація може застосовуватися в тих випадках, коли партнер менш освічений, або у нього вже склалася своя думка, або він відкрито висловлює позитивне ставлення до вашої точки зору.

З психології відомо, що вирішальний вплив на формування позиції партнера надає початкова інформація, тобто під час аргументації спочатку перераховуються переваги, а потім недоліки.Зворотній черговість, тобто спочатку перераховуються недоліки, а потім переваги, незручна тим, що партнер може перервати вас до того, як ви дійдете до переваг, і тоді його дійсно важко буде переконати.

25)Презентація як різновид публічного мовлення.Типи презентацій.Мовленєві,стилічні,композиційні і комунікативні принципи презентацій. У наш час, коли постійно зростає кількість пропозицій про нові проекти, види продукції, послуги та ін., важливим стає те, як представити інформацію про них. І для того, щоб нові ідеї дійшли до свого адресата, треба це робити в заманливій, цікавій і переконливій формі. Такою формою може стати презентація. Презентація – це спеціально організоване спілкування з аудиторією ,мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентація може бути успішною і неуспішною. Успішна - це презентація, під час якої досягнуто поставлену мету; неуспішна -аудиторію не вдалося переконати, підсумком стало розчарування як аудиторії, так і презентатора. Розрізняють такі види презентацій: Презентація за сценарієм - це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації з виведенням відеоматеріалу на великий екран або монітор. Використання анімаційного тексту в поєднанні з діаграмами, графіками та ілюстраціями дає змогу зосередити увагу слухачів на основних твердженнях і сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Озвучує матеріал зазвичай сам ведучий. Інтерактивна презентація - це діалог користувача з комп'ютером. Користувач приймає рішення, який матеріал для нього важливий, і вибирає на екрані потрібний об'єкт за допомоги миші або натисненням на клавіші.+Інтерактивна презентація дає змогу здійснювати пошук інформації, заглиблюючись в неї настільки, наскільки це було передбачено розробником презентації. Така презентація захоплює користувача і утримує його увагу. Автоматична презентація - це закінчений інформаційний продукт, перенесений на відеоплівку, дискету, компакт-диск і розісланий потенційним споживачам з метою виявлення їхньої зацікавленості. Навчальна презентаціяпризначена допомогти викладачеві забезпечити зручне і наочне викладання теоретичного і практичного матеріалу. Навчальні презентації переділяються на такі види : презентації-семінари;презентації для самоосвіти;презентації-порадники