- •2)Мовне законодавство та мовна політика в Україні.Державна мова в Україні
- •3)Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •4)Професійна мовнокумунікативна концепція -
- •5)Поняття національної та літературної мови.Найістотніші ознаки літературної мови
- •6)Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •7)Комунікативні ознаки культури мови.Типологія мовних норм.
- •9)Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
- •11)Парадиграма мовних формул.Вибір мовних одиниць у мовленні
- •1. Парадигма мовних формул
- •12)Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.Основні ознаки функціональних стилів.
- •13)Професійна сфера як інтеграція – офіційно - ділового,наукового і розмовного стилів.
- •14)Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •15)Сутність спілкування.Спілкування і комунікація.Фунції спілкування.
- •16)Види,типи і форми професійного спілкування.Основні закони спілкування.
- •17)Невербальні компоненти спілкування.Слухання і його роль у комунікації.
- •18)Гендерні аспекти спілкування.Стратегіїї мовленнєвого спілкування
- •19)Поняття ділового спілкування.Сталі моделі ділового спілкування
- •20)Поняття комунікації,типи комунікації,перешкоди та бар’єри комунікації
- •21)Поняття про ораторську(риторичну) компетенцію.
- •26)Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.Фунції та види бесід.Співбесіда з роботодавцем.
- •29)Збори як форма прийняття колективного рішення.Нарада.
- •31)Класифікація документів
- •35)Документація з кадрово - контрактних питань.
- •36)Довідково – інформаційні документи
- •42)Термінологія обраного фаху.
16)Види,типи і форми професійного спілкування.Основні закони спілкування.
• Усі названі форми спілкування різняться мовними засобами, мають стильову специфіку. Усне професійне спілкування передбачає використання діалогічної і монологічної форми. Як форма монологу є публічний виступ. Вони бувають різних видів і проводяться в ораторському стилі. Це – доповідь, промова, декція. Однією із специфічних форм усного професійного мовлення є телефонна розмова. Має три типи: 1) момент встановлення зв’язку (привітання відповідно до мовного етикету, звертання); 2) виклад справи; 3) заключні слова. Орфоепія – розділ мовознавчої науки, який вивчає норми правильної літературної вимови. Унормована вимова необхідна для того, щоб мова могла нормально і ефективно функціонувати як найважливіший засіб комунікації, оскільки розбіжність у вимові ускладнює спілкування, уповільнює розуміння висловленої думки. Орфоепія –невід’ємна складова частина культури укр мови, однією з основних вимог якої є те, що мовлення має відбуватися відповідно до загальноприйнятих і узвичаєних у цій мові норм вимови і наголошування слів. Отже, норми правильної літ мови обов’язкові для всіх, хто користується укр літ мовою в її усній формі. Орфрепія має практичне значення для всіх, оскільки вивчення правил літературної вимови забезпечує високу культуру мовлення. До форм писемного професійного спрямування належить текст – синтаксична одиниця, що складається із речень різних типів і характеризується специфічними мовними засобами залежно від стилів мови. Основні види текстів [8, с. 68]: 1. власне наукові тексти ( статті, дипломні роботи, підручники, посібники, енциклопедії); 2. технічні тексти (виробничо-технічні, інструктивні тексти, довідкові); 3. науково-ділові( описи винаходів, технічна документація); 4. офіційно-ділові (юридичні, управлінські, ділові листи); 5. науково-публіцистичні.
Основні закони спілкування. Спілкування людей здійснюється згідно певних законів. Закони спілкування (комунікативні закони ) - це особливі закони. Це не такі закони, як закони фізики, хімії або математики. У чому ж їх особливості?
По-перше, більшість із законів спілкування - нежорсткі, імовірнісні. І якщо, наприклад, закон всесвітнього тяжіння не виконувати на Землі не можна - просто не вийде, він завжди проявить себе, то щодо законів спілкування справа йде не так часто можна привести приклади, коли той або інший закон через ті або інші обставини не виконується.
По-друге, комунікативні закони не передаються людині при народженні, вони не "дістаються йому по спадку" - вони засвоюються людиною в ході спілкування, з досвіду, з комунікативної практики.
По-третє, закони спілкування можуть з часом видозмінюватися.
По-четверте, закони спілкування частково розрізняються у різних народів, тобто мають певне національне забарвлення, хоча багато в чому носять загальнолюдський характер [18, с. 158].
Необхідно розмежовувати загальні закони спілкування і правила спілкування. Загальні закони спілкування (комунікативні закони) описують, що відбувається між співбесідниками в процесі спілкування. Комунікативні закони відповідають на питання "що відбувається в процесі спілкування?". Комунікативні закони реалізуються в спілкуванні незалежно від того, хто говорить, про що, з якою метою, в якій ситуації і т.д.